Ухвала суду № 92556990, 02.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

02 листопада 2020 р.Справа №160/13755/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просить: - визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2061-52/04-63 від 08.11.2019р. та №Ф-2061-52/04-63 від 11.02.2020р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2020р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просить суд: зупинити стягнення на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 лютого 2020 року № Ф-2061-52/04-63/У та Вимоги від 08 листопада 2019 року №Ф-2061-52/04-63У.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що Соборним відділом Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на підставі оскаржуваних Вимог, які є виконавчими документами відкрито виконавчі провадження ВП №62779273 від 10.08.2020р. та ВП №61492921 від 30.03.2020р. про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) заборгованості зі сплати єдиного внеску на користь ГУ ДПС у Дніпропетровській області (стягувач). Позивач вказує, що оскарження вимог не зупиняє їх дію і є ризик того, що спірне рішення буде виконано до того, як суд висловить свою позицію щодо законності та обґрунтованості вимог. При цьому, на позивача будуть покладені також і витрати та обмеження, пов`язані з виконанням постанови в порядку примусового виконання, передбачені ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, стягнення у безспірному порядку з позивача суми боргу може призвести до того, що для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

За положеннями ч. 1 та ч. 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Таким чином, розгляд вищезазначеної заяви позивача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, доводи викладені у заяві позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову з наступних підстав.

Порядок розгляду питання про забезпечення адміністративного позову та способи його забезпечення врегульовані статтями 150 та 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні клопотання про забезпечення позову суд керується ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єкти владних повноважень приймають рішення та діють на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

За правилами ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, а також шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

В межах даного судового провадження позивач оспорює правомірність винесених Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимог відносно позивача про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2020р. №Ф-2061-52/04-63У та від 11.02.2020р. №Ф-2061-52/04-63У на загальну суму 29293,44грн.

Так, із поданих заявником матеріалів вбачається, що на виконанні у Соборному відділі Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м.Дніпро) в рамках виконавчого провадження прийнято Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62779273 від 10.08.2020р. та ВП № 61492921 від 30.03.2020, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що наразі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2020р. №Ф-2061-52/04-63У та від 11.02.2020р. №Ф-2061-52/04-63У, правомірність яких є предметом спору за даним позовом в рамках адміністративної справи №160/113755/20, передані для примусового виконання та державний виконавець вчиняє дії щодо примусового виконання зазначеної вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Також, суд бере до уваги те, що ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем оскаржуваної вимоги про сплату боргу в судовому порядку, а тому, зупинення стягнення за оскаржуваною вимогою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Оскільки оскарження вимоги не зупиняє дії вимоги, існує ризик того, що спірна вимога буде виконана до прийняття судом рішення з приводу її законності та обґрунтованості, при цьому, на позивача будуть покладені також і витрати та обмеження, пов`язані зі здійсненням виконавчого провадження - звернення стягнення на доходи, стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та ін.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та зупинити стягнення на підставі вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2020р. №Ф-2061-52/04-63У та від 11.02.2020р. №Ф-2061-52/04-63У, на підставі яких були прийняті постанови Соборного відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2020 року ВП №62779273 та від 30.03.2020р. ВП №61492921, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/13755/20.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 166, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 лютого 2020 року № Ф-2061-52/04-63/У та вимоги від 08 листопада 2019 року №Ф-2061-52/04-63У до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/13755/20.

Відповідно до п.5,6 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити учасникам справи, що в силу вимог частини восьмої статті 154 КАС України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 293 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова