Рішення № 92536368, 29.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 р. № 400/3345/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради про визнання відмови незаконною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради (надалі – відповідач) про:

- визнання відмови у наданні запитуваної ОСОБА_1 публічної інформації незаконною;

- зобов`язання Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради надати ОСОБА_1 наступну публічну інформацію, а саме копії актів виконаних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт берегової зони мкр. Намив від вул. Лазурна, 52 до вул. Лазурна, 40 у м. Миколаєві (ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), ідентифікатор закупівлі: UА-2019-07-03-000772-а.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 16.07.2020 року вона звернулася до Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради з запитом про надання інформації, а саме просила надати копії актів виконаних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт берегової зони мкр. Намив від вул. Лазурна, 52 до вул. Лазурна, 40 у м. Миколаєві (ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), ідентифікатор закупівлі: UА-2019-07-03-000772-а. Листом від 22 липня 2020 року на вказаний запит відповідачем надано відповідь, якою відмовлено в наданні запитуваної інформації, оскільки виключне право щодо отримання (вилучення) первинних бухгалтерських документів, а також їх копій як в підконтрольній установі, так й у суб`єкта господарювання належить лише відповідним органам, якими приймаються відповідні рішення у межах їх повноважень, передбачених законами. Позивач не погоджується з вказаною відмовою відповідача, яка порушує її право на доступ до публічної інформації, що і стало підставою для звернення позивача з вказаним позовом до суду.

Ухвалою від 21.08.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3345/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання на 23.09.2020 року.

Судове засідання, призначене на 23.09.2020 року, відкладено на 21.10.2020 року.

13.10.2020 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву вказав, що 16.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради з запитом про надання інформації, а саме просила надати копії актів виконаних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт берегової зони мкр. Намив від вул. Лазурна, 52 до вул. Лазурна, 40 у м. Миколаєві (ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), ідентифікатор закупівлі: UА-2019-07-03-000772-а. На вказаний запит 22 липня 2020 року відповідачем надано відповідь, якою відмовлено в наданні запитуваної інформації, оскільки виключне право щодо отримання (вилучення) первинних бухгалтерських документів, а також їх копій як в підконтрольній установі, так й у суб`єкта господарювання належить лише відповідним органам, якими приймаються відповідні рішення у межах їх повноважень, передбачених законами. Вказав, що замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю. Також зазначив, що доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена Законом України "Про публічні закупівлі" розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики. Інформація про закупівлі оприлюднюється відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі у формі відкритих даних. Таким чином, відповідач, як замовник закупівлі UА-2019-07-03-000772-а (ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» оприлюднив інформацію про дану закупівлю, в т.ч. і звіт про виконання договору про закупівлю, отже запитувач інформації, позивач, має змогу скористатись вичерпною інформацією, яка є публічною і оприлюднена.

Представники сторін в судове засідання, призначене 21.10.2020 року не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Суд клопотання представників сторін задовольнив та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.07.2020 року ОСОБА_1 , як журналіст інтернет - видання "Центр журналістських розслідувань", звернулася до Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради з запитом про надання інформації, а саме просила надати копії актів виконаних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт берегової зони мкр. Намив від вул. Лазурна, 52 до вул. Лазурна, 40 у м. Миколаєві (ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), ідентифікатор закупівлі: UА-2019-07-03-000772-а.

Листом від 22 липня 2020 року на вказаний запит відповідачем надано відповідь, якою відмовлено в наданні запитуваної інформації. Зазначеним листом повідомлено, що відповідно до пункту 6.4.2. «Правил визначення вартості будівництва» (ДСТУ Б Д. 1.1 - 1:2013), прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 05.07.2013 року № 293, чинних з 2014-01-01 на заміну ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правил визначення вартості будівництва», при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Т та додатку У до ДСТУ Б Д.І.1- 1:2013. Відповідно до роз`яснення щодо особливостей застосування первинних документів в бухгалтерському обліку, що надані Міністерством фінансів України у листі від 16.02.17 р. № 31-11410-06-5/4339, акт виконаних робіт віднесено до первинної документації, тоді як документами, що підтверджують оплату (використання коштів), можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо. Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ч. ч. 1, 3, 7, 9 статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій е первинні документи. Таким чином, акти приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в не є документами, які підтверджують використання управлінням капітального будівництва бюджетних коштів, а документами, що підтверджують виконання підрядником робіт та прийняття їх замовником, є підставою для здійснення розрахунків за договором підряду. Виходячи з викладеного, та з норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» виключне право щодо отримання (вилучення) первинних бухгалтерських документів, а також їх копій як в підконтрольній установі, так й у суб`єкта господарювання належить лише відповідним органам, якими приймаються відповідні рішення у межах їх повноважень, передбачених законами.

Вважаючи відповідь Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Преамбулою Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-XII (надалі - Закону №2657-XII) визначено, що цей закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Статтею 5 Закону №2657-XII передбачено, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Під інформацією Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Порядок здійснення та забезпечення прав кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України від 13.01.2011 року №2939-VІ "Про доступ до публічної інформації" (надалі - Закон №2939).

Згідно зі ст.1 Закону №2939 визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію інформація" - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст. 5 вказаного Закону, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України Про доступ до публічної інформації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації відповідно до ст.12 вказаного Закону є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ст.13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 20 цього Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

У відзиві відповідач зазначає, що запитувана позивачем інформація не була надана з огляду на те, що вона оприлюднена в електронній системі закупівель, а тому запитувач інформації, позивач, має змогу скористатись вичерпною інформацією, яка є публічною і оприлюднена.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що офіційний веб-сайт, в даному випадку Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради, є загальнодоступним джерелом інформації, відповідно, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел є неправомірною відмовою в наданні інформації.

Щодо тверджень відповідача про неможливість надати позивачу інформацію з огляду на те, що виключне право щодо отримання (вилучення) первинних бухгалтерських документів, а також їх копій як в підконтрольній установі, так й у суб`єкта господарювання належить лише відповідним органам, якими приймаються відповідні рішення у межах їх повноважень, передбачених законами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України № 2939-VI, в частині п`ятій якої встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Суд, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм національного законодавства зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач - Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради є розпорядником інформації у розумінні Закону України № 2939-VI, та відповідно, зобов`язаний надати запитувану відкриту публічну інформацію, крім випадків, коли доступ до такої інформації обмежений законом.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначено види інформації з обмеженим доступом, до якої належать:1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або до службової відповідно до ст.7, 8, 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Не містить відповідь відповідача обґрунтувань підстав обмеження у доступі позивача до запитуваної інформації враховуючи положення Закону України «Про доступ до публічної інформації».

В свою чергу, згідно положень частини п`ятою статті 6 Закону визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Однак, відповідач у відзиві не зазначає підстав обмеження у доступі позивача до запитуваної інформації, відповідач не зазначає легітимну мету для обмеження цієї інформації, не зазначає в чому полягає потенційна шкода від поширення цієї інформації та в чому полягає потенційне порушення принципу пропорційності.

За таких обставин, суд дійшов дисновку, що відповідачем не було дотримано вимоги частини другої статті 6 Закону № 2939, оскільки запитувана інформація, яка стосується розпорядження бюджетними коштами не може бути обмежена у доступі.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своєї відмови, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 78, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради (пр-т Центральний, 135, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 41271134) про визнання відмови незаконною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати відмову у наданні запитуваної ОСОБА_1 публічної інформації незаконною.

Зобов`язати Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради надати ОСОБА_1 наступну публічну інформацію, а саме копії актів виконаних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт берегової зони мкр. Намив від вул. Лазурна, 52 до вул. Лазурна, 40 у м. Миколаєві (ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), ідентифікатор закупівлі: UА-2019-07-03-000772-а.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради (пр-т Центральний, 135, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 41271134) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840, 80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.10.2020 року.

Суддя Г.В. Лебедєва