Ухвала суду № 92576546, 28.10.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6575/20

Номер провадження 1-кс/404/1754/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган О.В., при секретарі Туровській О.Л., за участю слідчого Король І.С., прокурора Леуса В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Коробєйнікова А.В. розглянувши у судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12020120170000724, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровограда, українця, громадянина України, з вищою освітою, інвалідом та учасником бойових дій не являється, офіційно не працюючого, одруженого, дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у кримінальному провадженні - начальник СВ Кропивницького районного відділення поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції Король І.С. звернулася до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , яке погоджено з прокурором Кіровоградської місцевої Леусом В.В.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що нею здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 25.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.10.2020 року біля 12 год. ОСОБА_1 вчинив дії кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 348 КК України, а саме вчинив замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Під час досудового розслідування, ОСОБА_1 26.10.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий, прокурор, підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на обставини в ньому викладені. Вказували, що ОСОБА_1 19 листопада 2019 року був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Вказана постанова залишена без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 22.01.2020 року.

Заперечуючи проти можливості застосування домашнього арешту зазначили, що за місцем проживання та реєстрації підозрюваного у нього погані відносини, як з матір`ю, так і з дружиною, не працевлаштований, дітей на утриманні не має, рухомого, нерухомого майна у власності не має, відтак сталість соціальних зв`язків відсутня.

Підозрюваний категорично заперечив проти задоволення клопотання, вважає себе невинуватим у інкримінованому злочині, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, що дозволить йому працевлаштуватись та забезпечувати власні потреби і потреби сім'ї.

Щодо себе вказав, що офіційно одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, офіційно не працевлаштований, проте на час затримання проходив стажування для отримання роботи за фахом, має вищу освіту, інвалідностей та хронічних захворювань не має, дітей на утриманні не має, накопичень не має, оскільки тривалий час не мав роботи, рухомого та нерухомого майна у власності також не має.

Вину не визнає у інкримінованому йому злочину, оскільки не погрожував працівникові поліції, зазначаючи, що збирався заподіяти шкоду собі, в разі, якщо працівник поліції не залишить приватну територію, проте оскільки така погроза не спрацювала, а працівник поліції вказав на наявність у нього автомата для врівноваження власної позиції у виниклій ситуації, дістав стартовий пістолет та зробив постріл у повітря. Вважає, що оскільки всі події відбувались на приватному подвір`ї, працівники поліції не мала права висувати йому будь-які умови щодо його поведінки.

Таку свою неврівноважену поведінку пояснює тим, що після сварки із дружиною два тижні ночував у друзів, «накручував» себе, однак усвідомивши необхідність змін у власному життя, поїхав до матері, щоб привести зовнішній вигляд до ладу, проте мати його появу та намір владнати своє життя не сприйняла, в результаті чого виник конфлікт та як наслідок був виклик поліції.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив, підтримав позицію підзахисного посилаючись на свої письмові заперечення. Додатково зазначав, що підзахисний не збирається ухилятись від слідства та суду, всі докази вже вилучені, головними свідками є його мати та сусід, які вже допитані, тому не зможе вплинути на їх позицію. З аналізу наданих до клопотання доказів, вважає, що підозра є необґрунтована.

Адвокат заперечуючи проти долучення до матеріалів клопотання копії постанови Кропивницького апеляційного суду від 22.01.2020 року, зазначив, що надане відповідне судове рішення прокурором належним чином не завірено.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що у слідчого у кримінальному провадженні - начальника СВ Кропивницького районного відділення поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції Король І.С. перебуває кримінальне провадження №12020120170000724, внесене до ЄРДР 25.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення ст. 348 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 348 КК України, у вчинені якого 26.10.2020 року йому повідомлено про підозру.

Обґрунтованість підозри підтверджується:

-рапортом згідно до якого вбачається, що 25.10.2020 року на лінію «102» надійшло повідомлення про вчинення домашнього насильства. По прибуттю поліції було встановлено, що підозрюваний погрожуючи самогубством, металевим предметом зовні схожим на «мачете» здійснив постріл предметом зовні схожим на пістолет;

-рапортами працівників поліції, які прибули на виклик; протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків, які підтверджують обставини зазначені у вищенаведеному рапорті.

Згідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ст. 348 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є особливо тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 25.10.2020 року підозрюваного ОСОБА_1 фактично затримано 25.10.2020 року о 13-00 год.

Так, ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з вимогами ст. ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я осіб, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, одружений, дітей на утриманні не має, накопичень не має, рухомого нерухомого майна у власності не має, офіційно не працевлаштований, доказів, що особа на час затримання проходила стажування не надано, тому сталість соціальних зв`язків не доведена.

Таким чином, вище перелічені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 враховуючи, що санкція інкримінованої йому статті передбачає позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років або довічне позбавленням волі, то у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може продовжити злочинну діяльність, як особа психічно неврівноважена, що підтверджує його спроба самогубства.

Слідчий суддя критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 , що на час затримання він проходив стажування, оскільки з його ж слів вбачається, що він два тижні після сварки з дружиною - не проживав в сім`ї, перебуваючи у своїх друзів та прибув до матері саме з метою приведення зовнішнього виду до ладу.

З вищенаведеного не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки сталість соціальних зв`язків є сумнівною та злочин у вчиненні якого є особливо тяжким, а даний запобіжний захід є найбільш м`яким.

Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_1 на поруки не встановлено. Оскільки підозрюваний не вказав на можливість внесення застави, зазначаючи про відсутність накопичень, застава, як самостійний вид запобіжного заходу не може бути застосована. Відносно запобіжного заходу - домашній арешт, то він також не може бути застосований, оскільки ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає, за місцем фактичного проживання відбувся конфлікт із дружиною в результаті якого він два тижні був відсутній за цією адресою, за місцем проживання матері відбулись події, які становлять склад інкримінуємого йому злочину та перебування під домашнім арештом пов`язане із піклування та забезпеченням існування близьких осіб або родичів, при тому, що офіційне або неофіційне працевлаштування ним не доведено.

Таким чином, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_1 .

Щодо твердження підозрюваного та його захисника про відсутність доказів причетності ОСОБА_1 ,, то у розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається захисник, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду цього клопотання.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, так у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний продемонстрував працівникам поліції зброю та вказав на можливість її застосування? як щодо себе, так і до оточуючих, здійснивши один постріл у повітря. На скільки вказані дії відповідають кваліфікації ст. 348 КК України можливо з`ясувати лише після проведення початкових слідчих дій, проведення відповідних експертних досліджень, так як слідство розпочалось лише 25.10.2020 року.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, його захисники мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, чи про зміну способу їх виконання, в разі встановлення нових обставин, які не розглядалась слідчим суддею, а за відсутності такових через 30 днів з дня постановлення цієї ухвали.

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання тобто з 13 год. 00 хв. 25.10.2020 року.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановлення ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадження щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, проте це право, а не обов`язок слідчого судді.

Відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 168 160 гривень, що відповідає 80 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України та є мінімальним.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки визначені цією нормою права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового слідства.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_1 , визначити до 13 год. 00 хв. 23.12.2020 року.

Визначити розмір застави в сумі 168 160 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 до 23.12.2020 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Галаган