Рішення № 92546467, 30.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2020 року 12год. 50 хв. № 640/26458/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Н. М., розглянувши в письмовому порядку адміністративну справи за позовом Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» до Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Київська міська організація «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» (позивач, Київська МО «ПП «Перемога Пальчевського») звернулась 28.10.2020 о 14:20 через уповноважену особу з позовною заявою до Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії (відповідач, Деснянська районна у м. Києві ТВК), у якій, з урахуванням уточнень, викладених у виправленій позовній заяві, яку подано 29.10.2020 о 08:09, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії, яка полягає у неприйнятті та не розгляді скарги;

- зобов`язати провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 800317.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.10.2020 під час місцевих виборів у місті Києві офіційними спостерігачами на дільничній виборчій комісії № 800317 було зафіксовано порушення ч. 5 ст. 248 Виборчого кодексу України (ВК України), а саме, під час проведення голосування на вказаній дільниці мали місце неодноразові перебування у кабінці для голосування людей у кількості більшій, ніж необхідно та передбачено нормами ВК України. Наведене порушує принцип таємниці волевиявлення виборців під час голосування.

Згадані порушення підтверджуються відповідним актом. У той же час, відповідач відмовився отримувати та реєструвати скаргу на бездіяльність, допущену під час згаданого порушення, що має наслідком порушення прав та інтересів позивача.

Через канцелярію суду надійшов відзив відповідача, у якому з наведеними обставинами не погоджується. Зазначає про те, що представники позивача були присутніми на дільничній виборчій комісії під час проведення підрахунку виборців, а також на засіданні Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії під час встановлення підсумків голосування, серед яких уповноважені особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Жодних скарг, заяв, актів про порушення виборчого законодавства до голови дільничної виборчої комісії чи до голови Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії від згаданих осіб не надходило.

У судовому засіданні уповноважена особа позивача ОСОБА_3 , зареєстрований постановою Київської міської територіальної виборчої комісії № 79 від 26.09.2020, позовні вимоги підтримав, стисло виклав зміст позовної заяви.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, представник відповідача не з`явився.

Представником позивача також подано заяву про здійснення судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Зважаючи на виявлене бажання представника позивача продовжити розгляд справи у письмовому порядку, встановивши в судовому засіданні необхідні обставини для вирішення справи по суті, звертаючи увагу на неявку представника відповідача, рішення по суті позовних вимог ухвалюється у письмовому порядку.

Вивчивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та його відповіді на поставлені питання, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Постановою Верховної Ради України «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» від 15.07.2020 чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (вибори) призначено на 25.10.2020.

Під час проведення виборів офіційним спостерігачем від Київської МО «ПП «Перемога Пальчевського» ОСОБА_4 складено акт про виявлення порушення ВК України від 25.10.2020 об 11:57 (акт).

За змістом акту, ОСОБА_4 виклала зміст порушення наступним чином: «У кабінці для голосування знаходилось двоє людей». Даний акт складено у присутності виборців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Жодних інших персональних даних згаданих осіб не зазначено.

До матеріалів справи також додано скаргу ОСОБА_4 , датовану 26.10.2020 та адресовану Деснянській районній у м. Києві ТВК (скарга). У тексті скарги ОСОБА_4 зазначає про виявлене нею порушення виборчого законодавства. На її прохання відреагувати, голова дільничної виборчої комісії № 800317 не відреагувала, натомість ОСОБА_4 самостійно зробила зауваження виборцям і попросила одного вийти з кабінки для голосування.

У прохальній частині скарги звертається з метою її розгляду та повідомлення про результати в установленому законом порядку.

За викладеними в позовній заяві обставинами, у прийнятті згаданої скарги відмовлено, що позивач вважає протиправною бездіяльністю, яка порушує права останнього.

Наведене стало підставою для звернення до суду з позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів визначаються Виборчим кодексом України.

За приписами ч. 1 ст. 32 ВК України в Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів.

Виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства (ч. 1 ст. 33 ВК України).

За приписами ч. ч. 4, 5 ст. 33 ВК України територіальні виборчі комісії в межах повноважень, визначених цим Кодексом, забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів. Територіальні виборчі комісії є комісіями вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій з відповідних місцевих виборів. Дільничні виборчі комісії в межах повноважень, визначених цим Кодексом, забезпечують організацію підготовки та проведення загальнодержавних і місцевих виборів у межах відповідних виборчих дільниць.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 58 ВК України у виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів виборчого процесу, від громадських організацій, яким у порядку, встановленому цим Кодексом, надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на відповідних виборах.

Право суб`єкта виборчого процесу мати офіційних спостерігачів визначається цим Кодексом для кожного типу виборів (ч. 2 ст. 58 ВК України).

Особливості проведення місцевих виборів регламентовано книгою четвертою «Місцеві вибори» ВК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 239 ВК України офіційний спостерігач від організації партії, кандидата має право:

1) бути присутнім з дотриманням вимог цього Кодексу на засіданнях територіальної та дільничних виборчих комісій відповідного виборчого округу;

2) бути присутнім на зустрічах кандидатів, представників, уповноважених осіб організацій партій з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;

3) перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи членам виборчої комісії фізично;

4) здійснювати фото-, відеозйомку та аудіозапис, не порушуючи при цьому таємниці голосування виборців;

5) бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;

6) звертатися у порядку, встановленому цим Кодексом, із заявою чи скаргою до виборчих комісій у межах відповідного виборчого округу щодо усунення порушень цього Кодексу в разі їх виявлення;

7) скласти акт про виявлення порушення цього Кодексу, що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт такого порушення, із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;

8) вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;

9) отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

10) реалізовувати інші права, передбачені цим Кодексом для офіційних спостерігачів.

На реалізацію свого права, спостерігачем Київської МО «ПП «Перемога Пальчевського» ОСОБА_4 складено акт про виявлення порушення, передбаченого ч. 5 ст. 248 ВК України від 25.10.2020 об 11:57.

За приписами ч. 5 ст. 248 ВК України виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчого бюлетеня забороняється присутність інших осіб, здійснення фото- та відеофіксації у будь-який спосіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, довіреної особи кандидата, уповноваженої особи організації партії, офіційного спостерігача.

Із наявних матеріалів позивача убачається, що ОСОБА_4 звернулась до голови дільничної виборчої комісії з проханням відреагувати, однак жодної дії останній не вчинив.

Після чого, як зазначає позивач, ОСОБА_4 складено скаргу, датовану 26.10.2020, на дії голови дільничної виборчої комісії № 800317, яка адресована Деснянській районній у м. Києві ТВК.

Відмову у прийнятті згаданої скарги позивач вважає протиправною бездіяльністю відповідача.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу визначені в Розділі ХІ Книги першої ВК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ВК України рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до відповідної виборчої комісії, а також розгляд скарг та прийняття рішення виборчою комісією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом (ч. 3 ст. 63 ВК України).

Суб`єктом звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, може бути офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації (п. 3 ч. 1 ст. 65 ВК України).

Згідно з ч. 4 ст. 65 ВК України до територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на:

1) рішення, дії чи бездіяльність територіальної виборчої комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів;

2) рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів (у разі якщо підсумки голосування з відповідних місцевих виборів не встановлюються).

До територіальної виборчої комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів.

До територіальної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію, може бути подана скарга на дії чи бездіяльність члена такої дільничної виборчої комісії.

За приписами ч. 3 ст. 66 ВК України скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1- 3 ст. 67 ВК України скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі і повинна містити:

1) назву виборчої комісії, до якої вона подається;

2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб`єкту звернення;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб`єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб`єкта розгляду скарги;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) підпис суб`єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб`єкта, із зазначенням дати підписання.

У скарзі можуть бути зазначені заінтересовані особи, яких суб`єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги.

У скарзі зазначається статус суб`єкта звернення зі скаргою у виборчому процесі.

Якщо скарга подається офіційним спостерігачем особисто, він пред`являє посвідчення, видане виборчою комісією в порядку, встановленому цим Кодексом. В інших випадках до скарги додається засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного посвідчення (ч. 6 ст. 67 ВК України).

Право суб`єктів виборчого процесу, зокрема, спостерігачів, подавати скарги на дії, рішення або бездіяльність, поміж інших, дільничних виборчих комісій та їх членів логічно-послідовно корелює з обов`язком відповідного суб`єкта оскарження прийняти таку скаргу та вчинити дії, передбачені в Розділі ХІ Книги першої ВК України.

За змістом ст. 68 ВК України визначені підстави повернення скарги без розгляду, а ст. 72 ВК України регламентує обов`язок виборчої комісії прийняти рішення про задоволення або відмову в задоволенні такої скарги.

У будь-якому випадку, відмова у прийнятті скарги не допускається, оскільки таке повноваження виборчої комісії, як суб`єкта владних повноважень, Виборчим кодексом не передбачене.

З однієї сторони позивач, який зазначає про неприйняття скарги ОСОБА_4 , з іншої - відповідач, який у відзиві наголошує на тому, що жодної скарги, звернення або заперечення не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, КАС України покладає тягар доведення правомірності, зокрема, бездіяльності суб`єкта владних повноважень на останнього.

Водночас, обов`язок доведення, передбачений ч. 2 ст. 77 КАС України виникає лише за наявності встановленого факту допущення бездіяльності, що стосується предмета спору.

У даному випадку, оскільки відповідач заперечує факт вчинення бездіяльності, про яку йдеться в позовній заяві, такі обставини мають бути доведені позивачем.

Із поданої копії скарги від 26.10.2020 убачається, що відмітки про її отримання Деснянською районною у м. Києві ТВК відсутні.

У судовому засіданні представник позивача, відповідаючи на поставлені запитання, заявив про відсутність інформації про особу, якій скарга подавалась.

На запитання про вчинення додаткових дій з метою фіксування факту відмови у прийнятті скарги, представник позивача зазначив про відсутність такої інформації, зокрема, про те, чи складався акт відмови у прийнятті скарги, чи були викликані правоохоронні органи з метою реагування на порушення виборчого права спостерігача, чи можливо залучити незаінтересованих осіб в якості свідків.

Таким чином, єдиною обставиною, яку можливо встановити із поданих позивачем документів та пояснень, є наявність складеної та датованої 26.10.2020 скарги як письмового документа, який засвідчує суб`єктивне ставлення ОСОБА_4 до ситуації, що відбулась у день виборів.

У той же час, оскільки предметом позову є оскарження бездіяльності Деснянської районної у м. Києві ТВК, доведення факту допущення останньою бездіяльності є первинним для подальшого вирішення спору, про її протиправність або правомірність.

Оскільки відомостей про обставини спроби подати скаргу відповідачу матеріали справи не мястить, а представник позивача такими відомостями не володіє, зважаючи на неможливість встановити незаінтересованих осіб, свідчення яких можуть підтвердити такі обставини, інформації для встановлення факту допущення відповідачем бездіяльності суд не має.

Отже, слід констатувати недоведення позивачем підстави звернення з даним позовом.

Додатково слід зазначити, що під час судового засідання представнику позивача поставлені запитання стосовно акту від 25.10.2020, складеного об 11:57 щодо його недоліків.

Поміж іншого, суду не надано пояснень щодо виборців, підпис яких містить акт, зокрема, їх повного імені, адреси проживання, інших ідентифікаційних даних.

У будь-якому випадку, порушення, викладені в акті не є предметом розгляду даної справи, з огляду на що, суд не надає оцінку діям або бездіяльності дільничної виборчої комісії № 800317.

Однак, оскільки предметом даного позову є оцінка бездіяльності Деснянської районної у м. Києві ТВК, факт допущення якої не доведено позивачем, а відповідачем заперечується, підстави для задоволення вимоги про визнання такої бездіяльності протиправною відсутні.

Оскільки судом не встановлено факту порушення прав позивача у спірних правовідносинах, відсутні підстави і для зобов`язання провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 800317 в якості відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки позивачем надано докази, які у сукупності і окремо, недостатні для встановлення факту допущення відповідачем бездіяльності, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 9 ст. 273 КАС України встановлено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

До матеріалів справи не додано жодного доказу сплати судового збору за подання позовної заяви, яка містить одну вимогу немайнового характеру.

За правилами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 становить 2102,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір у розмірі 2102,00 грн належить до стягнення з позивача.

Керуючись статтями 2, 72- 77, 90, 139, 241-246, 271- 273, 277 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовної заяви Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» до Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

2. Стягнути з Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) гривні за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897;

Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача - 899998;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

3. Докази сплати судового збору надати суду в десятиденний строк з дати отримання даного рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України та може бути оскаржено протягом двох днів за правилами, встановленими статтями 273- 277 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко