Постанова № 9235211, 15.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2010 року          15:19           № 7/685

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Ковзеля П.О. Баранова Д.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна"

доКиївської регіональної митниці Державної митної служби України провизнання недійсними податкових повідомлень За участю представників сторін:

від позивачаВерланов С.О. –представник за довіреністю

від відповідача-1 Маньковська К.Е. –представник за довіреністю

від відповідача-2Зудінов О.О. –представник за довіреністю Товариство з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" звернулося в суд з позовом до Київської регіональної митниці, Державної митної служби України про визнання недійним податкових повідомлень форми "Р" від 19.09.2008 р. № 69 на суму 1029,00 грн. (686,60 грн. –за основним платежем; 343,00 грн. –за штрафними санкціями), від 19.09.2008 р. № 70 на суму 2265,78 грн. (1510,52 грн. –за основним платежем, 755,26 грн. –за штрафними санкціями).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачами в порушення норм митного та податкового законодавства України були прийняті протиправні податкові повідомлення форми "Р" від 19.09.2008 р. № 69, від 19.09.2008 р. № 70, якими позивачу визначені суми податкового зобов’язання.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують, вважають прийняті ними рішення такими, що відповідають нормам діючого митного та податкового законодавства України, просять суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" є платником податку на додану вартість, код ЄДРПОУ 32531437.

Позивач за період з 17.02.2005 р. по 17.03.2008 р. здійснював зовнішньоекономічну діяльність з постачання товарів (продуктів харчування, кормів для тварин) від нерезидентів згідно укладених міжнародних контрактів на умовах офіційних правил Міжнародної торгової палати. Перевезення таких товарів за межами митної території України та по її території, забезпечували суб’єкти господарювання - перевізники, з якими позивач укладав договори про надання транспортно-експедиційних послуг по міжнародному перевезенню вантажів автомобільним транспортом, на умовах поставки EXW (франко-завод) та FCA (франко-перевізник). Розрахунки за надані послуги перевізників здійснювалися згідно виставлених ними рахунків, наданих транспортних накладних, актів виконаних робіт після прибуття в місце призначення транспортних засобів з імпортованими товарами.

Відповідно до пп. 2.1.1 ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов’язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідачем –2 було проведено перевірку стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" законодавства України з питань митної справи за період з 17.02.2005 р. по 17.03.2008 р., в результаті якої були виявлені порушення норм митного законодавства України, а саме: ст. 267 Митного кодексу України, чим занижено митну вартість імпортованих товарів, що спричинило несплату до бюджету податків та зборів (обов’язкових платежів), про що було складено акт від 11.07.2008 р. № 0008/8/128000000/0032531437.

Під час перевірки були встановлені розбіжності відомостей, поданих позивачем у деклараціях митної вартості до вантажної митної декларації від 27.05.2005 100000008/5/094431 та рахунків і актів виконаних робіт з надання транспортно-експедиційних послуг по міжнародному перевезенню вантажів автомобільним транспортом на умовах поставки EXW (франко-завод), що призвело до заниження митної вартості товарів на значну суму, а, зокрема, й відповідного податку.

Підпунктом “в”пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

На підставі акта перевірки відповідачем –1 були винесені податкові повідомлення форми "Р": від 19.09.2008 № 69 про сплату податкового зобов’язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності на суму 1029,00 грн. (686,60 грн. –за основним платежем; 343,00 грн. –за штрафними санкціями); від 19.09.2008р. № 70 про сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності на суму 2265,78 грн. (1510,52 грн. – за основним платежем, 755,26 грн. –за штрафними санкціями).

Судом встановлено, що позивачем було реалізоване надане йому право адміністративного оскарження оспорюваних рішень шляхом звернення зі скаргами до Київської регіональної митниці від 29.09.2008 р. № 29/09/08-1 та Державної митної служби України від 28.10.2008 р. № 28/09/10-2, за результатами розгляду яких скарги були залишені без задоволення, а рішення –без змін.

Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби згідно цього Закону України. До такої ціни, якщо вони раніше не були включені, включаються також й витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого ввезення на митну територію України. Такі витрати не включаються до митної вартості товарів лише утому випадку, коли вони виділені з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари.

Транспортні витрати розподіляються між продавцем та покупцем товару залежно від умов поставки товару, про що торгуючі сторони домовляються при укладені договору. Якщо умови поставки передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, то такі витрати додаються до фактурної вартості. При цьому, відповідно до зазначених норм законодавства, до фактурної вартості додаються транспортні витрати до моменту перетинання товаром митного кордону України, якщо вони підтверджуються документально. Зазначений метод, як передбачено Митним кодексом України, застосовується якщо використані декларантом відомості підтверджені документально та є кількісно вираженими та достовірними.

Згідно поданих доказів, що містяться в матеріалах справи, поставка здійснювалася на умовах поставки EXW (франко-завод). Зазначений термін означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов’язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Цей термін не слід застосовувати, коли покупець не в змозі виконати експортні формальності, прямо чи посередньо. За таких обставин має застосовуватися термін FCA (франко-постачальник), за умови, що продавець погоджується нести витрати й ризики, пов’язані з завантаженням товару.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичні витрати на транспортування за межами корну України складають 13866,00 грн., однак позивачем задекларовано митну вартість з урахуванням 7000,00 грн. витрат.

Встановлені перевіркою факти порушення позивачем митного законодавства та заниження митної вартості імпортованих товарів, що спричинило несплату до бюджету податків та зборів, спростовані ним не були.

Вартість послуг з транспортування товарів до місця ввезення на миту територію України, сплачена позивачем перевізнику, відповідно до п.5 ч.2 ст. 267 Митного кодексу України при визначені митної вартості повинна була включена до фактично сплаченої ціни задекларованих товарів.

Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги про визнання недійсним податкових повідомлень форми "Р" від 19.09.2008 № 69 на суму 1029,00 грн. (686,60 грн. – за основним платежем; 343,00 грн. –за штрафними санкціями), від 19.09.2008 р. № 70 на суму 2265,78 грн. (1510,52 грн. –за основним платежем, 755,26грн. –за штрафними санкціями) необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий Суддя                                                             Р.О. Арсірій

Судді                                                                                           П.О. Ковзель                                                                                           Д.О. Баранов