Ухвала суду № 92576914, 02.11.2020, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

м. Кремінна

02 листопада 2020 р. м. Кремінна Справа № 414/314/20

Провадження № 1-кс/414/835/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участі секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

прокурора Лець Ю.В.,

захисника Шмуйлової І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кремінського районного суду Луганської області Акулова Євгена Миколайовича,

встановив:

28 жовтня 2020 року до Кремінського районного суду Луганської області надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019130460000695 від 18.11.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 186 КК України. Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020 року вказане кримінальне провадження було передане для розгляду судді Акулову Є.М. 02.11.2020 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Акулова Є.М., мотивуючи її тим, що раніше був засуджений Кремінським районним судом Луганської області до реальної міри покарання, тому вважає суддю ОСОБА_2 упередженим та таким, що порушує принцип безсторонності суду, а також таким, який не може розглядати зазначене клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В своєму клопотанні посилався на рішення Європейського суду з прав людини, ст. ст. 17, 75 КПК України.

Обвинувачений в судовому засіданні свою заяву підтримав.

Захисник позицію обвинуваченого підтримала.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід судді, оскільки в заяві не наведено обґрунтувань упередженості судді Акулова Є.М., зазначив, що та обставина, що Кремінським районним судом Луганської області раніше розглядалася кримінальна справа стосовно ОСОБА_1 не може свідчити про упередженість судді Акулова Є.М.

Суддя Кремінського районного суду Луганської області Акулов Є.М. (особа, якій було заявлено відвід) в судовому засіданні присутнім не був, особистих пояснень з приводу заявленого відводу надати не забажав.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали, що стосуються заяви про відвід, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.

Як вбачається зі ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і керується верховенством права.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження, здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»).

Крім цього, у кожній справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У частині 1 статті 15 Кодексу суддівської етики України зазначається, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судових органів і незмінюваності суддів при розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача.

Крім того, Верховний Суд у рішенні №277/599/15-к зазначає, що безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з: 1) суб`єктивним критерієм - при врахуванні особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі; 2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій).

Обвинуваченим не наведено конкретних обставин, щоб могли свідчити про упередженість судді Кремінського районного суду Луганської області ОСОБА_2 при розгляді питання щодо продовження строку тримання під вартою, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75-76, 81 КПК України, суд

ухвалив:

відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кремінського районного суду Луганської області Акулова Євгена Миколайовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Тесленко