Рішення № 92520452, 23.10.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5913/20

Справа №754/9458/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2020 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Державний ощадний банк України`в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» свої позовні вимоги мотивує тим, що 02.05.2019 між Банком та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді Заяви про приєднання №371466409/231118 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням з використанням електронного платіжного засобу. Відповідно до зазначеної Заяви Банк встановив клієнту кредит у сумі 20000,00грн. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 20.07.2020 має заборгованість у розмірі 24920,12грн, з яких: заборгованість за кредитом-19522,73грн; заборгованості за відсотками-3451,42грн; комісія-550,18грн; заборгованість по пені- 385,90грн; заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту- 86,04грн; заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту- 435,22грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків- 86,04грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту- 402,59грн.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 20.07.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.

Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 05.06.2019 року № 568 змінено тип Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з публічного на приватне та перейменовано на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

02.05.2019 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір у вигляді Заяви про приєднання №371466409/231118 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням з використанням електронного платіжного засобу. Відповідно до зазначеної Заяви Банк встановив клієнту кредит у сумі 20000,00грн.

Відповідно до п. 1.7 розділу XXII ДКБО датою укладення Кредитного договору є дата підписання Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) уповноваженим представником (працівником) Банку; датою надання Кредиту (частин Кредиту) є дата використання Клієнтом Кредиту (кредитних коштів).

Згідно до п. 1.20 розділу XXII ДКБО, сплата нарахованих процентів за користування Кредитом (в т.ч. процентів за користування Кредитом протягом Грейс періоду)/обов`язкового (щомісячного платежу/ процентів за Несанкціонованим овердрафтом та сплата комісій) винагород, що передбачені Заявою на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту здійснюється не пізніше 25 числа кожного місяця шляхом договірного списання кошті) Карткового рахунку Клієнта. У разі несплати вищезазначених платежів у визначений розрахунковий період, сума заборгованості, яка підлягала погашенню, наступного робочого _ переноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості

Відповідно до п. 1.27, п.1.29 розділу XXII ДКБО будь-яке невиконання Клієнтом умов Договору породжує у Банка право достроково відкликати Кредит, а у Клієнта створює обов`язок достроково погасити заборгованість за Кредитом в повному обсязі та сплатити всі інші платежі передбачені Договором.

Згідно з п.9.1 ДКБО розділу IX за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання перед Банком у розмірі та в строки, передбачені Договором, Банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, якщо інше не передбачено Договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Банком зобов`язання за договором виконались, а відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань.

Посилаючись на те, що відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» просив стягнути з нього заборгованість в розмірі 24920,12грн, з яких: заборгованість за кредитом-19522,73грн; заборгованості за відсотками-3451,42грн; комісія-550,18грн; заборгованість по пені-385,90грн; заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту-86,04грн; заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту-435,22грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків-86,04грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту-402,59грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Згідно статей 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказаний позивачем розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.

Однак, відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору з боку відповідача суду надано не було.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 24920,12грн, з яких: заборгованість за кредитом-19522,73грн; заборгованості за відсотками-3451,42грн; комісія-550,18грн; заборгованість по пені-385,90грн; заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту-86,04грн; заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту-435,22грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків-86,04грн; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення кредиту-402,59грн.

На підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 2102,00грн.

Керуючись статтями 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263- 268, 280-282 ЦПК України, статтями 11, 207, 525-526, 530, 536, 549, 551, 610, 626, 629, 1046-1056 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк» в особі філії -Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» суму кредитної заборгованості в розмірі 24920 (двадцять чотири тисячi дев`ятсот двадцять гривень ) 12 копiйок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк» в особі філії -Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» судові витрати в розмірі 2102 (двi тисячi сто двi гривнi) 00 копiйок

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне Товариство «Державний ощадний банк» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 02760363, місцезнаходження: 69063, м.Запоріжжя, проспект Соборний, 48.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2020.

Суддя В.В. Бабко