Ухвала суду № 92560707, 02.11.2020, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1516/20

Номер провадження 2/289/746/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2020 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, подане в межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

19.10.2020 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху з підстав не сплати судового збору за відсутності документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону та відсутності клопотань про звільнення від сплати судового збору.

На виконання ухвали, ОСОБА_1 подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивач ніде не працює, ніяких доходів у нього не має, майна не має, доходів не отримує.

На підтвердження викладених обставин надано:

-Відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за 2004, 2005, 2008 та 2010 роки.

-Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 3 кварталу 2018 року по 2 квартал 2020 року.

Інших доказів не надано.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Вказані обставини неналежного матеріального стану та надані докази не можуть бути безумовною підставою для звільнення позивача від сплати судового збору з огляду на те, що ОСОБА_1 1984 року народження, є особою працездатного віку, відомостей щодо статусу інвалідності немає, відомостей про перебування на лікуванні не надано.

Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 отримує дохід від надання майна в лізинг, що спростовує його ж доводи про відсутність майна.

Відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ПФУ також не є доказом відсутності доходів, оскільки у разі, якщо соба не є найманим працівником сплата страхових внесків до ПФУ залежить від волевиявлення самого похивача.

Доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивачем не надано, а сам факт того, що позивач не працює і не отримує соціальних виплат, не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи зменшення розміру судового збору.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позову.

Керуючись статями 177, 185 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О. В. Мельник