Постанова № 9255903, 17.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" лютого 2010 р.                                                                       № 2а- 43634/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон"

до Харківської митниці Головного управління державного казначейства України у місті Києві, третьої особи - Харківської торгово-промислової палати пропро визнання дій незаконними та скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Маркон», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, просить визнати протиправними дії Харківської митниці, про відмову в прийнятті митної декларації, митного оформлення та пропуску товару через митний кордон України та про видачі картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України; скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №80000017/2009/003528/1 від 19.11.2009 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000003/9/000875 від 19 листопада 2009 року; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві (відповідач-2) шляхом зарахування в рахунок наступних платежів надмірно сплачених ТОВ «Маркон»під час оформлення вантажної митної декларації № 800000003/9/345245 від 19.11.09 наступних митних платежів: мита у розмірі 11221 грн. 17 коп. і податку на додану вартість у розмірі 30297 грн. 16 коп., всього 41518 грн 33 коп.; судові витрати покласти на Державний бюджет України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в підтвердження заявленої ним митної вартості товару, та згідно умов контракту надав всі необхідні документи відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, тим документально підтвердив заявлену ним вартість товару по зазначеній вантажній митній декларації і іншим документам виробника продукції, законних підстав для застосування 6-го (резервного) методу визначення митної вартості у відповідача-1 не було.

Відповідач-1 проти позову заперечує з тих підстав, що під час здійснення митного контролю виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару, у зв’язку з отриманням листа Держмитслужби від 23.10.09 №11/3-10.16/10222-ЕП, з якого можливо зробити висновок, що визначена декларантом митна вартість є нижчою, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, у зв’язку із чим, діючи за прямим приписом статті 265 Митного кодексу України, відповідач-1 визначив митну вартість самостійно, на підставі фактів митного оформлення подібних товарів, розміщених в ЄАІС ДМСУ. Оскільки відповідно до статті 90 Митного кодексу України внесення до митної декларації змін чи доповнень, які впливають на умови оподаткування товарів здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, по митній декларації №800000003/9/345217 від 18.11.2009 було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000003/9/000875 від 19.11.2009.

Відповідач-2, Головне управління Державного казначейства у Харківській області, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення та клопотання про вирішення справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що спір виник з приводу митної оцінки товару, зазначеному в вантажній митній декларації (надалі –ВМД) №800000003/9/345217 від 18.11.2009, яка була подана декларантом для митного оформлення товару “Тканина текстильна (з синтетичних волокон) з покриттям ПВХ з однієї сторони, фарбована, у рулонах (сток):

-          арт.420D(280Dx140D) –1500 м.кв./20 рул. (шириною 1,50м+/-3см товщиною тканини 0,32 мм(+/-0,2мм), щільністю 324г/м.кв.(+/-5%);

-          арт.420D(200Dx400D) – 53867м.кв./770 рул. (шириною 1,40м +/-3см товщиною тканини 0,50 мм(+/-0,2мм), щільністю 411,5/м.кв.(+/-5%);

призначена для пошиву сумок. Виробник: Taiwan Dyeing&Fabric Co., Ltd. Країна виробництва: TW. Торгівельна марка відсутня”. Код товару за ТН ЗЕД 5903109090.

Зазначений товар надійшов на адресу позивача згідно контракту №1 від 18.07.05. Ціна товару погоджена та відображена в специфікації №TD-091008 від 04.01.09, яка є невід’ємною частиною вказаного контракту, торгівельному рахунку-фактурі (Invoice) №KS-905 від 4.10.2009, сертифікаті походження №DG09IA07791 від 12.10.2009, виданим Торгівельною палатою Тайвань Тайпеі (Taiwan Taipei Importers & Exporters Chamber od Commerce), оригінал якого оглядався у судовому засіданні, та, виходячи з перелічених документів, складає 19378,73 доларів США (ціна за одиницю товару 0,35 доларів США /м.кв.).

Для визначення митної вартості товару згідно поданої декларації митної вартості №800000003.2009.345217 (ДМВ-1) декларант використав перший (основний) метод визначення митної вартості товарів –за ціною угоди. Крім того листом від 19.10.09. за №47 позивач повідомив відповідача-1 про відсутність будь-яких вимог та застережень за ст.ст. 265, 267 Митного кодексу України та клопотав при визначення митної вартості товару за методом № 1 –за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Суд зазначає, що ідентичні товари, що ввозилися раніше позивачем за тим самим контрактом із Taiwan Dyeing&Fabric Co., Ltd. за деклараціями №800000003/9/343148, від 28.07.09, №800000003/9/343406 від 12.08.09, №800000003/9/344262 від 30.09.09, №80000000/3/9/344308 від 02.10.09, №800000003/9/344565 від 15.10.09 року оцінювалися першим відповідачем за ціною угоди, з чим погоджувалися митні органи.

Також суд звертає увагу, що відповідач-1 в рішенні про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/003528/1 від 19.11.09. скоригував митну вартість в бік збільшення на підставі 6-го (резервного) методу визначення, із застосуванням цінової статистичної бази даних ЄАІС ДМСУ та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000003/9/000875 з посиланням на необхідність внесення змін в гр. 12, 45 ВМД після прийняття до митного оформлення відповідно до наданої митної оцінки №800000017/2009/003528/1 від 19.11.09.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для такого рішення став лист Державної митної служби України від 23.10.09 №11/3-10.16/10222-ЕП, у додатках до якого містяться висновки ДП “Укрзовнішекспертиза” про рівень цін на товари текстильної та легкої промисловості, де у п.3 зазначено, що виходячи з аналізу даних, отриманих від українських підприємств, які використовують у своєму виробництві акрилові нитки, можна визначити наступні ціни для акрилових ниток, походженням з Китаю –3,50-4,00 дол. США за 1 кг. Вартість товарного полівінілхлориду (що використаний як покриття тканини складає 0,9 дол. США за 1 кг згідно котирувань PLATTS. При цьому вартість товару, заявленого позивачем, у перерахунку на 1 кг ваги нетто складає 0,86 дол. США за 1 кг.

З метою визначення митної вартості за резервним методом, відповідач-1 дані по двох митних деклараціях інших імпортерів з товарами наступних найменувань:

·          текстильний матеріал покритий полівінілхлоридом з одного боку, нежорсткий, з тисненим поверхневим шаром для імітації штучної шкіри –10800 кв. м., торгівельна марка відсутня, країна виробництва Китай CN 2, місць 140 рулонів обгорнутих п/е плівкою (ВМД №500060735/9/15109 від 09.11.2009 (ІМ 40)

·          текстильний матеріал з покриттям з полімерних матеріалів для пошиву одягу, у рулонах шириною 1,50 м. - 26052 м.п. (39078 кв. м.), торговельна марка GST TEXTILE, країна виробництва Китай, CN 2, місць 287, картонна та полім. упаковка (ВМД №500060735/9/15466 від 16.11.2009 (ІМ 40)

і остаточно рішенням №80000017/2009/003528/1 від 19.11.2009 визначив митну вартість товару на рівні 36930,32 дол. США, що за курсом 7,9909 складає 295106,49грн., замість 154841,87 грн., раніше заявлених позивачем за ціною угоди.

Суд зазначає, що згідно із поясненнями представника відповідача-1, зазначені товари є найближчими з наявних у базі даних аналогами товарів, які задекларував позивач.

Після відмови відповідача-1 в митному оформленні товарів із вартістю за ціною угоди позивач задекларував митну вартість за ціною, визначеною відповідачем-1, подав до митниці 19.11.09 нову ВМД № 800000003/9/345245. До державного бюджету за новою декларацією позивачем були сплачені податок на додану вартість в сумі 63743 грн. 00 коп. та мито в сумі 23608 грн. 52 коп. платіжними дорученнями № 335 від 16.11.09. та № 352 від 19.11.09. В результаті коригування загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товару, за новою ВМД збільшилися на 41518 грн. 33 коп., а саме: сума, яка підлягала сплаті за ВМД №800000003/9/345217 –45833 грн 19 коп., сума, яка була сплачена після відмови за новою ВМД № 800000003/9/345245 –87351 грн 52 коп.

Під час судового розгляду справи позивач, на спростування висновків митного органу, надав висновок експертного дослідження ХНДІСЕ ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса №846/847 від 5.02.2010, з якого вбачається, що тканини відповідної марки виготовлені з поліамідних волокон типу нейлон, а не з акрилових ниток. Крім того, позивачем надано лист виробника, де зазначено, що склад поставленої тканини –нейлон з покриттям з вторинного полівінілхлориду.

Крім того, позивач представив суду звіт про оцінку тканин від 14.01.2010 року, який наданий ТОВ «Аукціонній центр «Контракт»та відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Національному стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та «Національному стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна».

Згідно із цим висновком, середній пропонований ринковий рівень цін виробників з Тайваню за тканиною 420D(280D*140D) NYLONPVC 0.32 mm*58, складає 0,3016 дол. за 1 кв. м., за тканиною 420D (200D*400D) NYLON Stoone-washed 2-tone PVC 0.50mm*54 складає, 0,3364 дол. за 1 кв.м., тобто ціна угоди позивача (0,35 дол. за 1 м.кв.) є навіть вищою, ніж середня ринкова.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст.ст. 259, 262 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Статтею 264 Митного кодексу України визначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов’язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів.

У разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

При цьому закон не обмежує декларанта ані у виборі форми і способу судового захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів (після відмови у митному оформленні товару, під час розмитнені товару під гарантію, до або після звернення до митного органу вищого рівня і т. ін.) ані у засобах доказування правомірності визначення митної вартості, у тому числі наданні суду додаткових документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи подані позивачем відомості про ціну товарів, що підлягають сплаті за угодою з тайванською компанією, суд знаходить їх такими, що відповідають вимогам статті 264 Митного кодексу України, тобто ґрунтуються на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зокрема, ціна угоди, згідно із звітом про оцінку майна від 14.01.2010 року відповідає (є навіть вищою) рівню ринкових цін на такі тканини виробництва Тайваню і підтверджується не лише документами, підписаними сторонами контракту, а й сертифікатом походження №DG09IA07791 від 12.10.2009, виданим Торгівельною палатою Тайвань Тайпеі.

Порівняння вартості на одиницю ваги акрилових ниток та товарного полівінілхлориду з контрактною вартістю тканини на час розгляду справи судом не надає підстав для сумнівів в об’єктивності контрактної ціни імпортованої тканини, оскільки спірний товар виготовлений на основі іншого матеріалу –нейлону, а не акрилу, а його вага переважно складається полівінілхлорідного покриття, вартість якого, з урахуванням застосування виробником вторинної сировини, не може бути об’єктивно порівняна з мировою ціною на товарний полівінілхлорид.

Виходячи з цього, суд не бере до уваги доводи відповідача-1, які стосуються вартості акрилових ниток та товарного полівінілхлориду як такі, що не мають відношення до суті спору, та, з тієї ж причини не знаходить підстав для застосування правил визначення митної вартості за статтею 265 Митного кодексу України.

Згідно із статтею 266 Митного кодексу України основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, стаття 266 Кодексу передбачає подальшу процедуру послідовного застосування інших методів (2-6) визначення митної вартості, причому при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Як виключення, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Підстав, викладених у статті 267 Митного кодексу України, які унеможливлюють застосування основного методу визначення митної вартості, з матеріалів справи не вбачається.

Таким чином, суд вважає правомірним визначення митної вартості товарів за ціною угоди, а рішення відповідача-1 про визначення митної вартості за резервним методом –таким, що не відповідає фактичним обставинам і підлягає скасуванню. Також підлягає скасуванню картка відмови в митному оформленні, оскільки вона ґрунтується на такому рішенні.

Водночас, суд вважає що в частині вимоги про визнання протиправними дій відповідача-1 слід відмовити, виходячи з такого.

Згідно із статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем-1 доведено, що на момент ухвалення ним спірного рішення про визначення митної вартості та картки відмови, відповідач-1 не мав достатньо даних для підтвердження митної вартості товарів за ціною угоди. З огляду на те, що експертні висновки надані позивачем лише в ході судового розгляду справи, в діях відповідача-1, які передували ухваленню цих рішень, та стосовно порядку їх прийняття, порушень закону не вбачається.

Скасовуючи рішення про визначення митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, суд зазначає, що таке рішення частково ґрунтується на доказах, які не досліджувалися відповідачем-1, а останній діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений законом, однак дійшов до невірних висновків, що було встановлено лише в ході судового розгляду справи.

Оскільки неправильна оцінка митної вартості товарів призвела до зайвої сплати позивачем мита та податку на додану вартість, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Державного бюджету України зайво сплаченого мита у розмірі 11221,17 і податку на додану вартість у розмірі 30297,16 грн. у запропонований позивачем спосіб –шляхом зарахування в рахунок наступних платежів.

Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до вимог ст.. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Харківської митниці, Головного управління державного казначейства України у місті Києві, третьої особи - Харківської торгово-промислової палати про визнання дій незаконними та скасування рішення –задовольнити частково.

Скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №80000017/2009/003528/1 від 19.11.2009 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000003/9/000875 від 19 листопада 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" код за ЄДРПОУ 21269522 надмірно сплачених ТОВ «Маркон» під час оформлення вантажної митної декларації № 800000003/9/345245 від 19.11.09 наступних митних платежів: мита у розмірі 11221 грн. 17 коп. і податку на додану вартість у розмірі 30297 грн. 16 коп., всього 41518 грн. 33 коп. шляхом зарахування в рахунок наступних платежів.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" код 21269522 суму сплачених судових витрат в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп. <Текст >.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 22.02.2010 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.