Рішення № 92536781, 30.10.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2020 року м. РівнеСправа №460/6222/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, за участю секретаря судового засідання О.П. Янчар, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Губар В.Є.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 28.07.2020 про відкриття виконавчого провадження №62677590.

В обґрунтування позову зазначила, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2020 головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Шупік К.В. відкрито виконавче провадження з виконання ухвали № 569/11068/20, виданої Рівненським міським судом Рівненської області (ВП № 62652757). Одночасно винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 200 грн. Того ж дня винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. В подальшому видано постанову б/н від 24.07.2020, на підставі якої відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача загальної суми мінімальних витрат у розмірі 200 грн з одночасним винесенням постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження теж у розмірі 200 грн. Водночас, на даний час постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 200 грн у виконавчому провадженні № 62652757 залишається діюча. Покликаючись до п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", позивач вважає, що постанова б/н видана 24.07.2020, на підставі якої відкрито виконавче провадження, не підлягає примусовому виконанню. Крім того, вказує, що винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2020 державний виконавець безпідставно вдвічі збільшив розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Ухвалою від 27.08.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув допущені недоліки.

Ухвалою від 16.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами, встановленими статтею 287 КАС України, з повідомленням (викликом) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву. Витребувано від відповідача додаткові докази.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов та витребуваних судом доказів не подав.

У визначений пунктом 3 Розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України строк клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), від відповідача не надходило.

Протокольною ухвалою від 21.10.2020 розгляд справи відкладено до 30.10.2020.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Судом не встановлено підстав для відкладення судового розгляду, встановлених ч.2 ст.205 КАС України.

Відповідно до п.1, 2 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням наведеного, суд вважає можливим продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.9 ст.80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

У зв`язку з неподанням без повідомлення причин відповідачем витребуваних судом доказів, керуючись принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, згідно з ч.4 ст.9 КАС України, судом отримано матеріали виконавчих проваджень ВП № 62652757 та №62677590 з автоматизованої системи виконавчих проваджень.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги повністю.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали виконавчого провадження, оцінивши їх у сукупності, на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

24.07.2020 головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Шупік К.В. відкрито виконавче провадження ВП № 62652757 з виконання ухвали №569/11068/20, виданої Рівненським міським судом Рівненської області 15.07.2020 про накладення арешту на належне ОСОБА_1 рухоме майно.

24.07.2020 головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Шупік К.В. у ВП № 62652757 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно з якою визначено для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 200 грн.

24.07.2020 головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Шупік К.В. у ВП № 62652757 винесено постанову про арешт майна боржника, згідно з якою на виконання ухвали №569/11068/20, виданої Рівненським міським судом Рівненської області 15.07.2020, накладено арешт на належний боржнику транспортний засіб.

28.07.2020 головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Шупік К.В. у ВП № 62652757 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд встановив, що 28.07.2020 головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Шупік К.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62677590 з примусового виконання постанови б/н, виданої 24.07.2020 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення з ОСОБА_1 суму мінімальних витрат у розмірі 200 грн (а.с.6).

Вважаючи вказану постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи оцінку правомірності оскарженої постанови державного виконавця, суд враховує, що за приписами ч.2 ст.3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень статті 42 Закону №1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до положень пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (далі - Інструкція) витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

За приписами п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Отже, положеннями чинного законодавства, якими регламентовано підстави та процедуру здійснення виконавчого провадження, розмежовано такі поняття, як визначення та стягнення витрат виконавчого провадження, визначено порядок винесення відповідних постанов державного виконавця та їх наслідки.

Так, відповідно до вищенаведених норм права, виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Якщо у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

При цьому, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) підлягає реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом.

Позивач в позові ствердила, що постанов державного виконавця у ВП № 62652757 вона у встановленому порядку не отримувала. Такі обставини відповідач жодним чином не заперечив та не спростував.

Дослідженням матеріалів ВП № 62652757 з автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що 24.07.2020 в АСВП зареєстровані відомості:

1) назва виконавчої дії - відкриття виконавчого провадження. Винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;

2) назва виконавчої дії: Стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; сума стягнення 200 грн.

Водночас, за 24.07.2020 автоматизованій системі виконавчого провадження зареєстрована та наявна фактично постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для боржника ОСОБА_1 визначено загальну суму мінімальних витрат в розмірі 200 грн.

Суд констатує, що постанова від 24.07.2020 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження відсутня.

Докази протилежного відповідачем не надані.

Суд зазначає, що у відповідності до пункті 3-5 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1126/29256, встановлено, що відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.

У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Документ виконавчого провадження, який направляється у паперовому вигляді, формується виконавцем у Системі до друку та вноситься до журналу реєстрації вихідної кореспонденції протягом 24 годин з моменту формування.

Суд зазначає, що на час вирішення судового спору в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня постанова державного виконавця від 24.07.2020 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 200 грн з ОСОБА_1 .

Таким чином, оспорена позивачем постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2020 винесена на підставі постанови б/н від 24.07.2020 про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, якою питання стягнення витрат виконавчого провадження не вирішувалось.

Постанова від 24.07.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження не є виконавчим документом в розумінні п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, а відтак не могла слугувати підставою для відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання. Отже, спірна постанова про відкриття виконавчого провадження не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними та допустимими доказами правомірності оспореної постанови. За встановлених обставин, та враховуючи приписи ч.4 ст.159 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ч.1 ст.139 КАС України суд присуджує на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (33028, вул. Замкова,22а, м. Рівне, код ЄДРПОУ 35007146) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2020 ВП № 62677590.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (33028, вул. Замкова,22а, м. Рівне, код ЄДРПОУ 35007146) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 жовтня 2020 року.

Суддя Н.О. Дорошенко