Рішення № 92530153, 20.10.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10213/17

Провадження № 2/185/550/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 жовтня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О, за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., представника відповідача адвоката Меркулової Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Павлограда цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа – Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В

27 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Альфа – Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що відповідно до умов договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 04.06.2014 року, позивач зобов`язується відкрити відповідачу відновлювальну кредитну лінію, ліміт якої становить 41750грн., відповідач зобов`язується повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 41750грн., у порушення умов договору відповідач свої обов`язки належним чином не виконав, в результаті чого станом на 16.11.2017 року має заборгованість за тілом кредиту 39125,88грн., за відсотками 283,03грн. та за простроченим тілом кредиту 7306,53грн., пеня 940,28грн. Відповідачу була направлена вимога про досудове врегулювання спору, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відвідача на свою користь заборгованість 47655,72грн., а саме: за тілом кредиту 39125,88грн., по відсотках 283,03грн., по простроченому тілу кредиту 7306,53грн., неустойка 940,28грн.

Ухвалою суду від 13 березня 2019 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «Альфа – Банк» залишена без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача у судове засідання.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року ухвала суду від 13 березня 2019 року скасована, справа передана до Павлоградського міськрайонного суду для продовження судового розгляду. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в матеріалах справи міститься заява від представника позивача про розгляд справи в цілому без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 09 вересня 2019 року клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, розгляд справи призначено на 03 жовтня 2019 року у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник позивача зобов`язався надати витяг з рахунку відповідача, графік платежів та розрахунок заборгованості за кредитним договором, докази перерахування на картковий рахунок відповідача суми кредиту.

У подальшому представник позивача подавав заяви про відкладення судового розгляду у справі. У судове засідання, призначене на 20 жовтня 2020 року не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд враховуючи наявність в матеріалах справи заяви представника позивача про розгляд справи без його присутності в цілому та висновки, викладені у постанові Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року прийшов до висновку про розгляд справи без участі позивача згідно поданої заяви.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що він здійснював платежі на погашення кредиту щомісячно згідно повідомлень позивача, вимогу про досудове врегулювання спору від 07.12.2017 року відповідач не отримував, на момент звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредиту у позивача таке право не настало, з розрахунку заборгованості не можливо встановити яку відсоткову ставку застосував позивач і з якої суми залишку кредиту її нарахував, платежі по кредиту визначені у розрахунку заборгованості не відповідають умовам договору, порядок нарахування пені та її розмір не визначений умовами договору, розрахунок неустойки позивачем не надано і не доведено, наданий позивачем розрахунок заборгованості не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача, отже розмір заборгованості недоказаний, позивачем не надано документів на підтвердження видачі кредиту та його погашення, надана копія публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб не свідчить про ознайомлення з нею відповідачем та обізнаність саме з тими умовами та тарифами, які в ній зазначені, крім додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, відповідач не підписував та від позивача не отримував, графік погашення заборгованості, інформація про сукупну вартість кредиту відповідачу не надавались.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши повно та всебічно письмові докази, долучені до матеріалів справи та обставини справи, суд приходить до наступного.

За вимогами статті 12 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частині першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодовець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 04 червня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа – Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

На підтвердження укладення вказаного договору позивачем надано копію анкети – заяви від 04 червня 2014 року про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум – готівка», електронну роздруківка Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, додаток до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 04 червня 2017 року.

Згідно вказаного додатку сума кредиту складає 41750грн, процентна ставка за користування кредитом становить 20% річних, розмір обов`язкового мінімального платежу складає 7% від суми загальної заборгованості, дата сплати обов`язкового мінімального платежу за кредитом до останнього операційного дня платіжного періоду, який починається з дня наступного за останнім днем попереднього розрахункового періоду і закінчується на 25 день з моменту закінчення попереднього розрахункового періоду, про суму коштів, які складають обов`язковий щомісячний платіж, банк інформує клієнта за допомогою смс – повідомлення, що надсилаються на мобільний телефон клієнта та в інший спосіб, обраний клієнтом в анкеті з заяві про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа – Банк», повернення заборгованості за кредитом та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється клієнтом відповідно до договору, примірний графік та розрахунок сукупної вартості кредиту містяться в тарифах, які є невід`ємною частиною договору та шляхом сплати клієнтом обов`язкових рівних платежів, дата сплати яких співпадає з датою сплати обов`язкових мінімальних платежів.

Матеріали справи не містять підтверджень, на яку дату діяла Публічна пропозиція ПАТ «Альфа- Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і що саме із зазначеною Пропозицією був ознайомлений відповідач та погодився з нею, підписуючи заяву – анкету від 04 червня 2014 року.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що зазначено у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 753/9465/18-ц

Як слідує з розрахунку заборгованості за кредитом за період з 04 червня 2014 року по 16 листопада 2017 року, відповідач здійснював платежі щомісячно, всього з 04 червня 2014 року по 16 листопада 2017 року сплачено у погашення тіла кредиту 93 204,62грн., у погашення відсотків за користування кредитом 23 757,06грн., всього 116 961,68грн., заборгованість по тілу кредиту 39 125,88грн., заборгованість по відсотках 283,03грн., , прострочене тіло кредиту 7 306,53грн., пеня 940,28грн.

З розрахунку заборгованості неможливо встановити порядок нарахування щомісячних платежів з погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, графік погашення кредиту та розрахунок сукупної вартості кредиту позивачем не надано.

Відповідно до п.1.10, п.4.2 п. 5.6 Постанови Правління НБУ № 254 від 18 квітня 2003 року «Про затвердження положення про організацію операційної діяльності в банках» первинний документ – документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення, підставою для відображення операцій з балансовими та / або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічні положення містять п. 42, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженої постановою НБУ № 75 від 04.07.2018 року.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором станом на 16 листопада 2017 року, зокрема відсутні документи про видачу кредиту у розмірі, зазначеному у додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 04 червня 2014 року, виписки по рахункам щодо заборгованості за тілом кредиту, відсоткам за користування кредитом, простроченої заборгованості за кредитом та пені, тому, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим.

Як слідує з вимоги про дострокове стягнення заборгованості за кредитом від 07 грудня 2017 року, направлену позивачем на адресу відповідача 08 грудня 2017 року, відповідач зобов`язаний у строк до 30 днів з дати відправлення цієї вимоги, але не пізніше 3 днів з дати отримання сплатити заборгованість по кредиту, нараховані проценти за користування кредитом і нараховану пеню, отже строк для виконання вимоги спливав 08 січня 2018 року за умови отримання відповідачем вказаної вимоги.

Боржник вважається належно повідомленим про дострокове повернення кредиту в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості по кредиту 27 грудня 2017 року,вимогу про дострокове стягнення заборгованість за кредитом направив 08 грудня 2017, строк для виконання якої спливав 08 січня 2018 року, доказів про отримання відповідачем вказаної вимоги позивач не надав.

Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

Суд у урахуванням встановлених обставин у справі, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати на судовий збір в сумі 1600.00 грн. (а.с.1) слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В

У задоволені позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Альфа – Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом – відмовити.

Витрати на судовий збір в сумі 1600.00 гривень покласти на Публічне акціонерне товариство «Альфа – Банк».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя:В. О. Головін