Рішення № 92518499, 29.10.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4459/20

Провадження № 2/645/1756/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань – Волкова А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання за період з 01.12.2015 року по 32.05.2020 року в розмірі 23 259, 27 грн., 3% - 2 955, 53 грн., інфляційні витрати – 8 731, 05 грн. та судового збору у сумі 2102,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» з 01.07.2015 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої Національною Комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) згідно Постанови № 1588 від 21.05.2015 (переоформлена на безстрокову Постановою № 2283 від 08.09.2015), та з 11.05,2017 р. - згідно Постанови № 633 від (виданої на постачання природного газу на території України). Більш того, на ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу населенню Харківської області згідно Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (затверджено Постановою КМУ № 758 від 01.10.2015, з - відповідно до Постанови КМУ № 187 від 22.03.2017, з 01.11.2018 - відповідно до Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018). Відповідач є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ». Відповідно до розділу III Правил постачання природного газу, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам було офіційно опубліковано ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в газеті «Слобідський край» № 156 від 31.12.2015 р., та розміщений на офіційному сайті Товариства (https://khqaszbut.104.ua). При цьому AT «Харківміськгаз» (код ЄДРПОУ 03359552) з 01.07.2015 р. на підставі Закону України «Про ринок природного газу» № 329 від 09 04.2015 р. в контексті обставин даної справи провадить господарську діяльність з розподілу природного газу на території м. Харкова та Харківської області, тобто, є Оператором ГРМ. За даними Оператора ГРМ за адресою: АДРЕСА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_1 . Внаслідок систематичного нехтування Боржником своїх обов`язків щодо повної та своєчасної оплати послуг з газопостачання утворилася заборгованість, яка за період з 01.12.2015 р. по 31.05.2020 р. склала 23 259,27 грн. та не погашена станом на момент подання даної заяви до суду, що підтверджується розрахунком заборгованості. У зв`язку з несвоєчасним здійсненням оплати за природний газ, Товариством нараховані 3% річних - 2 955,53 грн., інфляційні втрати - 8 731,05 грн.

26 серпня 2020 року на адресу суду надійшла інформація, отримана в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України з Реєстру територіальної громади м. Харкова, з якої вбачається, що відповідач зареєстрованим за адресою, зазначеною у позові та в м.Харкові не значиться.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 серпня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено до спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ»- Третяк О.О., яка діє на підставі довіреності, 28.10.2020 року подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином, в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та направленням судових повісток за адресою, що вказана в позовній заяві. Причини неявки відповідач суду не повідомила, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило. Відзив не надано.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставиш які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

У позовній заяві зазначено, що ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» з 01.07.2015 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої Національною Комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України.

Проте матеріали справи не містять доказів на підтвердження даних доводів позивача, зокрема копії вказаної ліцензії, відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України тощо.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання та розподілу природного газу віднесено до комунальних. Пункт 5 ч. 2 ст. 7 Закону встановив обов`язок споживачів оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд наголошує, що факт непідписання споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, однак при стягнені заборгованості зі споживача необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг, зокрема їх обсяг, вартість, а також настання у споживача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано:

примірник Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, з додатками без підпису та без зазначення в ньому даних споживача;

розрахунок заборгованості за період часу з грудня 2015 року по 31.05.2020 року, згідно якому сума заборгованості по абоненту ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , складає: 34 945, 85 грн.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова відповідач ОСОБА_1 зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 не значиться.

Згідно інформації Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області від 12.08.2020 року, яка надійшла до суду 26.08.2020 року, ОСОБА_1 , не значиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Непроживання споживача у квартирі, яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє останнього, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг.

Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17.

Проте, достовірних доказів того, що власником будинку АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування в справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» задоволенню не підлягають, оскільки позивачем в супереч вимогам ст. 81 ЦПК України не доведено факт користування ОСОБА_1 , як користувачем або як власником житла, в період часу з 01.12.2015 р. по 31.05.2020 р. послугами, заборгованість за надання яких позивач просить стягнути з відповідача.

Питання щодо судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 264-265, 279 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання– відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Харківської області або через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач – ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» код ЄДРПОУ 39590621, МФО № 300647, адреса: 61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд.57/59;

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання, вказане в позовній заяві: АДРЕСА_1 ;

Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2020 року.

Суддя: