Вирок № 92548266, 30.10.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5015/19

Провадження № 1-кп/589/433/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Литвинко Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Щерби Я.Г.

прокурора Денисенка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який уродженець с. Миколай Поле, Запорізького р-ну, Запорізької області, громадянин України, раніше не судимий, працює водієм в ТОВ «З іноземними інвестиціями «ЛІДЕРПАТС Україна», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має трьох дітей, -

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2019 року близько 18:45 год. ОСОБА_1 керував спеціалізованим вантажним сідловим тягачем - Е «MAN TGX 26.440» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «TAD Classik 30-3» НОМЕР_2 та рухався по проїзній частині автодороги Р-65 КПП" Миколаївка-Семенівка-Н.Сіверський КПП "Катеринівка" (м. Кролевець - смт. Вороніж Шосткинського р-ну Сумської області) в напрямку м. Шостка.

Під час руху ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації, в темну пору доби, в умовах недостатньої видимості проявив неуважність, не в повній мірі відреагував на її зміну, тому, при виявленні небезпеки для руху пішохода ОСОБА_3 , яка рухалась в попутному напрямку по правому краю проїзної частини, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на останню.

Внаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_3 отримала наступні тілесні ушкодження: підшкірна гематома і крововилив в м`які тканини голови зі сторони кісток черепу 7*6,8 см; субарохноідальний крововилив в потиличну ділянку голови на площі 7*6,8 см; перелом кісток черепу: перелом потиличної кістки зліва, лінія перелому спускається в задню черепну ямку, йде до турецького сідла, по передній поверхні якого направлена в праву середню черепну ямку, де сліпо закінчується. Довжина лінії перелому 14 см. Від початку лінії перелому відходить друга лінія перелому назад та вправо, яка з`єднується з основною лінією перелому і утворює кісний фрагмент неправильної трикутної форми; закритий перелом кісток носу; перелом 5-8 ребер зліва; пошкодження тканини нижньої долі лівої легені; кров в лівій плевральній порожнині; садна на передній черевній стінці справа; садна на грудній клітці зліва, садно в ділянці лівої лопатки, садна на лівій стопі.

Смерть ОСОБА_3 настала в наслідок закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток черепу та крововиливом під м`яку мозкову оболонку, травматичним шоком важкого ступеню.

Своїми діями ОСОБА_1 , керуючи спеціалізованим вантажним сідловим тягачем - Е «MAN TGX 26.440» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «TAD Classik 30-3» НОМЕР_2 допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме:

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку з вчиненою дорожньо-транспортною подією та смертю потерпілої ОСОБА_3 .

Вказані дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнає. Пояснив, що вжовтні 2019 року ввечері, керуючи автомобілем MAN негабарит з тягачем по Кролевецькій трасі, направлявся в м. Новгород-Сіверський, куди мав доставити вантаж, який віз з м. Лохвиця: а саме трактор. В дорозі був приблизно три години, втомленим не був, правила дорожнього руху не порушував. Рухався по вказані дорозі зі швидкістю 70 км/ч, допустима швидкість на даній ділянці дороги-90 км/ч. По вказаній трасі обігнав мотоциклістів, приблизно через 10 хвилин після цього, на зустріч їхали два автомобілі-зерновози. Після зближення зі вказаними автотранспортними засобами, в момент, коли зустрілися два ближніх світла фар, він побачив з правої сторони проїзної частини двох жінок. Жінки пересувалися по проїзній частині дороги поряд з велосипедами в руках з правої сторони. Одна з них йшла на відстані приблизно 1,5 м від прямої суцільної лінії розмежування. Катафотів чи будь-яких світловідбивачів на одежі та велосипедах у жінок не було. Видимість була погана, одяг постраждалої був темного кольору. Коли зрозумів, що може відбутися зіткнення, то вивернув руль якомога лівіше, при чому, розуміючи, що зустрічні машини також великогабаритні. Потім почув удар в праву частину автомобіля, зрозумів, що здійснилося зіткнення з пішоходом, здійснив екстрене гальмування, а так як його машина була з вантажем (трактор, який перевозився, важить приблизно 6-7 тон, 38 тон загальна маса ТЗ), то гальмівний шлях його склав приблизно 30 метрів. Потім він вийшов з машини, підійшов до жінки, також підійшли водії зерновозів, які їхали йому на зустріч. В цей час під`їхали мотоциклісти, яких він випередив раніше. Жінка, яка йшла поряд з потерпілою та іншій водій почали викликати швидку, яка приїхала за 20 хвилин. Потім одразу приїхали працівники поліції. Місця події обвинувачений не покидав.

Враховуючи вищезазначені пояснення, надані обвинуваченим під час допиту, та сукупність нижченаведених доказів, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину є об`єктивно доведеною.

Згідно витягу з ЄРДР 20.10.2019 року о 21.39 до реєстру внесено відомості за фактом дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула людина. Події сталися 20.10.2019 року близько 18.45 год на автодорозі з боку м. Кролевця в напрямку смт. Вороніж Шосткинського району.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_3 була його дружиною. На той час, коли сталося ДТП, вони з дружиною місяць жили окремо. ОСОБА_4 винаймав житло, а його дружина мешкала в будинку з сином та онуком. В той день, 20.10.2019 року, він зустрів на вулиці свого онука та пішов з ним додому, де він мешкав зі своєю бабусею. Дома її не було, тоді вони пішли в квартиру, де мешкає ОСОБА_4 . Ввечері цього дня, близько 19-00 години, йому зателефонував його знайомий та повідомив, що дружину збив автомобіль, повідомив де саме. ОСОБА_4 взяв ліхтарик та на велосипеді виїхав на вказане місце. Поїхав в сторону військової частини, у працівника ж/д переїзду дізнався, що ні швидка допомога, ні поліцейська машини по цій дорозі не проїжджали. Наступного дня зранку ОСОБА_4 поїхав додому до ОСОБА_7 , бо знав, що напередодні ввечері вона з його дружиною була разом. Двері відчинив її чоловік та повідомив, що дружина ОСОБА_4 знаходиться в морзі.

Свідок ОСОБА_7 повідомила, що з потерпілим знайома близько 8 років, перебувала в дружніх відносинах. 20.10.2019 року близько 12-00 години вона разом із своєю подругою ОСОБА_3 на велосипедах поїхали в с. Пиротчино до її мами в гості. Під час обіду вони в трьох випили 250 гр горілки. Поверталися додому в смт. Вороніж ввечері, на початку 18.00 год. Спочатку вирішили поїхати через ліс. На велосипеді її подруги ОСОБА_3 спустило заднє колесо, тому їм довелося йти пішки. Також у ОСОБА_3 піднявся тиск, вона дуже погано себе почувала. Зійшли на трасу десь у 18-45 год. Йшли по правому краю дороги з велосипедами в руках. ОСОБА_3 йшла попереду, свідок ОСОБА_7 - позаду на відстані 1-2 метри. Приблизно за 5 хвилин до події, свідок робила зауваження ОСОБА_3 , щоб та стала ближче до краю дороги, бо їздять машини. На вулиці стемніло. Видимість була дуже поганою. Вона її не бачила, тільки чула. Потім почула удар та зрозуміла, що автомобіль, який їх обігнав, збив її подругу. Машина зупинилася на відстані приблизно 30 метрів після зіткнення. В момент ДТП потерпіла була поза її увагою. Свідок припускає, що їй стало погано від високого тиску.

Згідно протоколу огляду місця події від 20 жовтня 2019 року з фототаблицею та схемою до нього, останнім зафіксовано обстановку на місці дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема встановлено, що вона мала місце на автомобільній дорозі в напрямку від с. Воронцове Кролевецького р-ну Сумської області до смт. Вороніж Шосткинського р-ну Сумської області, без опадів, ділянка автодороги горизонтальна, без нерівностей, з двостороннім рухом, з розміткою, не освітлена, дорожні знаки відсутні, відстань видимості ближнім світлом 30 м, дальнім 70 м. Під час огляду виявлено та вилучено автомобіль «MAN TGX 26.440» з напівпричепом «TAD Classik 30-3» та велосипед сірого кольору з рамою відкритого типу. Зафіксовано їх місце розташування та пошкодження на автомобілі (передньої фари), велосипед явних пошкоджень не мав. Також виявлено труп потерпілої, який розташований на узбіччі. З місця ДТП також вилучено фрагмент скла, фрагмент полімерного матеріалу.

Під час огляду речей потерпілої (24 жовтня 2019 року) виявлено, що потерпіла була одягнути в штани чорного кольору, фіолетову куртку, туфлі коричневого кольору. Куртка має плями бурого кольору та розриви на передній та задній поверхні.

Згідно даних слідчого експерименту проведеного за участю ОСОБА_1 23 жовтня 2019 року, останній відтворив обстановку під час ДТП. Показав місце пригоди, розташування транспортного засобу та учасників події. Зокрема вказав, що рухався на відстані 0.6 м від краю проїзної частини, побачив жінок на відстані 15 м, які рухалися в попутному напрямку, перша жінка йшла правіше від суцільної смуги, друга йшла по проїзній частині, на відстані 0,9 м. від правого краю проїзної частини, тримала велосипед на відстані 0,5 м. Під час наїзду проїжджаючий в зустрічному напрямку транспорт перебував на відстані 8 м. Під час слідчого експерименту 24 жовтня 2019 року за даними слідчого експерименту від 23 жовтня 2019 року проведена щосекундна роздвижка. При цьому встановлено, що видимість в напрямку руху 34,2 м., об`єктивна можливість виявити пішохода 2,5 секунди до місця зіткнення.

Під час слідчого експерименту від 23 жовтня 2019 року свідок ОСОБА_7 на місці ДТП відтворила обстановку місця події, яка була зафіксована на відповідній схемі. Показала частину дороги, де вони рухалися з потерпілою: з правої сторони дороги та, відповідно, з лівої сторони від суцільної смуги, вона рухалася по краю проїзної частини - близько 0,3 м. від краю, велосипед тримала в руках - близько 0,2 м. від краю проїзної частини; ОСОБА_4 рухалась на відстані 0,5 м від краю проїзної частини та на відстані близько 1,5 м. від неї. Також вказала місце зіткнення, яке знаходилося на відстані 0,5 м від краю дороги, зазначила, що відчула сильний потік повітря, побачила як відлітає велосипед потерпілої, моменту самого зіткнення не бачила. Вважає, що в момент зіткнення ОСОБА_4 стало погано та вона могла оступитися.

У висновку автотехнічої експертизи № 1843 від 22 листопада 2019 року, яким досліджувалися в тому числі і показання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зазначено, що водій автомобіля «MAN TGX 26.440» з напівпричепом «TAD Classik 30-3» ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці повинен був діяти у відповідності п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР), мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_3 , шляхом виконання ним вимог п. 12.3 ПДР. В діях водія вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.2, 12.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням ДТП та наслідками, що настали.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 22 листопада 2019 року, при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження:

підшкірна гематома і крововилив в м`які тканини голови зі сторони кісток черепу 7*6,8 см;

субарохноідальний крововилив в потиличну ділянку голови на площі 7*6,8 см; перелом кісток черепу: перелом потиличної кістки зліва, лінія перелому спускається в задню черепну ямку, йде до турецького сідла, по передній поверхні якого направлена в праву середню черепну ямку, де сліпо закінчується. Довжина лінії перелому 14 см. Від початку лінії перелому відходить друга лінія перелому назад та вправо, яка з`єднується з основною лінією перелому і утворює кісний фрагмент неправильної трикутної форми, довжина задньої лінії перелому 3 см, довжина лінії, яка йде по переду 3,5 см;

закритий перелом кісток носу;

перелом 5-8 ребер зліва;

пошкодження тканини нижньої долі лівої легені, розміром 4*1, 5*1 см;

кров в лівій плевральній порожнині (150 мл);

садна (4) на передній черевній стінці справа;

подряпини (4) на передній черевній стінці зліва;

садна (2) на грудній клітці зліва, садно в ділянці лівої лопатки, садна (2) на лівій стопі.

Дані ушкодження утворились внаслідок дії тупих твердих предметів, про що свідчить характер ушкоджень.

Смерть ОСОБА_3 настала близько 36-48 год до моменту дослідження трупу в морзі та в наслідок закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток черепу та крововиливом під м`яку мозкову оболонку, ускладнилась травматичним шоком важкого ступеню.

Вищенаведені тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_3 .

Дані тілесні ушкодження утворились в один час та є прижиттєвими. Між нанесенням тілесних ушкоджень та смертю потерпілої пройшов проміжок часу тривалістю декілька хвилин, тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час якої ОСОБА_3 знаходилась задньою поверхнею тіла до травмую чого транспортного засобу.

В разі своєчасного завдання потерпілій кваліфікованої медичної допомоги запобігти її смерті було малоймовірним.

В крові потерпілої при судово-токсикологічному дослідженні виявлено етиловий спирт в концентрації 2,27 проміле, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння.

У висновку судової автотехнічної експертизи № 1829 від 22 листопада 2019 року зазначено, що на момент експертного огляду автомобіля «MAN TGX 26.440» з напівпричепом «TAD Classik 30-3» рульове керування автомобіля, робоча гальмівна система, ходова частина знаходилися у працездатному стані, виконували свої функції. Зовнішнє освітлення головного світла фар на момент огляду знаходилося у технічно несправному і непрацездатному стані, носить аварійний характер в утворилося під час ДТП. До дорожньо-транспортної пригоди рульове керування автомобіля, робоча гальмівна система, ходова частина та зовнішнє освітлення головного світла фар знаходилися в працездатному стані.

Досліджені докази не містять суттєвих протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність достатніх доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України за встановлених судом обставин.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; характер та наслідки від вчиненого злочину; дані про особу обвинуваченого, а саме, те, що він не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, працює водієм, одружений, має трьох дітей, за місцем проживання даних про негативну характеристику не має.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжує покарання, судом не встановлено.

Крім того судом беруться до уваги ті обставини, що потерпілою під час руху також було порушено вимог правила дорожнього руху, оскільки вона рухалася не виділяючи себе світловими ознаками для своєчасного виявлення іншими учасниками дорожнього руху, а також не максимально тримаючись правого боку дороги.

З урахуванням наведеного та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням обвинуваченого від реального відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки переконаний, що він здатний виправитися не перебуваючи в ізоляції від суспільства.

Відповідну міру покарання було запропоновано усіма учасниками процесу.

В цей же час суд вбачає наявність достатніх підстав для застосування щодо обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він вчинив порушення ПДР, наслідком якого стала смерть потерпілого, що свідчить про недостатню обережність водія по відношенню до інших учасників дорожнього руху і створює для них реальну небезпеку.

На необхідність застосування такого покарання наполягав і потерпілий.

Суд вважає, що при наявності таких обставин як смерть потерпілого внаслідок вчинення злочину покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами очевидно не сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху як обвинуваченим, так й іншими особами.

При цьому, враховуючи те, що обвинувачений працює водієм, слід зазначити, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є джерелом доходу. Існування такої обставини потребує лише більш виваженого та обережного підходу при обранні заходу примусу, виходячи із загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.

(Постанова від 12.03.2019 № 495/9188/16-к Верховний Суд. Касаційний кримінальний суд).

В даному випадку суд вважає, що таке покарання виходить із загальних засад справедливості.

Більш того, стороною захисту не наведено суду жодних доводів з приводу того, що позбавлення права керування транспортними засобами призведе до абсолютної неможливості обвинуваченого для самозабезпечення.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України, а судових витрат - відповідно до ст. 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлево, матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 10990 грн. витрат за проведення експертиз.

Речові докази: куртку, штани, туфлі - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області Т.В.Литвинко