Постанова № 9252753, 19.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.04.2010 р.                                                                                           № 2а-8191/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.,

за участю представників позивача Стороженко Г.П., Гнип Л.Я., представника відповідача Чубак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Спецбудмонтажпроект"

до ДПІ у Пустомитівському районі

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтажпроект»(далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області (далі-ДПІ), просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 листопада 2009 року №0013681550/0 та №0013691550/0. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач виконав своє зобов’язання зі сплати податку на додану вартість за визначений ним у платіжних документах період. Проте ДПІ самостійно зарахувало платежі, спрямовані Товариством на сплату податку на додану вартість (далі-ПДВ) тим самим змінивши призначення платежу, що є неправомірним.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позов та пояснив, що перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання по ПДВ та несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати ПДВ за період червень, липень, серпень 2009 року, що відображено в Акті перевірки від 24.11.2009 року №1510/150/30790714, який послугував підставою для прийняття правомірних податкових повідомлень-рішеннь. Просив відмовити в позові.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що податковим інспектором ДПІ проведена перевірка Товариства на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом за період червень, липень, серпень 2009 року в ході якої ДПІ встановлено порушення Товариством пп. 5.3.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями №2181 від 21.12.2000 року (далі-Закон №2181): несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов’язання по ПДВ та ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” з наступними змінами та доповненнями від 25.06.1991 року №1251 (далі-Закон №1251): несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати ПДВ за період червень, липень, серпень 2009 року.

Згідно пп.17.1.7 ст.17 Закону №2181 податковим інспектором в акті перевірки проведено розрахунок штрафних санкцій за ставкою 20% на суму 679,96грн. та за ставкою 10% на суму 861,14 грн. на підставі:

уточнюючого документа №30049 від 22.07.2009р.; дата нарахування-22.07.2009р.; дата сплати-26.08.2009р.(774,03грн.); 35 днів затримки; ставка 20%; дата сплати-27.08.2009р.(1862,97грн.); 36 днів затримки; ставка 20%;

декларації №9000405446 від 16.07.2009р.; дата нарахування 30.07.2009р.; дата сплати-27.08.2009р.(275,21грн.); 28 днів затримки; ставка 10%; дата сплати- 02.09.2009р.(762,79грн.); 34 днів затримки; ставка 20%;

декларації №9000854516 від 19.08.2009р.; дата нарахування-31.08.2009р.; дата сплати-02.09.2009р.(1236,53 грн.); 2 днів затримки; ставка 10% та дата сплати-24.09.2009р.(1843,47грн.); 24 днів затримки; ставка 10%;

податкового повідомлення-рішення (форма “Р”) №0000972350 від 25.08.2009р.; дата нарахування-04.09.2009р.:; дата сплати-24.09.2009р.(448,00грн.(20 днів затримки), 448,00грн.(20 днів затримки ), 448,00грн.(20 днів затримки)); ставка 10%);

декларації №9001184031 від 21.09.2009р.; дата нарахування-30.09.2009р.: дата сплати-21.10.2009р.(3912,21грн.), 21 день затримки; ставка 10%.

На підставі даного Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 року №0013681550/0, яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 3 399,79 грн. Товариство зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 679,96 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 року за №0013691550/0, яким на підставі підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 згаданого Закону за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 8611,42 грн. Товариство зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 861,14 грн.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181 передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У відповідності до вимог пп.7.1.1 п.7.1 зазначеної статті джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.

Згідно п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 року за №679-ХІV, з наступними змінами та доповненнями, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Згідно пункту 3.8 даної Інструкції Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов’язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону №2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом №2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Не передбачено таких повноважень і згідно вимог Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року за №509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбачено п. 7.7. ст. 7 Закону №2181, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що податкові зобов’язання з ПДВ сплачувались Товариством вчасно, що підтверджується платіжними дорученнями: платіжне доручення №1775 від 26.08.2009р. на суму 800,00грн. та платіжне доручення №1779 від 27.08.2009р. на суму 2 280,00грн., призначення платежу – сплата ПДВ за липень 2009 року (останній день сплати 31.08.2009р.); платіжне доручення №1800 від 02.09.2009 року на суму 2016,00 грн., призначення платежу-оплата штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення №0000972350 від 25.08.2009р. (термін сплати - 10 днів з дня отримання); платіжне доручення №1835 від 24.09.2009р. на суму 9 774,00грн. – призначення платежу - сплата ПДВ за серпень 2009 року (останній день сплати 30.09.2009р.); платіжне доручення №1881 від 21.10.2009р. на суму 3 945,00 грн. призначення платежу–сплата ПДВ за вересень 2009р. (останній день сплати 30.10.2009р.).

Як встановлено в судовому засіданні 18.04.2008 року Товариство подало до ДПІ Уточнюючий розрахунок: звітний період-3 місяць 2008 року; звітний період, за який виправляються помилки-1 місяць 2008 року; збільшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету-2637,00грн., подання Уточнюючого розрахунку до ДПІ підтверджується протоколом імпорту файла.

Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що на вимогу ДПІ 22.07.2009р. Товариство повторно подало Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок: звітний період-7 місяць 2009 року; звітний період, за який виправляються помилки-1 місяць 2008 року; збільшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету-2637,00 грн.

Представник ДПІ зазначив, що Товариство суму зазначену в Уточнюючому розрахунку від 22.07.2009 року (вх.№ 30049) до бюджету не сплатило, що призведо до винекнення заборгованості по ПДВ.

Як встановлено в судовому засіданні, 2 637,00 грн. - суму податкового зобов’язання з ПДВ, яка була зазначена в Уточнюючому розрахунку та який був поданий до ДПІ 18.04.2008р. за звітний період, за який виправляються помилки-1 місяць 2008 року було повністю сплачено до бюджету разом з податковими зобов’язаннями з ПДВ за березень 2008р., що підтверджується платіжним дорученням №982 від 25.04.2008р. на суму 14766,00 грн.: 2 637,00 грн. зобов’язання з ПДВ по Уточнюючому розрахунку та 12129,00 грн. (рядок 27) по декларації з ПДВ за 3 місяць 2008 року, а тому заборгованості по ПДВ перед бюджетом не має. Уточнюючий розрахунку від 22.07.2009р. (вх.№ 30049), який був поданий на вимогу ДПІ, був аналогічний Уточнюючому розрахунку, що був поданий до ДПІ 18.04.2008р.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що ДПІ не зверталось до Товариства з письмовою пропозицією з приводу неналежного заповнення та неприйняття Уточнюючого розрахунку, який був поданий 18.04.2008 року, як це передбачено Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. у редакції Наказу №213 від 15.06.2005р. який зареєстровано в Мінюсті 30.05.2005р., та яким затверджено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Даючи аналіз платіжним дорученням, які були покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень вбачається, що податковий орган визначивши призначення платежу за інший період ніж той, що був визначений позивачем, протиправно застосував штрафні санкції, які визначені у спірних податкових повідомленнях-рішеннях:

платіжне доручення за №1775 від 26.08.2009 року на суму 800,00 грн., призначення платежу ПДВ за липень 2009 року, зараховано в погашення зобов’язань з ПДВ по уточнюючому документі №30049 від 22.07.2009р. на суму 774,03 грн.;

платіжне доручення за №1779 від 27.08.2009 року на суму 2 280,00 грн., призначення платежу ПДВ за липень 2009 року, зараховано в погашення зобов’язань з ПДВ по уточнюючому документі №30049 від 22.07.2009р. на суму 1862,97 грн.;

платіжне доручення за №1800 від 02.09.2009 року на суму 2016,00 грн., призначення платежу оплата штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення №0000972350 від 25.08.2009р., зараховано в погашення зобов’язань з ПДВ по декларації №9000405446 від 16.07.2009р. на суму 762,79 грн.;

платіжне доручення за №1779 від 27.08.2009 року на суму 2280,00 грн., призначення платежу ПДВ за липень 2009р., зараховано в погашення зобов’язань з ПДВ по декларації №9000405446 від 16.07.2009р. на суму 275,21 грн.;

платіжне доручення за №1800 від 02.09.2009 року на суму 2016,00 грн., призначення платежу оплата штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення №0000972350 від 25.08.2009р., зараховано в погашення зобов’язань з ПДВ по декларації №9000854516 від 19.08.2009р. на суму 1236,53 грн.;

платіжне доручення за №1835 від 24.09.2009 року на суму 9 774,00 грн., призначення платежу ПДВ за серпень 2009р., зараховано в погашення боргу по декларації №9000854516 від 19.08.2009р. на суму 1843,47 грн.;

платіжне доручення за №1835 від 24.09.2009 року на суму 9 774,00 грн., призначення платежу ПДВ за серпень 2009р., зараховано в погашення боргу по податковому повідомленні-рішенні (форма “Р”) №0000972350 від 25.08.2009р на суму 448,00 грн.;

платіжне доручення за №1835 від 24.09.2009 року на суму 9 774,00 грн., призначення платежу ПДВ за серпень 2009р., зараховано в погашення боргу по податковому повідомленні-рішенні (форма “Р”) №0000972350 від 25.08.2009р на суму 448,00 грн.;

платіжне доручення за №1835 від 24.09.2009 року на суму 9 774,00 грн., призначення платежу ПДВ за серпень 2009р., зараховано в погашення боргу по податковому повідомленні-рішенні (форма “Р”) №0000972350 від 25.08.2009р на суму 448,00 грн.;

платіжне доручення за №1881 від 21.10.2009 року на суму 3945,00 грн, призначення платежу ПДВ за серпень 2009 року, зараховано в погашення боргу по декларації №9001184031 від 21.09.2009р. на сумі 3912,21 грн.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону №2181, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків, як передбачено абзацом 1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки чинним законодавством не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення, а тому з врахуванням наведеного суд вважає, що орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав, самостійно змінивши призначення платежу, визначене платником податку у платіжних дорученнях, безпідставно застосував до останнього штраф, передбачений пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підставні, обгруновані матеріалами справи та доведені в судовому засіданні, а тому позов слід задовольнити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтажпроект»3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському р-ні Львівської області від 24 листопада 2009 року №0013691550/0.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському р-ні Львівської області від 24 листопада 2009 року №0013681550/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтажпроект» 3,40 грн. судового збору.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 23.04.2010 року.

Суддя                                                                                 Шинкар Тетяна Ігорівна