Рішення № 92541801, 15.10.2020, Жашківський районний суд Черкаської області

693/334/20

2/693/220/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Шимчика Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коломієць С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жашків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування свої позовних вимог вказала, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Жашківського районного суду Черкаської області було розірвано 12.12.2017р.

Від спільного проживання в шлюбі сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Жашківського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року по справі №693/744/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти у мінімальному розмірі відповідач сплачує неналежним чином, маючи при цьому значну заборгованість.

Разом з тим, син потребує значно більшого матеріального забезпечення, а ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач сама виховує дитину, яка з кожним роком потребує здійснення додаткових витрат на утримання та виховання.Відповідач жодної участі в утриманні та вихованні сина не бере, не піклується про його стан здоров?я, фізичний, духовний та моральний розвиток. При цьому позивач має незначний заробіток, а тому розмір аліментів, призначений судовим наказом на сьогоднішній день є недостатнім для повноцінного забезпечення дитини, оскільки він є мінімально можливим.

До того ж, на даний час стан здоров?я сина значно погіршився, він почав постійно хворіти на рецидивуючий бронхіт і у нього наявна загроза розвитку бронхіальної астми на фоні алергії.

Позивач вважає, що розумним та справедливим буде збільшення розміру аліментів з 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до ј частини від всіх видів доходів (заробітку) відповідача, що забезпечить дитину необхідними благами, що потрібні для його життя та виховання.

Відповідач судовий наказ в частині регулярності (обов?язкової щомісячної сплати аліментів) не виконував і в результаті цього станом на 01.01.2020р. відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в сумі 11492 грн. 50 коп.

Ч.1 ст.196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків

У постанові Великої Палати Верховного суду України від 25.04.2018р. у справі №572/1762/15-ц міститься правовий висновок, відповідно до якого суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму за весь період заборгованості шляхом додавання показників за кожен місяць.

За підрахунками позивача, виконаними на підставі інформації виконавчої служби з врахуванням правового висновку Великої Палати Верховного суду України від 25.04.2018р. у справі №572/1762/15-ц, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів, яка сумарно за всі періоди складає 140945,10 грн.

Разом з тим, у відповідності до ч.1 ст.196 СК України, розмір пені може бути не більше 100 відсотків.

Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 11492 грн. 50 коп.

В зв`язку з вищевикладеним позивач звернулася до суду з позовною заявою та просила: збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікуна підставі судового наказу Жашківського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року по справі №693/744/17 до ј частини від всіх видів доходів (заробітку) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до повноліття дитинита стягнути з ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 11492 грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 06 травня 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі провадження з повідомленням (викликом) сторін, у якій роз`яснено вимоги ст.178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому до суду подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю та просила його задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився по невідомих суду причинах, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином судовими повістками з поштовими повідомленнями та через оголошення на офіційному сайті Жашківського районного суду.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч.1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від спільного проживання в якому мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Судовим наказом Жашківського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року по справі №693/744/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тількист.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно положення ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Одержувач аліментів вправі звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо недостатнього розміру аліментів, які стягуються у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо збільшення їх розміру.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №СК-005690-2019, ОСОБА_3 має діагноз: рецидивуючий бронхіт та загроза розвитку бронхіальної астми на фоні алергії.

Ч.2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання та утримання дитини, виходячи з закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, зміни мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вбачає зміни матеріального забезпечення у одержувача аліментів, які пов`язанні в першу чергу із зміною економіки у всіх галузях країни в цілому, зокрема зростанням цін, що значною мірою впливає на достатній необхідний рівень матеріального забезпечення потреб дитини та її духовного і фізичного розвитку, а також вбачає погіршення стану здоров?я дитини, покрашення якого потребує значних додаткових витрат, а тому вважає, що її вимоги щодо збільшення розміру аліментів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Установлено, що відповідач нерегулярно сплачує аліменти і у зв`язку з цим має заборгованість по сплаті аліментів, що підтверджується розрахунками заборгованості зі сплати аліментів №57 від 19.02.2020р., виданого Жашківським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

В силу ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до вимог ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У постанові від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц Великою Палатою Верховного Суду запропоновано новий порядок розрахунку пені за прострочення сплати аліментів.

Так, Постанова містить правовий висновок, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені на підставі ч.1 ст.196 СК України суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Далі потрібно підсумувати розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначити загальну суму пені за весь період заборгованості шляхом додавання показників за кожен місяць.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього зобов`язання буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною, залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Відповідно до висновку Великої Палати ВС, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за такою формулою:

p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред`явлення позову);

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед пред`явленням позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Судом установлено, що відповідач має прострочену заборгованість по сплаті аліментів, а тому вважає, що позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати аліментів та з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц, погоджується із запропонованим позивачем у позовній заяві розрахунком:

-з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2018 року заборгованість – 8634 грн. 80 коп. х 1% х 122 днів = 10534,46 грн. пені;

-з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року заборгованість – 9414 грн. 30 коп. х 1% х 92 днів = 8661,16 грн. пені;

-з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року заборгованість – 10193 грн. 80 коп. х 1% х 61 днів = 6218,22 грн. пені;

-з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року заборгованість – 10973 грн. 33 коп. х 1% х 31 днів = 3401,73 грн. пені;

-з 01 січня 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 779 грн. 50 коп. х 1% х 396 днів = 3086,82 грн. пені;

-з 01 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 1592 грн. 20 коп. х 1% х 365 днів = 5811,53 грн. пені;

-з 01 березня 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 2405 грн. 50 коп. х 1% х 337 днів = 8106,54 грн. пені;

-з 01 квітня 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 3218 грн. 50 коп. х 1% х 306 днів = 9848,61 грн. пені;

-з 01 травня 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 4031 грн. 50 коп. х 1% х 276 днів = 11126,94 грн. пені;

-з 01 червня 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 4844 грн. 50 коп. х 1% х 245 днів = 11869,03 грн. пені;

-з 01 липня 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 5657 грн. 50 коп. х 1% х 215 днів = 12163,63 грн. пені;

-з 01 серпня 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 6507 грн. 00 коп. х 1% х 184 днів = 11972,88 грн. пені;

-з 01 вересня 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 7126 грн. 50 коп. х 1% х 153 днів = 10903,54 грн. пені;

-з 01 жовтня 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 7976 грн. 00 коп. х 1% х 123 днів = 9810,48 грн. пені;

-з 01 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 8825 грн. 50 коп. х 1% х 92 днів = 8119,46 грн. пені;

-з 01 грудня 2019 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 9714 грн. 50 коп. х 1% х 62 днів = 6022,99 грн. пені;

-з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року заборгованість – 10603 грн. 50 коп. х 1% х 31 днів = 3287,08 грн. пені.

Таким чином, сума пені за наведені періоди сумарно складає 140945,10 грн. та перевищує 100 відсотків заборгованості, а тому доцільність проведення підрахунку розміру пені за весь період відсутня.

Оскільки сума пені за наведені періоди перевищує 100 відсотків заборгованості суд погоджується із запропонованою позивачем сумою пені, яка підлягає стягненню у розмірі 11492,50 грн.

Згідно із ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Положеннями ч.1 ст.80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказівЖодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Проаналізувавши вищевикладені обставини, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази та врахувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про погіршення матеріального становища позивача та стану здоров?я дитини, і вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та змінити розмір, стягуваних на підставі судового наказу Жашківського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року, аліментів у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на ј частину від всіх видів доходів (заробітку) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до повноліття дитини,оскільки зміна розміру стягуваних аліментів, визначених раніше судом, буде співрозмірною та справедливою по відношенню до неповнолітньої дитини, а також вбачає підстави для стягнення з ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментіву розмірі 11492 грн. 50 коп.

На підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору у даній справі.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів задоволено в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц,п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», постановою ВСУ від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір», п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір», ч.9 ст.7, ст.ст.180-184, 191-192, 196 СК України, ст.ст.2,4,5,19, ч.ч.1,2 ст.76, ст.77, ч.1 ст.80, ч.1 ст.81, ст.89, ч.6 ст.141, ст.ст. 258-259, ч.ч.1,2,5 ст. 263, ст.ст.265, 268, 272-273, 279, 354 Цивільного процесуального України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Змінити розмір аліментів, що стягуються відповідно до судового наказу Жашківського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року по справі №693/744/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на ј частину від всіх видів його доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня звернення до суду з позовом, тобто з 26 березня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої по АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 11492 (одинадцять тисяч чотириста дев?яносто дві) гривні 50 копійок.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок та перерахувати на адресу: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету (ККДБ): 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик