Рішення № 92556807, 19.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року Справа № 160/9356/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №0400-0305-8/57898 відділу з призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.07.2020 року у відмові в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , згідно рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 року № 1/-р/2020 у справі № 1- 5/2018(746/15);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , з 11.06.2020 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» під 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020, як особі, яка працювала до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до відповідача 11.06.2020 року за призначенням пенсії за віком по Списку № 2 і на момент звернення їй було 50 років 4 місяці. Листом ГУ ПФУ від 20.07.2020 року № 0400-0305-8/57898 позивачу було відмовлено в призначення пенсії за віком по списку № 2, оскільки вік на дату звернення недостатній з урахуванням положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

21.08.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

10.09.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування посилався на те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для жінок не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацем першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку - 55 років з 01.10.1969 року по 31.12.1970 року. Позивач має страховий стаж 23 роки 05 місяців 10 днів, у тому числі стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - 11 років 0 місяців 21 день. На дату звернення вік позивача 50 років, а тому право на пенсію позивач набуде після досягнення 55 років. На момент звернення позивача - 11.06.2020 року за призначенням пенсії діяла ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка є єдиною нормою щодо призначення пенсії на пільгових умовах, а тому відсутні підстави для застосування правовідносин, про які йшлося в рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020.

В наданій до суду 15.09.2020 року позивачем відповіді на відзив зазначено, що станом на 01.04.2015 року ОСОБА_1 працювала на посаді по Списку № 2 та має загальний стаж 23 роки 6 місяців 10 днів та пільгового стажу більше 11 років 6 місяців 9 днів. З 23.01.2020 року в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсії за списком № 2 - п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону від 02.03.2015 року та підпункт 2 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону від 03.10.2017 року. Відносно позивача правила двох законів містять розбіжності у величині показника вікового цензу, а тому судом мають враховуватися висновки Конституційного Суду України від 23.01.2020 року, викладені у рішенні № 1-р/2020. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на 11.06 2020 року позивачу ОСОБА_1 28.01.1970 року виповнилось повних 50 років 4 місяці.

11.06.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком по Списку № 2.

Листом № 0400-0305-8/57898 від 20.07.2020 року позивачу було відмовлено у призначені пенсії, оскільки таке право виникає після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених в ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» роботах.

Стаж роботи позивача становить 23 роки 6 місяців 10 днів, з яких по Списку № 2 - 11 років 0 місяців 21 день.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 01.01.2004 року принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Таким чином, оскільки Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про пенсійне забезпечення» регулювали одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження (Закон в редакції станом на 29.05.2020 року, яка діяла на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії) і старші після досягнення ними такого віку 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Таким чином, питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», може розглядатись після досягнення позивачем 55-річного віку за наявності необхідного страхового стажу та стажу на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано неконституційними статтю 13, частину 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213.

Разом з тим, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.10.2017 року повністю втратила чинність у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017р. № 2148 -VIII, а стаття 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є чинною, неконституційною не визнавалась, а відтак, норми цієї статті підлягають застосуванню під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах особам, які працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.

Таким чином, відповідачем правомірно відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком по Списку № 2, оскільки на момент звернення 11.06.2020 року ОСОБА_1 не досягла віку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, на підставі аналізу норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що під час відмови у призначенні позивачу пенсії не встановлено порушення відповідачем норм пенсійного законодавства, відтак, в задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник