Постанова № 9257587, 21.04.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 р. № 5/216/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючий - доповідач),

Білошкап О.В.,

Яценко О.В.

розглянувши

касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва

на ухвалугосподарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 року

у справі

господарського суду № 5/216/09

Миколаївської області

за заявою ТОВ "Агросел-ЛТД"

до ТОВ "Агросел-ЛТД"

про визнання банкрутом

ліквідатор Томашевський О.О.

в судовому засіданні представники сторін не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

господарський суд Миколаївської області ухвалою від 29.07.2009 року порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агросел-ЛТД" (далі боржника) за заявою ліквідатора боржника Томашевського О.О., в звязку з прийняттям його учасником рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідатора, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закону).

Постановою суду від 04.08.2009 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Томашевського О.О., зобовязано ліквідатора у п'ятиденний строк опублікувати оголошення в офіційному друкованому органі про банкрутство боржника та за результатами проведеної роботи надати суду звіт та ліквідаційний баланс до 29.09.2009 року.

21.09.2009 року до господарського суду Миколаївської області надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 року, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 104, 105, 110, 111 ЦК України, статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

За приписами частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

З матеріалів даної справи вбачається, що учасником боржника 21.07.2009 року прийнято рішення про припинення діяльності боржника та призначення ліквідатором з припинення юридичної особи арбітражного керуючого Томашевського О.О. з правом звернення останнього до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника (том 1, а.с.7).

Ліквідатор боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами статті 51 Закону 28.07.2009 року.

У заяві про визнання боржника банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів щодо належної публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Також ліквідатором боржника не подано проміжного ліквідаційного балансу, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що справа про банкрутство зазначеного боржника порушена судом за відсутності в матеріалах справи документів, які обґрунтовують дотримання процедури самоліквідації відповідно до статей 105, 111 Цивільного кодексу України, зокрема, відсутні докази здійснення публікації про ліквідацію боржника його засновниками в спеціальному бюлетені державного реєстратора, виявлення кредиторів боржника, складення та затвердження проміжного ліквідаційного балансу боржника до моменту порушення провадження у справі.

Відтак, суду належало повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до положень частин 1 статей 8, 9 Закону, та статті 51 Закону, як таку, що подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства.

Однак, ігноруючи зазначені приписи процесуального та матеріального права, суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у справі, безпідставно визнав боржника банкрутом та затвердив звіт ліквідатора, ліквідувавши юридичну особу боржника.

Про позитивний обов'язок законодавця на предмет заповнення прогалин у статті 40 Закону для належного застосування судами норм законодавства про банкрутство та про можливість припинення незаконно порушеного провадження у справі про банкрутство з інших підстав, окрім тих, які передбачено статтею 40 Закону наголошується в частині 5 Рішення Конституційного суду України №5-рп/2007 від 20.06.2007 року у справі №1-14/2007 за конституційним зверненням ВАТ "Кіровоградобленерго" про офіційне тлумачення положень частини восьмої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

З врахуванням викладеного оскаржувану ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 року не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню. Провадження у справі необхідно припинити, керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, як таке, що порушено безпідставно.

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відповідно до статті 122 ГПК України, суд вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 року та припинення провадження у справі № 5/216/09.

Відповідно до статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010року касаційне оскарження постанов (ухвал) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва задовольнити частково.

2.Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 року скасувати, провадження у справі № 5/216/09 припинити.

3.Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ТОВ "Агросел-ЛТД" внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 29.09.2009 року та припинення провадження у справі № 5/216/09 про банкрутство ТОВ "Агросел-ЛТД" (код ЄДРПОУ 34510911).

Головуючий Л. Катеринчук

Судді О. Білошкап

О. Яценко