Рішення № 92563821, 01.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2020 року м. Київ № 640/26810/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовомКандидата на посаду Київського міського голови на місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня 2020 року висунутого Київською міською організацією політичної партії "ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО" ОСОБА_1 доДніпровської районної у місті Києві територіальної виборчої комісіїпро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кандидат на посаду Київського міського голови на місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня 2020 року висунутого Київською міською організацією політичної партії "ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО" ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії (далі - відповідач), у якому просить:

визнати протиправними дії Дніпровської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії, які полягали у порушенні вимог Виборчого кодексу України під час встановленні результатів голосування та територіальному виборчому окрузі №5 та № 6, та встановити, що чергові вибори Київського міського голови та депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року не відбулися.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення 25 жовтня 2020 року місцевих виборів у місті Києві, кандидатами у депутати, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами було виявлено істотні порушення виборчого законодавства під час прийняття та розгляду Подільською районною у місті Києві територіальною виборчою комісією документів від дільничних виборчих комісій, які, на думку позивача, унеможливлюють встановлення об`єктивних результатів голосування, а саме:

- ч. 1 ст. 254 Виборчого кодексу України - не було дотримано вимоги проведення безперервного засідання територіальною виборчою комісією до встановлення підсумків голосування та результатів відповідних місцевих виборів у виборчому окрузі;

- ч. 3 ст.254 Виборчого кодексу України, що полягало у прийманні та перевірці пакетів з протоколами дільничних виборчих комісій та інших виборчих документів не головою та не визначеним членом територіальної виборчої комісії;

- ч. 4 ст. 254 Виборчого кодексу України - не було перевірено по значній кількості дільниць комплектність документів та цілісність упаковки усіх пакетів з виборчими документами;

- ч. 8 ст. 254 Виборчого кодексу України, а саме дільничні виборчі комісії не розглянули питання про внесення змін до відповідного протоколу у строк, визначений територіальною виборчою комісією. Крім цього, грубим порушенням зазначеної у даному пункті статті було недотримання порядку складання протоколу з позначкою «Уточнений», згідно якого було складено протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці. Таке недотримання привело до того, що в протокол про підрахунок голосів виборців з позначкою «Уточнений» були внесені завідомо невірні результати голосування, які не співпадають з реальними голосами виборців відданих за кандидатів у мери, місцеві організації політичних партій та кандидатів у депутати на такій виборчій дільниці. У зв`язку з тим, що при складанні протоколу про підрахунок голосів з позначкою «Уточнений», кандидати у депутати, їх довірені особи, уповноважені особи організацій партій та офіційні спостерігачі не мали можливості візуально спостерігати за внесенням уточнених результатів голосування, відбувалися значні фасильфікації з голосами виборців;

- ч. 9 ст. 254 Виборчого кодексу України, а саме не були прийняті скарги про порушення вимог під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці від кандидатів у депутати, уповноважених осіб партій та офіційних спостерігачів;

- ч. 18 ст. 254 Виборчого кодексу України, а саме на прохання кандидатів у депутати, їх довірених осіб, уповноважених осіб організацій партій, офіційних спостерігачів не були невідкладно видані копії протоколів про повторний підрахунок голосів виборців.

Як зазначає позивач, вказані порушення вимог виборчого законодавства підтверджуються показами інших кандидатів та офіційних спостерігачів, які були безпосередньо присутні під час проведення підсумкового засідання відповідачем та при виявленні зазначених в адміністративному позові порушень, які є учасниками цих правовідносин.

Також, про відповідні порушення було невідкладно повідомлено відповідача, однак останній проігнорував викладене і не вжив жодних дій щодо забезпечення прав позивача, що є істотним порушенням процесу народного волевиявлення, оскільки саме політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

Беручи до уваги встановлені порушення вимог виборчого законодавства, вчинені під час проведення 25 жовтня 2020 року місцевих виборів у місті Києві, на думку позивача, є такими, що свідчать про те, що вибори Київського міського голови та депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року не відбулися.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

Вказаною ухвалою суду було зобов`язано відповідача надати до суду не пізніше 12 год. 40 хв. 31 жовтня 2020 року відзив на позовну заяву, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, і які були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, з приводу якого подано позов; та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Дніпровською районною у місті Києві територіальною виборчою комісією подано до суду відзив, згідно якого останній просив у задоволенні позовних вимог кандидата на посаду Київського міського голови на місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня 2020 року висунутого Київською міською організацією політичної партії "ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО" ОСОБА_1 відмовити повністю.

Поряд з цим, відповідачем було зазначено, що до Дніпровської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії ні самим позивачем, ні його уповноваженою особою не було подано жодної скарги щодо порушення своєї роботи та під час складання підсумкового протоколу встановлення результатів голосування з виборів депутатів Київської міської ради та виборів Київського міського голови.

Відповідач також звертав увагу, що 26.10.2020 року уповноваженою особою позивача було подано скаргу щодо порушення вимог Виборчого кодексу України та прохання провести перерахунок голосів з виборів Київського голови, втім така скарга була повернута без розгляду, через невідповідність її вимогам ст. 67 Виборчого кодексу України.

У зв`язку з поданням представником позивача та відповідача заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, та неявкою в судове засідання представника відповідача, суд на підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до переконання про можливість її подальшого розгляду в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2020 року постановою Верховної ради України № 795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року, крім виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та в окремих районах, містах, селищах і селах Донецької та Луганської областей, а також депутатів Донецької та Луганської обласних рад не призначаються і не проводяться.

08 серпня 2020 року постановою Центральної виборчої комісії № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Центральної виборчої комісії від 18 серпня 2020 року № 181) призначено на неділю, 25 жовтня 2020 року, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів за переліками згідно з додатками 1 - 24.

14 серпня 2020 року постановою Центральної виборчої комісії №176 «Про призначення перших виборів депутатів районних рад на 25 жовтня 2020 року» призначено на неділю, 25 жовтня 2020 року, перші вибори депутатів районних рад за переліком згідно з додатком.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Київської міської територіальної виборчої комісії від 18.09.2020 року «Про реєстрацію кандидата на посаду Київського міського голови від Київської міської організації політичної партії "ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО"» Пальчевського Андрія Івановича зареєстровано кандидатом на посаду Київського міського голови на чергових виборах Київського міського голови 25.10.2020 року.

У зв`язку з встановленими, на думку позивача, порушеннями вимог виборчого законодавства, вчинених під час проведення 25 жовтня 2020 року місцевих виборів у місті Києві, останній звернувся з даним позовом до суду.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, відповідно до Конституції України визначає Виборчий кодекс України.

Відповідно до ст. 1 Виборчого кодексу України вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом.

Вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Згідно ст. 2 вказаного Кодексу підготовка та проведення виборів регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 20 Виборчого кодексу України, виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Частиною другою ст. 21 Виборчого кодексу України виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах:

1) гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом;

2) дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом;

3) законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес;

4) політичного плюралізму та багатопартійності;

5) публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу;

6) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій);

7) неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів, партій.

При цьому, суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів, відповідно до ч. 1 ст. 22 Виборчого кодексу України є:

1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах;

2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів;

3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах;

4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом;

5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Дільничні виборчі комісії одночасно є суб`єктами усіх виборчих процесів, в організації і проведенні яких вони беруть участь (ч. 4 ст. 21 Виборчого кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Виборчого кодексу України в Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.

До виборчих комісій належать: 1) Центральна виборча комісія; 2) окружні виборчі комісії; 3) територіальні виборчі комісії; 4) дільничні виборчі комісії.

Згідно ч. 1 ст. 33 Виборчого кодексу України виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства.

Частиною четвертою ст. 33 Виборчого кодексу України передбачено, що територіальні виборчі комісії в межах повноважень, визначених цим Кодексом, забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів. Територіальні виборчі комісії є комісіями вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій з відповідних місцевих виборів.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 36 Виборчого кодексу України порядок організації роботи виборчих комісій нижчого рівня визначається Центральною виборчою комісією відповідно до цього Кодексу.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 16 ст. 36 Виборчого кодексу України заяви, скарги та інші документи, що надійшли до виборчої комісії, мають право приймати члени відповідної виборчої комісії, уповноважені на це її рішенням. Усі заяви, скарги та інші документи приймаються та реєструються у виборчій комісії у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

Заява, подана до виборчої комісії, розглядається протягом п`яти днів з дня її надходження, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 63 Виборчого кодексу України рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до відповідної виборчої комісії, а також розгляд скарг та прийняття рішення виборчою комісією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом.

Якщо за адміністративним позовом судом відкрито провадження і тим самим суб`єктом з того ж питання і з тих же підстав подано скаргу до виборчої комісії, виборча комісія після отримання повідомлення суду про відкриття провадження припиняє розгляд скарги (ч. 5 ст. 63 Виборчого кодексу України).

Відповідно до ч. 1 -3 ст. 64 Виборчого кодексу України суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Виключно до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються:

1) рішення, дії, бездіяльність Центральної виборчої комісії, дії або бездіяльність члена Центральної виборчої комісії;

1-1) рішення чи дії окружної виборчої комісії, рішення чи дії територіальної виборчої комісії, крім встановлених цим Кодексом випадків;

1-2) дії чи бездіяльність члена окружної виборчої комісії, територіальної виборчої комісії;

2) дії чи бездіяльність кандидата;

3) рішення чи дії партії (організації партії), громадського об`єднання, їх посадових осіб чи повноважних представників, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їхньої внутрішньої діяльності або виключної компетенції;

4) дії чи бездіяльність довіреної особи кандидата, уповноваженої особи партії (організації партії);

5) дії чи бездіяльність офіційного спостерігача від кандидата, партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації;

6) рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб;

7) рішення, дії чи бездіяльність засобів масової інформації, інформаційних агентств, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, їх членів, визначених статтею 65 цього Кодексу, також можуть оскаржуватися до суду шляхом подання позовної заяви.

Якщо судом відкрито провадження за адміністративним позовом із того самого питання та з тих самих підстав, що подано скаргу до виборчої комісії, виборча комісія не пізніше наступного дня після отримання повідомлення суду про відкриття провадження повертає таку скаргу суб`єкту звернення без розгляду листом за підписом особи, вказаної у частині другій статті 68 цього Кодексу, із зазначенням підстав її повернення (ч. 5 ст. 64 Виборчого кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 65 Виборчого кодексу України суб`єктом звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, може бути:

1) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах. Від імені кандидата суб`єктом звернення зі скаргою може бути також довірена особа кандидата, представник кандидата у Центральній виборчій комісії, територіальній виборчій комісії;

2) партія (організація партії) - суб`єкт відповідного виборчого процесу в особі її керівника, уповноваженого представника, уповноваженої особи партії (організації партії) чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії (керівного органу організації партії);

3) офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації;

4) виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта оскарження.

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 65 Виборчого кодексу України до територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на:

1) рішення, дії чи бездіяльність територіальної виборчої комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів;

2) рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів (у разі якщо підсумки голосування з відповідних місцевих виборів не встановлюються).

До територіальної виборчої комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів.

До територіальної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію, може бути подана скарга на дії чи бездіяльність члена такої дільничної виборчої комісії.

Вимоги до строків подання скарги до виборчої комісії регулюються статтею 66 Виборчого кодексу України, згідно ч.1 якої, скарга до виборчої комісії може бути подана суб`єктом звернення зі скаргою протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб`єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 66 Виборчого кодексу України скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу.

Обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються (ч. 4 ст. 66 Виборчого кодексу України).

При цьому, днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, але не була вчинена дія, передбачена законом (ч. 5 ст. 66 Виборчого кодексу України).

Згідно ч. 6, 7 ст. 66 Виборчого кодексу України строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб`єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини першої статті 68 цього Кодексу.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією.

Згідно ч. 3 ст. 69 Виборчого кодексу України скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та/або під час транспортування виборчих документів, розглядається відповідною виборчою комісією у дводенний строк з дня її отримання.

Відповідно до вимог ст. 71 Виборчого кодексу України доказами, на підставі яких виборча комісія під час розгляду скарги встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення суб`єкта звернення зі скаргою, суб`єкта оскарження чи заінтересованих осіб, та інших обставин, що мають значення для правильного розгляду скарги, можуть бути:

1) письмові документи і матеріали (у тому числі електронні), які містять відомості про обставини, що мають значення для правильного розгляду скарги;

2) письмові пояснення суб`єктів виборчого процесу, посадових і службових осіб органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, відповідних правоохоронних органів, отримані на вимогу суб`єкта розгляду скарги, у тому числі і членів виборчої комісії на виконання повноважень виборчої комісії;

3) речові докази;

4) висновки експертів, надані письмово на запит виборчої комісії - суб`єкта розгляду скарги, суб`єкта звернення зі скаргою або суб`єкта оскарження;

5) аудіо-, відеоматеріали.

Докази виборчій комісії надають суб`єкт звернення зі скаргою, суб`єкт оскарження, заінтересовані особи. Виборча комісія - суб`єкт розгляду скарги може звернутися із запитом (витребувати) додаткові докази за власною ініціативою або на прохання суб`єкта звернення зі скаргою, суб`єкта оскарження, заінтересованих осіб.

Якщо суб`єкт звернення зі скаргою, суб`єкт оскарження чи заінтересована особа не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, виборча комісія вирішує справу на основі наявних доказів.

Виборча комісія бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги. Про відхилення доказів, які не мають значення для розгляду скарги або не мають доказової сили, зазначається у рішенні виборчої комісії - суб`єкта розгляду скарги.

Обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.

Письмові докази надаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії. Якщо надано копію письмового доказу, виборча комісія має право вимагати надання оригіналу або самостійно витребовує оригінал письмового доказу. Після розгляду скарги виборча комісія на вимогу власника документа повертає оригінал документа, а в справі скарги залишається засвідчена комісією його копія.

Виборча комісія оцінює належність, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають наперед встановленої сили, за винятком обставин, фактів, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.

У той же час, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 72 Виборчого кодексу України при розгляді скарги по суті виборча комісія може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

При цьому, ч. 10, 13 ст. 72 Виборчого кодексу України у разі задоволення скарги виборча комісія може прийняти рішення, яким:

1) визнати рішення суб`єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу;

2) скасувати оскаржене рішення;

3) зобов`язати суб`єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів;

4) зобов`язати суб`єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;

5) поновити в інший спосіб порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу;

6) зобов`язати суб`єкта оскарження здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.

Виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що:

1) оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права виборців, права і законні інтереси інших суб`єктів виборчого процесу;

2) суб`єктом звернення зі скаргою не надано підтвердження порушення суб`єктом оскарження законодавства про вибори, а наявних у матеріалах скарги доказів недостатньо для встановлення цього факту виборчою комісією;

3) виборцем не доведено порушення особисто його виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта оскарження;

4) на момент розгляду скарги виборчою комісією, членом виборчої комісії - суб`єктом оскарження вчинено необхідні дії, скасовано рішення, що є предметом оскарження, або іншим способом поновлено права суб`єкта звернення зі скаргою відповідно до вимог цього Кодексу (відсутність предмета оскарження).

Як встановлено зі змісту позовної заяви, підставою звернення позивачів до суду є порушення відповідачем вимог ч. 1, 3, 4, 8, 9, 18 ст. 254 Виборчого кодексу України під час встановлення результатів голосування 25.10.2020 року на територіальному виборчому окрузі № 5 та № 6.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 254 Виборчого кодексу України з моменту закінчення голосування територіальна виборча комісія розпочинає безперервне засідання, яке продовжується безперервно до встановлення підсумків голосування та результатів відповідних місцевих виборів у виборчому окрузі. На цей час члени територіальної виборчої комісії не можуть залучатися до виконання інших функцій, крім участі в засіданні виборчої комісії.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що на засіданні територіальної виборчої комісії, зазначеному у частині першій цієї статті, голова територіальної виборчої комісії або визначений ним член комісії приймає запечатані пакети з протоколами дільничних виборчих комісій, розпечатує їх та оголошує зміст протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих дільницях, а також приймає запечатані пакети з іншими виборчими документами, передбаченими частиною десятою статті 251 цього Кодексу. Час прийняття територіальною виборчою комісією протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, перелік прийнятих виборчих документів і занесені до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці відомості фіксуються у протоколі засідання територіальної виборчої комісії.

Також згідно ч. 4 та 8 ст. 254 Виборчого кодексу України При прийнятті документів дільничної виборчої комісії територіальна виборча комісія перевіряє комплектність документів та цілісність упаковки усіх пакетів з виборчими документами. При цьому кожний член комісії має право оглянути кожний пакет з документами.

Дільнична виборча комісія зобов`язана у строк, визначений територіальною виборчою комісією, розглянути питання про внесення змін до відповідного протоколу без перерахунку виборчих бюлетенів. Протокол з позначкою "Уточнений" складається відповідно до цього Кодексу у порядку, в якому було складено протокол дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, який потребує уточнення, транспортується до територіальної виборчої комісії в порядку, встановленому статтею 253 цього Кодексу. Час прийняття територіальною виборчою комісією протоколу дільничної виборчої комісії з позначкою "Уточнений" і занесені до цього протоколу відомості фіксуються у протоколі засідання територіальної виборчої комісії.

Згідно ч. 9 ст. 254 Виборчого кодексу України за наявності заяв або скарг, підтверджених відповідно оформленими актами, складеними кандидатами у депутати, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреними особами, уповноваженими особами організацій партій, офіційними спостерігачами, виборцями, про порушення вимог цього Кодексу під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, що ставлять під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій виборчій дільниці, територіальна виборча комісія може прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

Згідно ч. 18 ст. 254 Виборчого кодексу України членам територіальної виборчої комісії, кандидатам у депутати, кандидатам на посаду сільського, селищного, міського голови, їх довіреним особам, уповноваженим особам організацій партій, офіційним спостерігачам на відповідних місцевих виборах, які були присутні при повторному підрахунку голосів, на їхнє прохання невідкладно видаються копії зазначеного у цій статті протоколу з відповідних місцевих виборів, засвідчені головою і секретарем територіальної виборчої комісії та скріплені печаткою комісії, з розрахунку не більш як по одній копії протоколу для кожного члена комісії, кандидата, організації партії та для кожного офіційного спостерігача. Копії протоколу про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці можуть виготовлятися за допомогою технічних засобів.

Відповідна територіальна виборча комісія надсилає повідомлення про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі Центральній виборчій комісії в порядку та за формою, встановленими Центральною виборчою комісією.

Беручи до уваги вказані норми Виборчого кодексу України, суд зазначає, що прийняття відповідачем рішення про повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у відповідності до приписів ч. 9 ст. 254 Виборчого кодексу України можливо лише за наявності відповідної скарги або заяви.

При цьому, встановлення протиправності дії чи бездіяльність виборчих комісій, їх членів на дільничних виборчих дільницях, зокрема, під час встановлення результатів голосування, можливе лише за результатами розгляду відповідної скарги або заяви, поданої до виборчої комісії, або за результатами розгляду позовної заяви судом.

Вирішуючи позовну заяву позивача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 26.10.2020 року уповноваженою особою уповноваженою особою Київської міської організації "Політичної партії "ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО" А.Є. Булкою було подано до Дніпровської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії скарги про порушення вимог Виборчого кодексу України, яку було зареєстровано відповідачем цією ж датою о 20 год. 50 хв.

Згідно письмових пояснень, представника, дана скаргу було повернуто без розгляду, у зв`язку з її не відповідністю вимогам ст. 67 Виборчого кодексу України, через невірне зазначення суб`єкта виборчого процесу, якому вона адресована.

При цьому, доказів повторного звернення зі скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 67 цього Кодексу, у передбачені цим Кодексом строки, сторонами подано не було, та матеріали справи не містять.

Отже, вказане вище спростовує твердження позивача про порушення відповідачем вимог Виборчого кодексу України в частині не прийняття його скарг про порушення вимог під час проведення голосування та/або підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці від кандидатів у депутати, уповноважених осіб партій та офіційних спостерігачів (ч. 9 ст. 264 Виборчого кодексу України), оскільки, зокрема, у поданій до суду скарзі міститься запис про її прийняття та реєстрацію відповідачем.

У той же час, щодо інших підстав позову, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 60 Виборчого кодексу України виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів виборчого процесу, від громадських організацій, яким у порядку, встановленому цим Кодексом, надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на відповідних виборах.

Відповідно до ч. 9 ст. 60 Виборчого кодексу України офіційний спостерігач від громадської організації має право:

1) бути присутнім із дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях окружної, територіальної (територіальних), дільничних виборчих комісій відповідного територіального виборчого округу;

2) бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб, представників, уповноважених осіб партій (організацій партій) - суб`єктів виборчого процесу з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;

3) перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановленні підсумків голосування, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії фізично;

4) здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис без порушення при цьому таємниці голосування виборців;

5) бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;

6) звертатися у порядку, встановленому цим Кодексом, до виборчих комісій в межах відповідного територіального округу із заявою чи скаргою щодо усунення порушень цього Кодексу в разі їх виявлення;

7) скласти акт про виявлення порушень цього Кодексу, що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт такого порушення, із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;

8) вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;

9) отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

10) реалізовувати інші права, передбачені цим Кодексом для офіційних спостерігачів.

Таким чином, аналіз вказаних вище норм Виборчого кодексу України свідчить про те, що у разі наявності порушення вимог виборчого законодавства під час голосування або підрахунку голосів, офіційний спостерігач має право вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій, в тому числі і шляхом складання акту про виявлення порушень цього Кодексу, що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт такого порушення, із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подати його до відповідної виборчої комісії чи до суду.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що позивачем та його представником під час розгляду даної справи не надано суду жодних доказів, передбачених ст. 71 Виборчого кодексу України, в тому числі і актів про виявлення порушень цього Кодексу, або будь-яких інших доказів які б свідчили про можливі порушення відповідачем вимог ч. 1, 3, 4, 8, 18 ст. 254 Виборчого кодексу України, про які йдеться у позовній заяві позивача.

Таким чином, суд приходить до переконання про не доведення позивачем обставин, на які він посилалися в позові, у зв`язку із чим у суду відсутні правові підстави для визнання протиправними дій Дніпровської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії, які полягали у порушенні вимог Виборчого кодексу України під час встановлення результатів голосування та територіальному виборчому окрузі № 5 та № 6.

За вказаних обставин, не підлягає задоволенню і вимога позивача про встановлення такими, що не відбулися чергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради 25 жовтня 2020 року, оскільки вказана вимога є похідною від попередньої.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не сплачено судовий збір при поданні до суду позовних заяв, а також на момент вирішення справи.

Частиною дев`ятою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", установлено у 2020 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), тобто 840, 80

Зі змісту позовних заяв вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, тобто при зверненні до адміністративного суду підлягав до сплати судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, доказів на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору суду не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення до Державного бюджету України з позивача судового збору в розмірі по 840, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6,8, 9, 77, 243 - 246, 250, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову кандидата на посаду Київського міського голови на місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня 2020 року висунутого Київською міською організацією політичної партії "ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО" ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Стягнути з кандидата на посаду Київського міського голови на місцевих виборах, що відбулися 25 жовтня 2020 року висунутого Київською міською організацією політичної партії "ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО" ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень, 40 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими частиною 2 статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом двох днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Погрібніченко