Ухвала суду № 92532941, 25.09.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13290/20

Провадження № 1-кп/234/1407/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25 вересня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Максимова В.В.,

за участю прокурора Рейпольського О.О.,

захисника Филипенок В.І.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

потерпілої ОСОБА_3 ,

представника потерпілої Борозенцева С.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020050390002113 від 28 липня 2020 року за обвинувальним актом у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого: останній раз 13.12.2019 рокуДзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 4 місяці позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050390002113 від 28.07.2020 року.

Прокурор Краматорської місцевої прокуратури Рейпольський О.О. звернувся до суду з письмовим клопотанням про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 30.07.2020 року, стосовно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення та його спосібу життя; може вчинити інше кримінальне правопорушення та знищити та сховати речі, що мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки на теперішній час не встановлено місця знаходження викраденого майна.

За таких обставин, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання, та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпіла та її представник у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 ККУкраїни, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Судом встановлено, що 30.07.2020 слідчим суддею Краматорського міського суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в сумі 87800 грн.

Розглядаючи питання про доцільність обрання (продовження) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст.186 КК Україна, за яке може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду, та незаконного впливу на свідків та потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 ранішенеодноразово судимий, не працює, не має стабільного доходу, не одружений, не має на утриманні та вихованні неповнолітніх дітей, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення; може незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним вище ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Таким чином, з врахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого, його стану здоров`я, віку, наявності ризиків, передбачених п.1, 4, 5 ст. 177 КПК України, суд вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання вказаним ризикам, а та є необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів для судового розгляду.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого(обвинувачений не працює, не має постійних джерел доходу), обставин кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань № 6», на 60 днів, тобто до 23 листопада 2020 року включно.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 87880 (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят грн.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; ЄРДПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 листопада 2020 рокувключно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Краматорський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 331 КПК України

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення, або з дати отримання обвинуваченим копії ухвали.

Суддя А.О. Чернобай