Постанова № 9256662, 09.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2010 року 10:06 № 2а-2488/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва (надалі ДПІ Дніпровському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (надалі СПД ОСОБА_1 або відповідач) 6 500 грн. заборгованості з податку на прибуток.

Ухвалою суду від 23 лютого 2010 р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податків СПД ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 26.02.2009р. №608/17-2383111994, на підставі висновків якого складено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.03.2009р. №0000961740 та від 05.05.2009р. №0000971740 (далі рішення) на загальну суму 7444 грн. Вказані рішення про застосування штрафних фінансових) санкцій відповідачем а ні в адміністративному, а ні в судовому порядку оскаржені не були. У звязку із не сплатою відповідачем суми податкового зобовязання, визначеного рішеннями, в силу Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями (далі Закон України №2181), вона набула статусу податкового боргу.

Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України №2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.

Відповідач в судове засідання зявився, позов визнав.

В судовому засіданні 09 квітня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 07.04.1998р. за №07047, ідентифікаційних номер - НОМЕР_1 та знаходиться на обліку в ДПІ Дніпровському району м. Києва з 16.06.1998р. за №79.

Судом встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податків СПД ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 26.02.2009р. №608/17-2383111994, на підставі висновків якого прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.03.2009р. №0000961740 та від 05.05.2009р. №0000971740 (далі рішення) на загальну суму 7444 грн. Вказані рішення відповідачем а ні в адміністративному, а ні в судовому порядку оскаржені не були. У звязку із не сплатою відповідачем суми податкового зобовязання, визначеного рішеннями, в силу Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями (далі Закон України №2181), ця сума набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону "Про систему оподаткування", платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни.

Так, у відповідності до абз. «а»п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст.. 4 Закону України №2181,. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України 2181, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181 процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тому, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у п. "а" п. 4.2.2 п.4.2. ст.4 даного Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Таким чином, у звязку з тим, що відповідач не скористався процедурою адміністративного та судового оскарження сума в розмірі 7444 грн., визначена рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій стала узгодженою та набула статусу податкового боргу.

У відповідності до облікової картки платника податків (копія в матеріалах справи) у відповідача наявна переплата в розмірі 944,00 грн.

Станом на дату судового розгляду даної справи, суду не надано доказів сплати відповідачем податкової заборгованості відповідача у розмірі 6500 грн.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України №2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України №2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Враховуючи вищевикладене та визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (02105, АДРЕСА_1, інд. код. - НОМЕР_1) до Державного бюджету України (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкової заборгованості розмірі 6500 (шість тисяч пятсот) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 14.04.2010р.