Рішення № 92556488, 30.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/1803/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 2006500,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує вимоги податкового законодавства щодо своєчасної сплати податків та інших обов`язкових платежів у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). За відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 1823419,03 грн, з податку на доходи фізичних осіб у сумі 170850,34 грн та з військового збору у сумі 12231,06 грн. Податковий борг виник у зв`язку з несплатою відповідачем як грошових зобов`язань, визначених ним самостійно у податкових деклараціях, так і грошових зобов`язань, донарахованих контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, а також пені.

Як зазначив позивач, він надіслав відповідачу податкову вимогу від 19 листопада 2018 року №11773-55 грн, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу останнім.

З наведених підстав та з урахуванням положень пункту 87.11 статті 87, пункту 95.2 статті 95 ПК України позивач просив стягнути з відповідача податковий борг.

Ухвалою судді 07 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.48).

За клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 12 липня 2019 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №140/2001/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, рішення (а.с.49). Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 09 жовтня 2020 року; одночасно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.73).

Ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року замінено позивача ГУ ДФС у Волинській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) (а.с.74-75).

Відповідач у строк, визначений ухвалою від 07 червня 2019 року, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Перевіривши доводи позову та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 16 листопада 1995 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.6, 83).

Станом на 27 травня 2019 року за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 2006500,43 грн, у тому числі: з ПДВ - 1823419,03 грн, з податку на доходи фізичних осіб - 170850,34 грн, з військового збору - 12231,06 грн, про що зазначено в довідці ГУ ДФС у Волинській області про наявність податкового боргу (а.с.8), в розрахунку сум податкового боргу (а.с.9).

Як видно зі зворотного боку облікової картки платника за вказаними платежами (а.с.28-37), що подавалися позивачем разом із позовною заявою, та розрахунку податкового боргу (а.с.9) податковий борг з ПДВ виник у зв`язку із несплатою грошових зобов`язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 23 березня 2018 року №0223101307 у сумі 1662610,00 грн (а.с.11), від 23 березня 2018 року №0223131307 у сумі 36630,50 грн (а.с.15), від 04 вересня 2018 року № 0345601303 у сумі 826,00 грн (а.с.16), від 01 листопада 2018 року №0440551303 у сумі 313,79 грн (а.с.17), від 04 лютого 2019 року №0017745513 у сумі 144,20 грн (а.с.18). Крім того, за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань нараховано пеню в сумі 123840,30 грн згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 ПК України та 24,14 грн згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (а.с.12). Також відповідач самостійно задекларував, однак не сплатив грошові зобов`язання у сумі 33,00 грн за податковою декларацією від 18 жовтня 2018 року №9227888759 (граничний термін сплати до 30 жовтня 2018 року) (а.с.13-14). Всього до сплати підлягало 1824421,93 грн та, як видно з розрахунку податкового боргу, сплачено (погашено) в обліковій картці платника податковий борг у сумі 1002,90 грн (482,90 грн - 26 жовтня 2018 року; 320,00 грн - 28 листопада 2018 року та 200,00 грн - 03 квітня 2019 року), тобто, облікована сума боргу становить 1823419,03 грн (у тому числі недоїмка - 1699554,59 грн, пеня - 123864,44 грн).

З матеріалів справи встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у липні 2019 року оскаржив у судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 23 березня 2018 року №0223101307 у сумі 1662610,00 грн та від 23 березня 2018 року №0223131307 та сумі 36630,50 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі №140/2001/19 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року та у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено (а.с.65-72).

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник у зв`язку із несплатою відповідачем грошових зобов`язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 23 березня 2018 року №0222901307 у сумі 158951,27 грн (а.с.19) та від 23 березня 2018 року №0223161307 у сумі 510,00 грн (а.с.21-22). Також за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань нараховано пеню в сумі 25460,07 грн згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 ПК України та 298,22 грн згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (а.с.20). До сплати підлягало 185219,56 грн, а з урахуванням здійснених відповідачем платежів (відповідно до відомостей облікової картки сплачено 26 жовтня 2019 році - 9948,72 грн та 22 лютого 2019 року - 4420,50 грн), податковий борг становить 170850,34 грн (з них недоїмка - 145092,05 грн, пеня - 25758,29 грн).

Податкові повідомлення-рішення від 23 березня 2018 року №0222901307 у сумі 158951,27 грн та від 23 березня 2018 року №0223161307 у сумі 510,00 грн відповідач оскаржував у судовому порядку та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі №140/2001/19 у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування цих податкових повідомлень-рішень відмовлено (а.с.65-72).

Податковий борг з військового збору виник у зв`язку із несплатою грошових зобов`язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 07 травня 2018 року №0233731303 у сумі 644,37 грн (а.с.23), від 07 травня 2018 року №0233741303 у сумі 50,74 грн (а.с.24), від 23 березня 2018 року №0223031307 у сумі 11038,29 грн (а.с.25). Також податковий борг збільшився внаслідок несплати самостійно задекларованих платником податку грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією від 06 лютого 2019 року №9309776911 в сумі 594,29 грн (з терміном сплати до 21 лютого 2019 року) (а.с.26-27). Всього належало до сплати 12327,69 грн, а сплачено - 96,63 грн; облікований борг становить 12231,06 грн.

Оскарження відповідачем у судовому порядку податкового повідомлення-рішення у сумі від 23 березня 2018 року №0223031307 у сумі 11038,29 грн не призвело до його скасування (а.с.65-72).

Позивач надіслав відповідачу податкову вимогу за формою "Ф" від 19 листопада 2019 року №11773-55 на загальну суму 2010066,29 грн (а.с.10).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 36.1 статті 36, підпунктом 38.1 статті 38 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктами 129.1, 129.2 статті 129 ПК України передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). При нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Наведені приписи ПК України дають підстави для висновку, що за загальним правилом платник податків має обов`язок сплатити суму грошового зобов`язання, визначену ним самостійно у податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, а грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, - протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а у разі оскарження такого рішення у судовому порядку - протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження (днем набрання судовим рішенням законної сили). Після закінчення цього строку несплачена сума грошового зобов`язання та нарахована пеня набуває статусу податкового боргу. При цьому грошове зобов`язання, визначене у податковій декларації, є узгодженим за фактом подання податкової декларації, а грошове зобов`язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні, яке оскаржене у судовому порядку, - у день набрання судовим рішенням законної сили. Платник податків має обов`язок сплатити узгоджене грошове зобов`язання та нараховану пеню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 87.11 статті 87, пункту 95.2 статті 95 ПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із цим позовом) орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Позивач приписи ПК України щодо надіслання податкової вимоги виконав.

Відповідач вимоги позову не спростував, доказів про сплату податкового боргу не подав.

Разом з тим, перевіряючи стан розрахунків відповідача з бюджетом в межах позовних вимог станом на день розгляду справи за додатково поданими позивачем документами (зворотнім боком облікової картки платника податків за вказаними вище платежами станом на 30 вересня 2020 року), суд встановив, що податковий борг з військового збору у сумі 12231,06 грн не погашений платником податків - відповідачем (а.с.64, 78).

16 вересня 2020 року поновлено в обліковій картці платника податків узгоджену суму грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 23 березня 2018 року №0222901307 та №0223161307 на загальну суму 159461,27 грн та 16 вересня 2020 року зараховано оплату 6725,58 грн. Як видно, пеня у сумі 25758,29 грн не була сплачена відповідачем та її сума збільшилася. Однак суд вирішує спір у межах заявлених позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 170850,34 грн (а.с.62, 79).

Грошові зобов`язання з ПДВ у сумі 1662610,00 грн та у сумі 36630,50 грн, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 23 березня 2018 року №0223101307 та №0223131307, після набрання судовим рішенням у справі №140/2001/19 законної сили поновлено в обліковій картці платника. Водночас, щодо решти грошових зобов`язань (у сумі 826,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 04 вересня 2018 року №0345601303, у сумі 313,79 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 01 листопада 2018 року №0440551303, у сумі 144,20 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 04 лютого 2019 року №0017745513 та у сумі 33,00 грн згідно з податковою декларацією від 18 жовтня 2018 року №9227888759), то в обліковій картці вони відсутні. Несплаченими є грошові зобов`язання з ПДВ, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 23 березня 2018 року №0223101307 та №0223131307 у сумі 1699240,50 грн та пеня, яка станом на 30 вересня 2020 року збільшилась, проте суд вирішує спір у межах заявленої суми у позовній заяві, тобто до сплати підлягає 1823104,94 грн (з них 123864,44 грн пені) (а.с.61, 63, 80-82).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки за відповідачем обліковується документально підтверджений податковий борг, щодо якого не надано доказів повної сплати, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, то позов підлягає частковому задоволенню шляхом прийняття рішення про стягнення податкового боргу у сумі 2006186,34 грн, з них 1823104,94 грн з ПДВ, 170850,34 грн з податку на доходи фізичних осіб та 12231,06 грн з військового збору.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Тому судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 19210,00 грн згідно із платіжними дорученнями від 08 травня 2019 року №805 та 15 травня 2019 року №884 (а.с.2-3) з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути в дохід бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 2006186,34 грн (два мільйони шість тисяч сто вісімдесят шість грн 34 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк