Рішення № 92527916, 30.10.2020, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1345/20

Провадження № 2-а/503/7/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 рокуКодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції А/С «Автофіксація» про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії 1АВ № 00859012 від 10.09.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. В обґрунтування поданого позову позивач ОСОБА_1 зазначив, що 10.09.2020 року інспектор ДПП Спорник О.В. притягнув його до адміністративної відповідальності винесенням постанови серії 1АВ № 00859012 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, внаслідок порушення ним пункту 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, а саме перевищення 07.08.2020 о 05.13 годині встановленого обмеження швидкості руху за адресою М05 Київ-Одеса 35+352 при керуванні транспортним засобом IVECO 35C11 номерний знак НОМЕР_1 на 26 км/год. Однак, позивач вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, так як 10.09.2020 року знаходився в м. Кодима Одеської області і нікуди не виїздив. Крім того, на наявному в оскаржуваній постанові фото транспортного засобу, зробленому в період вчинення правопорушення, зафіксовано транспортний засіб марки «Мерседес Бенс» (на лобовому склі якого розміщено табличку з зазначенням маршруту руху Київ – Саврань) на якому було встановлено номерний знак НОМЕР_1 , який видано на належний позивачу транспортний засіб IVECO 35C11. Водночас із цим позивач зазначає, що 13.08.2020 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності іншою постановою за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, за порушення встановленого обмеження швидкості руху під час керування також IVECO 35C11 номерний знак НОМЕР_1 , а на наявному в постанові від 13.08.2020 року фото транспортного засобу, зробленому в період вчинення правопорушення, зафіксовано аналогічний транспортний засіб марки «Мерседес Бенс» (на лобовому склі якого розміщено табличку з зазначенням маршруту руху Київ – Саврань) на якому було встановлено номерний знак НОМЕР_1 . Як зазначає позивач, постанову від 13.08.2020 року ним також було оскаржено в судовому порядку. В свою чергу оскаржувану постанову у даній справі позивач отримав поштою 19.09.2020 року. У зв`язку з чим позивач змушений оскаржити в порядку адміністративного судочинства рішення відповідача шляхом пред`явлення до відповідача відповідного адміністративного позову.

Відповідач – Департамент патрульної поліції А/С «Автофіксація» відзиву на позовну заяву (відзиву), із викладенням в ньому своїх заперечень проти позову, не подав в строк, передбачений ч.5 ст. 162 КАС України та встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження від 25.09.2020, яка була вручена відповідачу поштовим зв`язком 10.10.2020 року, про що свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення № 0304804270093 про вручення поштового відправлення № 6600001134840. При цьому, до судового засідання відповідач не повідомив суду причини ненадання ним відзиву, зокрема їх поважність. Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч.2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заяви, клопотання від учасників справи (сторін) до суду не надходили. Надіслані учасникам справи копії ухвали про відкриття провадження у справі отримані представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Покиньборода М.П. 01.10.2020 року безпосередньо в суді під відповідну розписку, а відповідачем – Департаментом патрульної поліції А/С «Автофіксація» поштовим зв`язком 10.10.2020 року надісланим рекомендованим поштовим відправленням разом із копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів. 20.10.2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника за довіреністю відповідача про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 8 ч.1 ст. 238 КАС України, яке було розглянуто судом 23.10.2020 року з постановленням ухвали про відмову в його задоволенні. Інші процесуальні дії у справі не здійснювались.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Покиньборода М.П. не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були своєчасно повідомлені. Також подав письмове клопотання, в якому просив суд ухвалити рішення про задоволення позову так як позивачу не відомо про прийняття відповідачем заходів для притягнення до адміністративної відповідальності водія, який керував транспортним засобом марки «Мерседес Бенц», а натомість закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, в якій зазначив про підтримання позовних вимог в повному обсязі і просив їх задовольнити. Згідно першого речення ч.3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Неявка позивача та його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки їх явка не була визнана судом обов`язковою.

Представник відповідача – Департаменту патрульної поліції А/С «Автофіксація» в підготовче засідання також не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений в порядку, передбаченому ч.1 ст. 268 КАС України. Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно пункту 1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Крім того, ч.3 ст. 268 КАС України передбачає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки всі учасники справи у судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідив матеріали справи суд встановив наступне.

10.09.2020 року інспектором ДПП Спорником О.В. винесено постанову серії 1АВ № 00859012 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, згідно змісту якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., а саме за порушення пункту 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, внаслідок перевищення 07.08.2020 о 05.13 годині встановленого обмеження швидкості руху за адресою М05 Київ-Одеса 35+352 при керуванні транспортним засобом IVECO 35C11 номерний знак НОМЕР_1 на 26 км/год.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно пункту 12.9.(б) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, п.1 ч.2 ст. 255 КУпАП визначає уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Відповідно до ч.1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, відповідач був зобов`язаний довести те, що позивачем дійсно було порушено відповідне положення Правил дорожнього руху України за яке передбачено адміністративну відповідальність.

Судом у відповідності до положень ст. 79, 162, 171 ч.9 п.8, 175 КАС України було роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов та наявні у нього докази. Відповідач таким правом не скористався, відзив не подав.

Відповідно до положень другого речення ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. В свою чергу ч.3 ст. 183 КАС України передбачає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Оскаржувану постанову позивач отримав поштовим зв`язком 19.09.2020 року, а 22.09.2020 подав до суду відповідний адміністративний позов.

Згідно ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Із оскаржуваної постанови вбачається суперечність наведених у ній обставин, а саме вчинення правопорушення при керуванні транспортним засобом IVECO 35C11 номерний знак НОМЕР_1 належному на праві власності позивачу ОСОБА_1 , оскільки на наявному в оскаржуваній постанові фото в період вчинення правопорушення зафіксовано транспортний засіб з логотипом автомобільної марки «Мерседес Бенц» на якому встановлено номерний знак НОМЕР_1 . В свою чергу відповідач доказів у порядку ст. 77 КАС України суду не надав.

Сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути розцінена судом як беззаперечна підстава вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

В свою чергу позивачем ОСОБА_1 було надано до суду докази того, що є власником транспортного засобу IVECO 35C11 номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданим 25.07.2014 року (а.с.5).

Фото транспортного засобу IVECO 35 НОМЕР_3 номерний знак НОМЕР_1 надані позивачем ОСОБА_1 вказують на наявність однозначних відмінностей у зовнішньому вигляді даного транспортного засобу в порівнянні із транспортним засобом на якому було вчинено правопорушення про яке йдеться в оскаржуваній постанові та який зображений на фото наявному у останній, зокрема на облицюванні решітки радіатору транспортного засобу наявний логотип автомобільної марки останнього у вигляді стилізованих латинських літер, які утворюють собою напис «IVECO», водночас транспортний засіб зображений на фото наявному в оскаржуваній постанові на облицюванні решітки радіатору має логотип у вигляді трипроменевої зірки в колі, який належить автомобільній марці «Mercedes-Benz».

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що під час доведення винуватості особи не має залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип невинуватості особи та орієнтує на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

20.10.2020 року на адресу суду представником за довіреністю відповідача – Єфіменком С.С. було подано ксерокопію рішення заступника начальника – начальника відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод УБДР ДПП Недашківського Юрія від 05.10.2020 року про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, згідно змісту якої постанову серії 1АВ № 00859012 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України скасовано, а справу закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, також прийнято рішення про внесення змін до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху щодо скасування вказаної постанови.

Водночас із цим рішення від 05.10.2020 року про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, вмотивоване тією обставиною, що «Згідно з базою даних Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісу центру МВС транспортний засіб Iveco 35C11, номерний знак НОМЕР_1 на жовтому фоні був зареєстрований до 2019 року. Зафіксований транспортний засіб, MERCEDES-BENZ SPRINTER, номерний знак НОМЕР_1 , поставлений на облік 07.06.2020 року».

В свою чергу, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 25.07.2014 року (а.с.5), реєстрацією за позивачем ОСОБА_1 транспортного засобу IVECO 35C11 з номерним знаком НОМЕР_1 відбулась ще 25.07.2014 року.

З наведеного виходить, що на момент вчинення правопорушення існує два окремі транспортні засоби – IVECO 35C11, який належить позивачу ОСОБА_1 , та MERCEDES-BENZ SPRINTER, що мають один і той самий номерний знак – НОМЕР_1 .

Зазначена обставина, на думку суду, є фактичними даними, які мають значення для вирішення даної справи, згідно пункту 2 ч.1 ст. 244 КАС України, оскільки є причиною безпідставного притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Крім цього, 13.08.2020 року інспектором ДПП Ждановим С.О. винесено постанову серії 1АБ № 00689689 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, згідно змісту якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., а саме за порушення пункту 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, внаслідок перевищення 13.08.2020 о 14.20 годині встановленого обмеження швидкості руху за адресою М05 Київ-Одеса 35+240 при керуванні транспортним засобом IVECO 35C11 номерний знак НОМЕР_1 на 32 км/год. Дана постанова, як зазначає позивач, також була оскаржена ним в судовому порядку, внаслідок чого в провадженні Кодимського районного суду Одеської області перебуває також адміністративна справа за № 503/1344/20.

Таким чином позивачем доведено два випадки притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення знаряддям вчинення яких був транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER з номерним знаком НОМЕР_1 , який не належить йому, зокрема оскаржуваною у даній справі постановою.

При цьому, суд не може погодитись з висновком викладеним у рішенні від 05.10.2020 року стосовно відсутності самої події і складу адміністративного правопорушення, так як наведене у рішенні мотивування не обґрунтовує даний висновок з урахуванням тієї обставини, що технічним засобом в автоматичному режимі було зафіксовано перевищення на 26 км/год встановленого обмеження швидкості руху при керуванні транспортним засобом MERCEDES-BENZ SPRINTER.

Зазначене є підставою вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без скасування рішення суб`єкта владних з належних підстав, а саме на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 ст. 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги зміст статті 77 КАС України, відсутність обґрунтованих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення та вчинення останнього саме на належному йому транспортному засобі, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, у зв`язку з чим пред`явлений позивачем позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, що є підставою передбаченою п.1 ст. 247 КУпАП.

В свою чергу позовна вимога позивача щодо визнання дій відповідача протиправними є необґрунтованою, оскільки ч.3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином законодавцем чітко визначено повноваження суду щодо рішень, які приймаються за результатами розгляду адміністративних справ даної категорії, водночас із цим вимога заявлена позивачем щодо визнання дій відповідача протиправними виходить за межі передбачені ч.3 ст. 286 КАС України, яка є спеціальною нормою, що визначає особливості провадження у адміністративних справах даної категорії. Також суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем в позовній заяві не конкретизовано які саме дії відповідача просить визнати протиправними. Тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні вказаної позовної вимоги за її необґрунтованістю.

Керуючись ст. 3, 9, 10, 11, 242, 246, 286 КАС України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ; місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 до Департаменту патрульної поліції А/С «Автофіксація»; місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40108646, про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора ДПП Спорника Олександра Володимировича серії 1АВ № 00859012 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 10.09.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні вимог позивача щодо визнання дій протиправними відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. В. Вороненко