Рішення № 92538286, 12.10.2020, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 375/59/20

Провадження № 2/379/449/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 жовтня 2020 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Штельмах А.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Аграр-Кредит», треті особи: Михайлівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), приватний нотаріус Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянова Л.М. про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки звернулася до суду з даним позовом і просить: зняти арешт з всього майна належного позивачці, який зареєстрований 17.02.2005 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 1691337 та виключити цей запис з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позивач, вважаючи, що накладеним арештом на його нерухоме майно порушуються його як власника законні права щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном, звернувся через свого представника до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належно. Від обох надішли заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити повністю. Позивачка від винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача двічі в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи належно повідомлявся, в силу ст. 128 ЦПК України, причини неявки не повідомив.

У встановлений судом строк відзив на позов не подано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник третьої особи: Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи належно повідомлявся. Подав клопотання про проведення судового засідання без його участі. Щодо прийняття рішення по справі покладається на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянова Л.М. в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи позицію позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка площею 0,1209 га для будівництва та обслуговування жилого будинку (присадибна ділянка), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.5-9).

Позивач, маючи намір в серпні 2019 року продати належне їй вищезазначене майно, звернулася до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу з метою посвідчення договору купівлі-продажу. Проте, приватний нотаріус, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.09.2019, відмовив їй у посвідченні договору купівлі-продажу, в зв`язку з тим, що на все належне їй нерухоме майно накладено арешт, а тому вона не може користуватись та розпоряджатись ним, зокрема відчужувати та рекомендував звертатися до суду (а.с.10).

Так, згідно інформаційної довідки №181495752 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, реєстраційний номер обтяження: 1691337, зареєстровано 17.02.2005 року реєстратором: приватний нотаріус Ворожбянова Л.М., АДРЕСА_2 , на підставі постанови Державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції серії АМ № 086248 від 15.02.2005, вид обтяження: невизначене майно, все майно, власник: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , код: НОМЕР_1 (а.с.11-13).

26.09.2019 позивачка, бажаючи встановити обставини винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту АМ № 086248 від 15.02.2005, зверталася із запитом до Михайлівського РВ ДВС ГТУЮ в Запорізькій області. Листом Михайлівського РВ ДВС ГТУЮ в Запорізькій області від 22.10.2019 позивачу було повідомлено, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження( АСВП), станом на 23.10.2019 на виконання не надходило і не перебуває виконавчих документів про стягнення з позивачки боргів будь-якого виду. Всі завершені виконавчі провадження по 2015 рік включно знищені шляхом спалення. Від слідкувати виконавчі провадження, що можливо були відкриті відносно неї технічно неможливо. В зв`язку з чим запропоновано звернутися до суду (а.с.15).

Хоча ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 12.09.2008 у справі №6-18/2008 Кредитній спілці «Аграр-Кредит» було поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа по справі №2-1829/2004 про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 3575,91 грн (а.с.32-34). Проте, відомості, що виконавчий лист було пред`явлено до примусового виконання та по ньому вчинялися якісь дії відсутні.

Окрім того, для з`ясування обставин здійснення реєстрації вищевказаного арешту нерухомого майна, 14.11.2019 представник позивачки звернувся із відповідним запитом і до приватного нотаріуса (а.с.16). Так, згідно його відповіді від 27.11.2019 він не може надати інформацію стосовно підстави, на якій було винесено постанову державним виконавцем про накладення арешту на майно позивачки серії АМ №086248 від 15.02.2005, в зв`язку з тим, що наряд, в якому зберігалися документи, індекс справи 2-25 за 2005 рік зі строком зберігання 10 років знищено (а.с.31).

В зв`язку з тим, що накладений арешт є перешкодою для позивача, як власника щодо вільного користування та розпорядження своїм майном, та через відсутність підстав для зняття арешту відповідачем, позивач, звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 41 Конституції України передбачено непорушність права приватної власності. Непорушність права власності полягає в його недоторканості, а в водночас і в недоторканості самого майна власності. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи вищевикладене, та те, що на примусовому виконанні не перебуває жодного відкритого виконавчого провадження щодо позивачки, що строк на пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа і після поновлення такого строку вже минув, що подальше існування арешту майна буде становити лише надмірний тягар для позивача і такий арешт не є пропорційним до боргових зобов`язань позивача, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 3, 12, 13, 19, 77, 78, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», ст.ст. 316, 319, 321, 391 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до кредитної спілки «Аграр-Кредит», треті особи: Михайлівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), приватний нотаріус Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області Ворожбянова Л.М. про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зняття арешту з майна – задовольни повністю.

Зняти з всього майна належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , арешт, який зареєстрований 17.02.2005 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 1691337, реєстратор: приватний нотаріус Ворожбянова Л.М., АДРЕСА_2 , підстава обтяження: постанова Державної виконавчої служби Михайлівського районного управління юстиції серії АМ № 086248 від 15.02.2005, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , код: НОМЕР_1 .

Виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 1691337 від 17.02.2005.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін