Рішення № 92527634, 27.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/4354/20

Провадження № 2/947/2132/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2020 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

при секретарі – Грабовій Т.П.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Одеської міської ради, Київська райадміністрація, як орган опіки та піклування про зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, які втратили право користування майном та звільнення приміщення від особистих речей, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом та просить визнати ОСОБА_1 , 1971 р.н., ОСОБА_2 , 2010 р.н., ОСОБА_3 , 1967 р.н., такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , зняти з реєстраційного обліку, а також зобов`язати відповідачів звільнити від особистих речей будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому позивач посилається на те, що відповідно до положень ст.37 Закону України «Про іпотеку», АТ «Альфа-Банк» набув право власності на спірну квартиру, відповідачі втративши право власності на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до ст.317 ЦК України втратили і право користування спірною квартирою. Позивач звертався до відповідачів з вимогю у добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку та звільнити квартиру, однак, по теперішній час відповідачі залишаються зареєстрованами та порушують права законного власника. АТ «Альфа-Банк» позбавлений можливості вільно, на власний розсуд розпоряджатися житловим приміщенням, а тому вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, зазначивши при цьому, що позивач незаконно набув права власності.

3-ті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, Київська райадміністрація, як орган опіки та піклування про зняття з реєстраційного обліку до судового засідання не зявились, повідомлялись, надали до суду листи в яких просили розглядати справу у їх відсутність.

Ухвалою судді Київського райсуду м.Одеси від 13 березня 2020 року цивільна справа була прийнята до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», і ОСОБА_1 16 червня 2007 року було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І.І. і зареєстрований у реєстрі за № 1259, до якого 12 листопада 2009 року внесені зміни, та за умовами договору ОСОБА_1 , у забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

На предмет іпотеки було звернуто стягнення в рахунок виконання зобов`язань ОСОБА_1 на користь позивача. 04.12.2019 року право власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано за АТ «Альфа-Банк».

Згідно з відомостями №А1-186903-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщені/будинку від 18 листопада 2019 року, виданої Департаментом надання адмінпослуг Одеської міськради, у спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2

11 грудня 2019 АТ «Альфа-Банк» на адресу відповідачів було направлено вимогу про виселення та зняття з реєстраційного обліку, яку відповідачами залишено без задоволення.

Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тлумачення статті 391 Цивільного кодексу України свідчить, що негаторний позов застосовується для захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, коли право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника. У постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-92цс15 зроблено висновок, що положення статті 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до положень ч. 1, 5 статті 403, ч. 2 ст. 406 Цивільного кодексу України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут не позбавляє власника майна щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цим майном. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Верховний Суд України у Постанові від 15 травня 2017 року, Справа № 734/387/15-ц, зауважив, що «право користування житловим приміщенням може виникати та існувати лише в членів сім`ї власника будинку»; «право відповідачки на користування чужим майном (спірним житловим будинком) підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень ч. 2 ст. 406 Цивільного кодексу України».

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, рішення суду про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, є самостійною та достатньою підставою дня зняття цієї особи з реєстрації, а тому у задоволенні вимог про зняття з реєстраційного обліку позивачеві слід відмовити.

Враховуючи вищевказане, а також те, що відповідачі не є власниками (співвласниками) квартири АДРЕСА_1 , належній позивачеві на праві власності, суд доходить висновку, що відповідачі втратили право користування спірною квартирою, а відтак і про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що є достатньою підставою для зняття цих осіб з реєстрації.

Щодо вимог про зобов`язання відповідачів звільнити від особистих речей будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , суд вважажає вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не є власником бідинку який він просить звільнити від речей, крім того суд вважажає, що вказані вимоги є похідними з вимогами про вислення, які АТ «Альфа-Банк» не заявляв.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 6306 гривень 00 коп. (3 позовні вимоги немайнового характеру (2102 гривня. Х 3 = 6306 гривні).

Враховуючи, що у задоволенні двох позовних вимог немайнового характеру відмовлено, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2102 гривні коп. у рівних частках з кожного).

Керуючись ст.ст. 2, 76-83, 141, 158, 263-265, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , 1971 р.н., ОСОБА_2 , 2010 р.н., ОСОБА_3 , 1967 р.н., такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення після набрання законної сили є підставою для зняття ОСОБА_1 , 1971 р.н., ОСОБА_2 , 2010 р.н., ОСОБА_3 , 1967 р.н., з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2 , в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 , 1971 р.н., ОСОБА_3 , 1967 р.н., на користь Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» судові витрати у розмірі 2102 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2020 року

Суддя Огренич І. В.