Ухвала суду № 92538083, 29.09.2020, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 496/5080/19

Провадження № 2/368/248/20

УХВАЛА

іменем України

"29" вересня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Балацька В.В.

Токовенко Н.О.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду цивільну справу за позовом Військової частини А3821 Міністрества Оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем, суд, -

В С Т А Н О В И В :

28.12.2019 року на адресу Біляївського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Військової частини А3821 Міністрества Оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем, ( а.с., 1 – 6), в якій позивач просив суд винести рішення, на підставі якого:

1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А3821 заподіяну державі шоду у розмірі 25791 грн. 03 коп.;

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А3821 судовий збір у розмірі 2102 грн.

28.02.2019 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень для слухання даної справи був визначений суддя Біляївського районного суду Одеської області Драбніков С.М.

16.01.2020 року Біляївським районним судом винесено ухвалу, (а.с., 47 – 48), згідно резолютивної частини якої:

- цивільну справу за позовом Військової частини А3821 Міністерства Оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем, надіслати за підсудністю до Кагарлицького районного суду Київської області, (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3).

11.02.2020 року дана справа надійшла на адресу Кагарлицького районного суду Київської області, (а.с., 30).

11.02.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В.

18.03.2020 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання на 12 год. 00 хв. 15.04.2020 року.

15.04.2020 року проведення підготочого судового засідання відкладено на 15 год. 00 хв. 09.06.2020 року, (а.с., 61), в зв`язку з клопотанням представика позивача, ( а.с., 59).

09.06.2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 17 год. 00 хв. 24.06.2020 року в зв`язку з неявкою сторін по справі, ( а.с., 64).

24.06.2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 15 год. 00 хв. 21.07.2020 року в зв`язку з неявкою сторін по справі, ( а.с., 74), за клопотанням представника відповідача, ( а.с., 68 – 69), та неявкою представника позивача.

24.06.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов відзв на позовну заяву, ( а.с., 70 – 71), який подано представником відповідача, в якому зазначено наступне:

У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області слухається цивільна справа № 496/5080/19, за позовною заявою Військової частини А 3821 (далі Позивач) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Актом прийому-передачі дебіторської заборгованості № 1 від 01.11.2016 року військова частина А 3519 передала військовій частині А 3821 дебіторську заборгованість матроса ОСОБА_1 . У загальній сумі 25 791,03 грн. та збитки продовольчої служби за харчування 4201, 46 грн. Оскільки курсант ОСОБА_1 18.05.2016 року самовільно залишив військову частину і 12.01.2017 року був увільнений від займаних посад і на момент подачі цивільного позову не повернувся до військової частини, за військовою частиною рахується дебіторська заборгованість у розмірі 25791,03 гривень.

Ретельно вивчивши матеріали справи, якими Позивач обгрунтовує свої вимоги, і які додані до позовної заяви, представник Відповідача приходить до висновку про те, що позовна заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Між Відповідачем ОСОБА_1 , та Одеською національною морською академією, в особі начальника факультету військово - морських сил капітана 1 рангу Шарова Ростислава Анатолійовича 05 жовтня 2015 року було укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу.

Згідно умов даного Контракту ОСОБА_1 зобов`язався проходити військову службу (навчання) на факультеті військово-морських сил Одеської національної академії.

Згідно умов даного Контракту Відповідач зобов`язався відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням в закладі, в якому проходить військову службу в разі дострокового розірвання контракту.

Із запису, який містить Контракт, вбачаться, що чинність даного Контракту припинено 22 січня 2016 року у зв`язку з відрахуванням з навчання за недисциплінованість, 22.01.2016 року Відповідача виключено зі списків особового складу.

Як вбачається із рапорта Начальника фінансово-економічної служби військової частини А 3821 капітана О.Кеда, адресованого 03.12.2019 року командиру військової частини А 3821, дебіторська заборгованість, яка рахується за військовою частиною А 3821 на матроса ОСОБА_1 , була передана військовою частиною А 3519 в грудні 2016 року, військова частина А 3519, в свою чергу отримала дану заборгованість від ФВМС НУ відповідно дод акту прийому-передачі № 1 від 01.11.2016 року.

З позовною заявою до суду Позивач звернувся 23 грудня 2019 року.

Вважає, що позовна заява подана з пропуском терміну позовної давності з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки дія Контракту була припинена 22 січня 2016 року у зв`язку з відрахуванням з навчання Відповідача за недисциплінованість, і 22.01.2016 року Відповідача виключено зі списків особового складу, останнім днем звернення до суду було 22.01.2019 року.

Таким чином, вважає, що наявні всі підстави для відмови у позові у зв`язку зі спливом позовної давності.

21.07.2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 11 год. 00 хв. 29.09.2020 року, ( а.с., 82), в зв`язку з неявкою представника позивача, який, будучи повідомленим судом належним чином про день, час та місце слухання справи, не надіслав на адресу Кагарлицького районного суду письмової заяви про відкладення підготовчого судового засідання, чи про відкладення проведення підготовчого судового засідання.

21.07.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло письмове заперечення на позовну заяву про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем, ( а.с., 79 – 81), подане представником відповідача, в якому зазначено наступне:

У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області слухається цивільна справа № 496/5080/19, за позовною заявою Військової частини А 3821 (далі Позивач) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Актом прийому-передачі дебіторської заборгованості № 1 від 01.11.2016 року військова частина А 3519 передала військовій частині А 3821 дебіторську заборгованість матроса ОСОБА_1 .

У загальній сумі 25 791,03 грн. та збитки продовольчої служби за харчування 4201,46 грн. Оскільки курсант ОСОБА_2 1.18.05.2016 року самовільно залишив військову частину і 12.01.2017 року був увільнений від займаних посад і на момент подачі цивільного позову не повернувся до військової частини, за військовою частиною рахується дебіторська заборгованість у розмірі 25791,03 гривень.

Ретельно вивчивши матеріали справи, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, і які додані до позовної заяви, представник Відповідача приходить до висновку про те, що позовна заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Між Відповідачем ОСОБА_1 , та Одеською національною морською академією, в особі начальника факультету військово - морських сил капітана 1 рангу Шарова Ростислава Анатолійовича 05 жовтня 2015 року було укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу.

Згідно умов даного Контракту ОСОБА_1 зобов`язався проходити військову службу (навчання) на факультеті військово-морських сил Одеської національної академії.

Згідно умов даного Контракту Відповідач зобов`язався відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням в закладі, в якому проходить військову службу в разі дострокового розірвання контракту.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 19 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки це публічно-правовий спір.

Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 15 частини першої статті 3 КАС України).

У справі, що розглядається, позов пред`явлено військовою частиною до фізичної особи - військовослужбовця про стягнення майнової шкоди, завданої ним під час проходження військової служби.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців.

Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати (пункти 1, 2 цього Положення).

Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв`язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження публічної служби.

З огляду на вищезазначені вимоги закону, указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій зазначено про відступ від раніше висловленої правової позиції у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 3 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17 в аналогічних спорах.

З огляду на викладене даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 255 ч.п.1 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, відповідно до ст. 255 ч.п. 1 ЦПК України, справа № 496/5080/19, за позовною заявою Військової частини А 3821 (далі позивач) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем, має бути закрита, про що суд постановляє ухвалу.

В підготовче судове засідання,яке відбулося 29.09.2020 року, представник позивача, - Військової частини А3821, - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чинм про день, час та місце слухан справи, не наділа а адресу суду письмових заяв про відкладення слухання справи, чи проведеня судового засідання у його відсутність.

В підготовчому судовому засіданні, яе відбулося 29.09.2020 року, представник відповідача ОСОБА_1 , - адвокат Лисюк О.В. заявила клопотання про закриття провадження у справі, обгрунтовувала свою правову позицію обставинами справи, та нормами права, які викладені в мотивувальній частині письмового заперечення на позону заяву, та які судом зазначені вище.

Суд, вислухавши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши маеріали справи в цій частині, приходить до висновку щодо задовлення клопотання, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

Так, предметом розгляду в даній справі є відшкодування шкоди, заподіяної державі, за позовом Військової частини А 3821 (далі Позивач) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Актом прийому-передачі дебіторської заборгованості № 1 від 01.11.2016 року військова частина А 3519 передала військовій частині А 3821 дебіторську заборгованість матроса ОСОБА_1 .

У загальній сумі 25 791,03 грн. та збитки продовольчої служби за харчування 4201,46 грн. Оскільки курсант ОСОБА_2 1.18.05.2016 року самовільно залишив військову частину і 12.01.2017 року був увільнений від займаних посад і на момент подачі цивільного позову не повернувся до військової частини, за військовою частиною рахується дебіторська заборгованість у розмірі 25791,03 гривень.

Проте, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши предмет та підстави позову, суб`єктність сторін та правомочність Кагарлицького районного суду, як суду загальної юрисдикції першої інстанції, суд приходить до висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку, який передбачений ЦПК України, а тому провадження в даній справі слід закрити під час підготовчого судового засідання, з огляду на наступне:

- як вбачається з матеріалів справи (письмових доказів), між Відповідачем по справі, - ОСОБА_1 , та Одеською національною морською академією, в особі начальника факультету військово - морських сил капітана 1 рангу Шарова Ростислава Анатолійовича 05 жовтня 2015 року було укладено Контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу.

Згідно умов даного Контракту ОСОБА_1 зобов`язався проходити військову службу (навчання) на факультеті військово-морських сил Одеської національної академії.

Згідно умов даного Контракту Відповідач зобов`язався відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням в закладі, в якому проходить військову службу в разі дострокового розірвання контракту.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 19 КАС України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки це публічно-правовий спір.

Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 15 частини першої статті 3 КАС України).

У справі, що розглядається, позов пред`явлено військовою частиною до фізичної особи - військовослужбовця про стягнення майнової шкоди, завданої ним під час проходження військової служби.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців.

Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати (пункти 1, 2 цього Положення).

Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв`язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження публічної служби.

З огляду на вищезазначені вимоги закону, указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій зазначено про відступ від раніше висловленої правової позиції у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 3 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17 в аналогічних спорах.

З огляду на викладене даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а провадження в даній справі слід закрити.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», п. 1 ч. 1 ст. 255, 256, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 – 261, 263, 268, 272 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі № 496/5080/19, провадження № 2/368/248/20, за позовом Військової частини А3821 Міністрества Оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної військовослужбовцем, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Повернути з Державного бюджету позивачеві, - Військовій частині А3821 Міністрества Оборони України, 67625, Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Польова, 51, код ЄДРПОУ: 26621343, кошти в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп., сплачених позивачем судового збору при подачі позовної заяви, на підставі платіжного доручення № 12 від 19 грудня 2019 р., платник Військова частина А3821, код 26621343, Банк платника Держказначейська служба України, м. Київ, Код банку, ДЕБЕТ Рах.№ 35220271095291, отримувач УК у Біляїв.р-ні/Біляївс. Р-н/22030101, Код 37913781, КРЕДИТ Рах.№ НОМЕР_1 , сума словами Дві тисячі сто дві грн. 00 коп. Призначення платежу *;101;26621343;22030101 2800 Судовий збір за цивільним позовом В/ч А3821 до ОСОБА_1 щодо відшкод. Завд. Збитків, Біляївський р-н. суд Одеської обл.;;;

Роз`яснити позивачу Військовій частині А3821 Міністрества Оборони України що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена на підставі п. 15 ч. 1 ст. 352 ЦПК України окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені в день її проголошення або складення має право на повновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надстилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду, а особами, що не були присутні при проголошенні ухвали, - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: О.В. Закаблук