Ухвала суду № 92571486, 22.10.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/583/20

Номер провадження 1-кс/237/724/20

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

22.10.20 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Кучко Я.Ю., при секретарі Махно Ю.В., за участю слідчого СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП в Донецькій області Павлій О.П., прокурора Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури Шинкаренка Є.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Дальгіс Л.О. розглянувши клопотання слідчого СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Павлій О.П., погоджене з прокурором Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури Шинкаренком Є.С. за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050690000909 від 16 серпня 2018 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Курахове, Мар`їнського району, Донецької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, зі слів не працює, раніше не судимий у порядку ст. 89 КК України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП в Донецькій області, звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури Шинкаренком Є.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що 16.08.2018 до чергової частини Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНН в Донецькій області надійшов рапорт слідчого СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНН в Донецькій області ст. лейтенанта поліції Животової А.В. про те, що під час проведення досудового слідства у кримінальному провадженні за № 1201805069000613 від 08.06.2018 за ч.1 ст. 309 КК України, було встановлено, що невідомі особи на території Мар`їнського району, Донецької області здійснюють збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Вказане кримінальне провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050690000909 від 16.08.2018, з визначенням попередньої правової кваліфікації – ч.2 ст. 307 КК України.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 повідомив, що близько двох років він вживає особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, який виготовляє та збуває місцевий житель м. Курахове – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і у якого він неодноразового купував особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований. Придбати особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований у ОСОБА_1 можливо шляхом здійснення у телефонного зв`язку зателефонувавши на його номер мобільного телефону. В свою чергу ОСОБА_1 по телефону назначає час та місце зустрічі. Вартість особливо небезпечного наркотичного засібу – опій ацетильованийу ОСОБА_1 складає 100 гривень на 1 мл.

03.06.2020 року у період часу з 14 годин 25 хвилин по 14 годин 45 хвилин слідчим СВ Мар`їнского ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області в м. Курахове було проведено огляд добровільно виданого оперативним покупцем ОСОБА_2 медичний шприц заповнений речовиною коричневого кольору до відмітки 2 мл, який останній придбав у ОСОБА_1 за 200 гривень.

Під час огляду у шприці, з метою збереження рідини в середин, було відрізано руків`я поршня та запаяна під голковий конус та поміщено до сейф пакету за № 0027976.

Вказаний сейф пакет за № 0027976, який містив медичний шприц заповнений речовиною коричневого кольору до відмітки 2 мл., вилучений 03.06.2020 у ОСОБА_2 було спрямовано для проведення експертизи до Донецького НДЕКЦ МВС України.

Відповідно до висновку експерта № 3/12-473 від 18 червня 2020 року, надана на експертизу рідина масою 1,959 г містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину складає 0,126г.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 №60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями, вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом наркотичних засобів за таких обставин.

Так, 03 червня 2020 року в період часу з 13годин 40 хвилин по 14 годин 25 хвилин ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на збут особливо небезпечного наркотичного засобу,знаходячись у другому під`їзді його будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де між першим та другим поверхом перелив до шприцу об`ємом 2 мл,який мав при собі ОСОБА_2 , який діяв в межах проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину, особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, який незаконно виготовив та зберігав у невстановлений під час досудового розслідування час та місці, отримавши натомість від ОСОБА_2 в якості оплати за вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб грошові кошти в сумі 200 гривень, незаконно збувши особливо небезпечний наркотичний засіб.

Того ж дня, після придбання даного особливо небезпечного наркотичного засобу – опію ацетільований ОСОБА_2 прибув до співробітників Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області, які знаходилися в службовому автомобілі ВАЗ 2107, розташованому біля будинку № 48 по вул. Нагорна-1 в м. Курахове, Мар`їнського району, Донецької області, де слідчий СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області у період часу з 14 год. 25 хв. до 14 год. 45 хв. здійснив огляд та вилучив у ОСОБА_2 медичний шприц, заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 2мл – опій ацетильований, який згідно висновку експерта №3/12-473 від 18.06.2020 року, рідина масою 1,959 г містить особливо небезпечний наркотичним засіб - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину складає 0,126 г. Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_1 незаконно виготовив, зберігав при собі з метою збуту та незаконно збув.

У зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий просить обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечувала та просила обрати відносно її підзахисного запобіжний захід, що не пов`язаний з тримання під вартою, а саме домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував у повному обсязі.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що тримання під вартою є одним із видів запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України та містить необхідні відомості, які є обов`язковими в розумінні Закону.

Згідно вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею враховується практика ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаних епізодів злочинної діяльності кримінального правопорушення підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами: показами оперативного покупця ОСОБА_2 від 04.06.2020; протоколом огляду оперативного покупця ОСОБА_2 від 03.06.2020; протоколом огляду грошових коштів від 03.06.2020; протоколом огляду виданого ОСОБА_2 наркотичного засобу від 03.06.2020; показами понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 04.06.2020; протоколом обшуку у ОСОБА_1 від 21.10.2020.

Слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, приходить до висновку, що сукупність вищенаведених матеріалів дають підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчим суддею також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 під страхом суворого покарання за підозрою за вчинений злочин може спробувати переховуватися на території Марїнського району Донецької області, або у іншому населеному пункті, як на території України, так і за її межами від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у найближчій перспективі, виключно у випадку визнання підозрюваного винним в інкримінованому йому злочині, доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Підозрюваний може впливати на свідків шляхом їх вмовлянь або залякування з метою давати покази на свою користь, оскільки показання свідків мають вагоме значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні, що дає обґрунтовані підстави вважати, що особа, яка підозрюється у вчиненні розслідуваного злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне може чинити тиск на свідків з метою зміни ними показів.

Одночасно, згідно із практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Ризик щодо можливості вчинити новий злочин, або продовжити той, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя оцінює з критичного боку, оскільки його існування можливе лише тоді, коли є певна інформація про даний факт та яка повинна мати процесуальне закріплення у виді доказу; однак таких доказів прокурором під час судового розгляду клопотання надано не було, як і не було наведено взагалі будь-яких аргументів щодо наявності вказаного ризику неналежної процесуальної поведінки.

Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінує в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, за яке передбачене покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, вік та стан здоров`я ОСОБА_1 який є особою середнього віку, інвалідом третьої групи, матеріальний стан підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місті його постійного проживання який мешкає з батьками та малолітньою донькою, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 .

На підставі вищенаведеного, слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти сукупності ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та для дієвого виконання кримінального провадження необхідно обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Судом не встановлено стримуючих факторів чи обставин, які б слугували гарантіями уникнення встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та усунення зазначених ризиків. Так само суд вважає, що викладені у своїй сукупності обставини виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що з урахуванням сутності підозри, створює значні суспільні ризики, які переважать над правом особистої свободи підозрюваного, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні у зв`язку з чим слідчий суддя, з врахуванням факту порушення підозрюваним обов`язків, покладених на нього за попередньою ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважає за можливе визначити розмір застави, який становитиме 75 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Павлій О.П., погоджене з прокурором Мар`їнського відділу Волноваської місцевої прокуратури Шинкаренком Є.С. за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050690000909 від 16 серпня 2018 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Курахове, Мар`їнського району, Донецької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, зі слів не працює, раніше не судимий у порядку ст. 89 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб, тобто до 19.12.2020 року включно.

Розмір застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначати у 75 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 157650 грн.

Реквізити рахунку для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: отримувач коштів – ТУ ДСА України в Донецькій області; код отримувача – (код за ЄДРПОУ 26288796); банк отримувача – ДКСУ, м. Київ; рахунок отримувавча –UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: не відлучатись з с. Константинопільське без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим в межах даного кримінального провадження; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на підозрюваного на строк два місяці.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2020 року.

Слідчий суддя Я.Ю. Кучко