Постанова № 9252863, 18.08.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19:10

18.08.2009 р.                                                             Справа № 2а - 1965/09/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., при секретарі судового засідання Меленчук М. Ю. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24, м.Миколаїв,54030 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Артіль ЛТД", вул. Чкалова, 20, м.Миколаїв,54017 пронадання дозволу на проведення позапланової перевірки, За участю представників:           від позивача: Науменко А.С., дов. №4/9/10-011 від 08.01.09 р.;

від відповідача: Ковширін М.М., дов. № 528 від 19.12.07 р.;

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до адміністративного суду з вимогою про надання дозволу на проведення позапланової перевірки ТОВ «Артіль ЛТД».

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

17.04.2009 року ТОВ «Артіль ЛТД»(далі відповідач) до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва (далі позивач) було подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року.

Позивачем на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. та на підставі поданої податкової декларації по ПДВ була здійснена документальна невиїзна (камеральна) перевірка та складена довідка № 658/15-216/01194839 від 15.05.2009 р. Під час проведення перевірки відповідачеві було запропоновано надати податковій інспекції завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів (послуг) основним постачальникам, завірені копії реєстрів отриманих і виданих податкових накладних для всебічної та ретельної перевірки заявленої до відшкодування з державного бюджету суми ПДВ, відповідач відмовився надати таку інформацію.

Тому на підставі п. 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач звернувся з позовом до суду про надання дозволу на проведення позапланової перевірки.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивачем безпідставно в якості підстав проведення перевірки зазначено п. 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки за березень 2009 року відповідачем подано декларацію, згідно якої від’ємне значення складає 97926,00 грн., тобто меншу суму ніж 100000 грн. передбачених нормою п. 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». А п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не може бути застосовано з тієї підстави, що згідно змісту зазначеної норми: за наявності достатніх підстав вважати , що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом 30 денного строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника. Крім того, обов’язковою умовою встановлено норами закону проведення документальної невиїзної перевірки та оформлення її результатів у виді довідки. За результатами документальної невиїзної перевірки складено довідку №658/15-216/01194839 від 15.05.2009 року, згідно якої у Позивача порушень податкового законодавства не виявлено. Тому жодних підстав проведення позапланової перевірки у позивача не має.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»для виконання покладених на них завдань, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок визначені частиною 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Для проведення позапланової виїзної перевірки, відповідно до частини 7 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», орган державної податкової служби, який її ініціює, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки, дату її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити перевірку, документи, які відповідно до частини 6 цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки. Інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду —інші відомості.

Судом в судовому засіданні було встановлено, що відповідно до матеріалів адміністративної справи Відповідачем 17.04.2009 року до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва (далі позивач) було подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року(а.с. 8-9).

15.05.2009 року службовими особами Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва було складено довідку про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість(а.с. 10-11), згідно якої податкову декларацію з ПДВ за березень 2009 року подано за повною формою, наявні усі необхідні додатки. Сума виникла у лютому 2009 року. Сума бюджетного відшкодування згідно розрахунку бюджетного відшкодування за березень 2009 року 97926 грн.

Таким чином, підстава проведення перевірки зазначено п. 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не підтвердилась, оскільки вищезазначеною нормою визначено підставою перевірки є те, що платником подано декларацію з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100000 гривень.

Посилання ж позивача на таку підставу проведення позапланової перевірки, як п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не може бути застосовано з тієї підстави, що згідно змісту зазначеної норми: протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених вданих. За наявності достатніх підстав вважати , що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника. Але як вбачається з матеріалів адміністративної справи 30 денний строк позивачем значно пропущено.

Таким чином, позивач не посилається на жодну з обставин, передбачених частиною 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», які б свідчили про виникнення підстав для проведення позапланової перевірки.

За таких обставин, суд вважає, що дану перевірку необхідно було проводити в передбачений законом строк, вона є позаплановою в силу закону і не потребує рішення суду, у зв'язку з чим позивачем обрано невірний спосіб захисту, який заснований на помилковому трактуванні частини 7 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Таким чином, зважаючи на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                           О.М. Мельник