Ухвала суду № 92569040, 26.10.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22702/17

Провадження № 2/522/24/20

У Х В А Л А

26 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Пейкова О.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та здійснення доплати заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляцій,

встановив:

15 жовтня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та здійснення доплати заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляцій, в якій просить:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення Приморського районного суду міста Одеси, від 20. 02. 2018 року по справі № 522/22702/17;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити доплату заборгованості моєї пенсії з врахуванням офіційного індексу інфляції, наданого Міністерством фінансів України з 2012 року по 2018 рік відповідно до рішення Приморського районного суду міста Одеси від 20.02.2018 року по справі № 522/22702/17.

Мотивує вимоги тим, що дії ГУПФ України в Одеській області щодо невиплати заборгованості пенсії, перерахованої на підставі рішення суду суперечать нормам про обов`язковість судових рішень, а також порушує його права.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви з наступних обставин.

ОСОБА_1 проходив військову службу з 1980 року. Після виходу на пенсію перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію. 04 грудня 2017 року звернувся до суду м. Одеи з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд: зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості пенсії за минулий час на підставі довідки № 1.6.27-165 від 28.08.2012р. «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій» наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України за період: з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, враховуючи офіційний індекс інфляції, виданий Міністерством фінансів України з 2012 року по 2018 рік на користь ОСОБА_1 .

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 20.02.2018 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року по справі № 522/22702/17 позов до ГУ ПФУ в Одеській області задоволено.

Визнані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 1.6.27-165 віл 28.08.2012 року «Про розмір грошового зобов`язання для перерахунку пенсії» наданої державним підприємством обслуговування повітряного руху України протиправними.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату заборгованості пенсії за минулий час на підставі довідки № 1.6.27-165 віл 28.08.2012 року «Про розмір грошового зобов`язання для перерахунку пенсії» наданої державним підприємством обслуговування повітряного руху України за період: з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, враховуючи офіційний індекс інфляції, наданий Міністерством фінансів України з 2012 року по 2018 рік на користь ОСОБА_1 .

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640 гривень.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 31.10.2018 року відкрито виконавче провадження № 57561222 з виконання виконавчого листа № 522/22702/17, виданого Приморським районним судом міста Одеси 05.10.2018 року.

Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08.05.2019 року закінчено виконавче провадження.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.06.2020 року ОСОБА_2 на його звернення повідомлено, що розмір пенсії внаслідок праведного перерахунку за рішенням суду становить 7406,43 гривень до перерахунку ії розмір з урахуванням індексації становив 3950,41 гривень. Оскільки розмір пенсії збільшився, коефіцент індексації з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року становив 1,0. Враховуючи викладене, розрахунок доплати пенсії з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року було здійснено з урахуванням виплаченої індексації пенсії за цей період.

Відповідно до ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Частина 1 зазначеної статті передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі, а також у тому ж судовому засіданні, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов`язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

Між тим, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2018 року на відповідача не було покладено обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" № 3 від 13.03.2017 вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України наголосив, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено чітких вимог до інформації, яку має містити звіт про виконання судового рішення. Разом з тим, виходячи із самого поняття він має містити, зокрема інформацію щодо стану виконання судового рішення, відомості щодо дій вчинених відповідачем на виконання судового рішення, причини невиконання (лише часткового виконання) з додаванням документів на підтвердження викладених обставин.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм випливає, що судовий контроль здійснюється шляхом вказівки у судовому рішення про зобов`язання відповідача подати у встановлений строк звіт про виконання рішення. Рішенням Пиморського районного судум.Одеси від 20 лютого 2018 року не встановлено судового контролю за виконання судового рішення шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення.

Разом з цим, аналіз наступних у часі рішень Верховного Суду свідчить про те, що Верховним Судом фактично змінено зазначену правову позицію.

Так, у постановах від 31.10.2019 у справі №820/1560/17, від 07.11.2019 у справі №361/11754/13-а, колегії суддів дійшли висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанцій можуть лише під час прийняття рішення у справі.

Враховуючи наявність можливості зміни окремих правових позицій та роль висновків Верховного Суду у забезпеченні єдності судової практики, суд при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю враховував останні актуальні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовано це питання.

Також суд враховує, що відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Суд вважає, що дана норма також свідчить на користь висновку про можливість встановлення заходів судового контролю лише під час ухвалення судового рішення. Так, у вказаній нормі законодавець фактично відзначив, що окрім заходів судового контролю прописаних у резолютивній частині судового рішення, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.

Тобто, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контролю за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході виконання в порядку статті 287 КАС України.

Враховуючи наведене суд вважає, що вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно під час ухвалення відповідного рішення.

Ухвалюючи рішення, суд не вважав за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням цього рішення.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що спонукання чи примус відповідача до фактичного виконання рішення можливі зокрема в порядку, передбаченому статями 287 та 382 КАС України, однак на даний момент суд вже позбавлений можливості вживати заходів судового контролю, передбачених статтею 382 КАС України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення відсутні, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 383 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та здійснення доплати заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляцій необхідно відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів дня її отримання.

Суддя Л. М. Чернявська