Постанова № 9256415, 22.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2010 року           09:25           № 2а-634/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в

інтересах держави в особі Державної комісії з регулювання ринків

фінансових послуг України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адміністратор пенсійного

фонду «Максстимул»

про стягнення штрафу в розмірі 22 100 грн. 00 коп.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі –Держфінпослуг або позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адміністратор пенсійного фонду «Максстимул» (далі –ТОВ «АПФ «Максстимул»або відповідач) штрафу в розмірі 22 100 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено штрафні санкції, застосовані постановами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про застосування штрафу за правопорушення, вчинені на фінансових ринках від 25.03.09 № 40/48/091, та № АПФ-43/4/09-19 у встановлений строк.

Представник відповідача в судові засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, однак конверт з кореспонденцією було повернуто до суду з відміткою про не знаходження відповідача за вказаною адресою.

Позивач проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував, позовні вимоги підтримав.

У зв’язку з нез’явленням відповідача, відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на основі наявних доказів.

В судовому засіданні 22.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать про те, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі о тексту –Держфінпослуг або позивач) за результатами перевірки річної звітності здійснення діяльності з адміністрування пенсійних фондів за 2008 рік ТОВ «АПФ «МАКССТИМУЛ»(далі - Відповідач) складено акти від 16.03.09 № 40/091 та від 16.03.09 № 48/091 (далі - Акти від 16.03.09) та акт від 16.09.09 № 940/43/4 (далі - Акт від 16.09.09).

Вказаними актами встановлено порушення відповідачем вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»(далі - Закон), а саме: не подання до Держфінпослуг річної звітності про здійснення діяльності з адміністрування пенсійних фондів; не подання до Держфінпостлуг звітність про діяльність з адміністрування пенсійних фондів та проміжну звітність про діяльність Корпоративного недержавного пенсійного фонду «АТ ВАБанк»за І та ІІ квартали 2009р.; не усунення ТОВ «АПФ «МАКССТИМУЛ»порушень вимог законодавства, викладеного в розпорядженні Держфінпослуг від 28.01.2009р. №16/092, та складеному в результаті цього акту.

Вказані дії призвели до порушення в ТОВ «АПФ «МАКССТИМУЛ»вимог ст. 52 Закону України від 09.07.2003, № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення», ст. 14 Закону України від 12.07.2001, № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п. 1 роз. 1 та п. 1 розд. 2 Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг від 22.06.2004р. №1100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.07.2004р. за №898/9497 (далі –Розпорядження №1100), а також п. 6.13 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 125 від 13.11.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за № 1115/8436 (далі –Положення №125).

У відповідності до ст. 52. Закону України від 09.07.2003, № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення», адміністратор щоквартально подає звітність з недержавного пенсійного забезпечення до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Щорічно адміністратор подає Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України по кожному пенсійному фонду зведений звіт, який містить інформацію про пенсійний фонд, а також дані звітів про здійснення ним адміністрування такого пенсійного фонду та звітів, наданих протягом звітного року адміністратору особами, які здійснюють управління активами, та зберігачем. Особи, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, подають звітність про управління активами до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - щодо всіх пенсійних фондів, управління активами яких здійснювалося цією особою протягом звітного періоду.

Згідно з ст. 14 Закону України від 12.07.2001, № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Розпорядженням №1100 встановлено порядок подання Адміністратором звітності з недержавного пенсійного забезпечення до Держфінпослуг, а саме: Адміністратором складається та подається така звітність з недержавного пенсійного забезпечення: - звітність про діяльність пенсійного фонду (окремо по кожному пенсійному фонду, з радою якого Адміністратором укладено договір про адміністрування пенсійного фонду); - звітність про здійснення діяльності з адміністрування пенсійних фондів. Адміністратор подає звітність з недержавного пенсійного забезпечення до Держфінпослуг у такі строки: - проміжну - не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом; - річну - до 20-го лютого року, наступного за звітним.

За порушення Відповідачем вимог Закону, Держфінпослуг на підставі Актів від 16.03.09 було застосовано штраф у розмірі 5100,00грн. накладеного постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 25.03.09 № 40/48/091 (далі -Постанова від 25.03.09).

Відповідно до резолютивної частини Постанови від 25.03.09, Відповідача було зобов'язано повідомити Держфінпослуг про сплату штрафу та надати копії підтверджуючих документів. Проте, станом на дату подання позовної заяви, документи, які б підтверджували виконання Постанови від 25.03.09, до Держфінпослуг не надходило, отже, сума штрафу у розмірі 5100,00грн. не була перерахована до Державного бюджету України. Відповідачем, вказана постанова до суду не оскаржувалися.

За порушення Відповідачем вимог Закону, Держфінпослуг на підставі Акту від 16.03.09 було застосовано штраф у розмірі 17000,00грн., накладеного постановою про накладання штрафу за порушення законодавства про фінансові послуги від 21.09.09 № АПФ-43/4/09-19 (далі -Постанова від 21.09.09). Відповідно до резолютивної частини Постанови від 21.09.09, Відповідача було зобов'язано повідомити Держфінпослуг про сплату штрафу та надати копії підтверджуючих документів. Проте, станом на дату подання позовної заяви, документи, які б підтверджували виконання Постанови від 21.09.09, до Держфінпослуг не надходили, отже, сума штрафу у розмірі 17000,00грн. не була перерахована до Державного бюджету України. Відповідачем, вказана постанова до суду не оскаржувалася.

У відповідності п. 6.13 вказаного Положення (редакції, що діяла на момент складення вказаного акту), рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності є обов'язковим до виконання особами. У разі невиконання рішення Держфінпослуг вживає заходів щодо його виконання у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента від 04.04.2003 N 292/2003 (далі –Положення №292) визначено, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послугу межах, визначених законодавством.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів.

Комісія має право в межах своїх повноважень здійснювати інспектування та застосовувати заходи впливу.

Положеннями статті 40 Закону № 2664 встановлено, що уповноважений орган може застосовувати такі заходи впливу, як накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Нормами статті 41 Закону № 2664 визначено, що уповноважений орган застосовує до суб'єктів підприємницької діяльності штрафні санкції, в тому числі за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Уповноваженого органу про усунення порушень щодо надання фінансових послуг - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення. Рішення Уповноваженого органу про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді. Штрафи, накладені Уповноваженим органом, стягуються у судовому порядку.

З огляду на викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем як фінансовою установою не надано доказів виконання розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.04.2008, тому позивачем правомірно застосовано до нього штрафні санкції.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №2125, у разі несплати штрафу в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Держфінпослуг у судовому порядку.

Враховуючи те, що штраф до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України у розмірі 2 125 гривень відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; рішення про його застосування не оскаржив, доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Зважаючи на всі викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адміністратор пенсійного фонду «Максстимул» (код ЄДРПОУ –33106577) на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 22 100 (двадцять дві тисячі сто) гривень.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –26.03.2010р.