Рішення № 92517144, 20.10.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3999/20

н/п 2/953/1671/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Губської Я.В.,

при секретарі Мордухович К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м.Київ, пр.-т Повітрофлотський, буд.25) про відшкодування шкоди внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до суду, в якому просять стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ПАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь позивачів грошову суму в розмірі 43 315,23грн. шкоду, завдану внаслідок ДТП та судові витрати, на підставі ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1190 ЦК України.

Ухвалою судді від 13.03.2020 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.05.2020 до суду надійшов відзив ПАТ «СК «Провідна».

30.06.2020 до суду позивачем ОСОБА_2 подано до суду пояснення на відзив.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 18.08.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено в судове засідання до розгляду по суті.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що 21.09.2019 о 16:26 год. в м. Харкові, по вул. Героїв Праці, буд. 7, в результаті зіткнення транспортних засобів Daewoo Lanos д.н. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_4 та Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_2 були спричинені механічні пошкодження. Транспортний засіб Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1 , яка на момент реєстрації автомобіля перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . У відповідності до положень чинного законодавства України, вказаний транспортний засіб належить до права спільної сумісної власності подружжя, частки яких є рівними.

Транспортний засіб Daewoo Lanos д.н. НОМЕР_1 зареєстрований за власником, яким є ОСОБА_3 , цивільна-правова відповідальність якого як власника транспортного засобу застрахована у встановленому законом порядку (поліс №АК/8914247 від 13.03.2019, оформленого у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА»).

Постановою Київського районного суду м.Харкова від 08.10.2019р., яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, водія ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні вищевказаного дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідачі по справі були запрошені до участі у проведенні експертного дослідження, призначеного на 19.11.2019, але своїм правом не скористались, представників не направили.

Відповідно до Висновку №7086 експертного дослідження від 02.12.2019, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 становить 65178,40грн. 13.12.2019 після отримання Висновку №7086 від 02.12.2019р. ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» прийняла рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 24 184,09 грн.

Направлену 21.01.2020р. вимогу про відшкодування збитків, спричинений вищевказаною ДТП, ОСОБА_3 до теперішнього часу залишає без реагування.

Фактично, у відповідності до заказу-наряду від 28.12.2019р. розмір вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 становив 70539,00грн.

Крім того, відшкодуванню підлягають збитки, пов`язані з оплатою вартості послуг суб`єкта оціночної діяльності в сумі 2 200,00грн.

Ураховуючи вищенаведене, позивач просить з відповідачів стягнути різницю між визначеною Висновком №7086 експертного дослідження від 02.12.2019р. вартістю відновлювального ремонту і сумою отриманого позивачем страхового відшкодування, а також витрати, пов`язані з оплатою вартості послуг суб`єкта оціночної діяльності 65178,40грн. - 24063,17грн. + 2200,00 грн. = 43315,23 грн.

Відповідачем ПАТ «СК Провідна» 12.05.2020 направлено заперечення на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на недоведеність позовних вимог з наступних підстав. ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» укладений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8914247, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність осіб, що на законних підставах експлуатують транспортний засіб «DAEWOO LANOS» державний номер НОМЕР_1 , ДТП, проте звернення з цим позовом до страховика, відповідач вважає безпідставним. З метою визначення розміру завданої позивачу шкоди ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» звернулось до судового експерта ОСОБА_7 для оцінки шкоди, завданої позивачу пошкодженням транспортного засобу. 26.09.19 (тобто на третій день після звернення позивача до страховика) експертом відповідно до вимог ст. 34 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ» із застосуванням фотозйомки було проведено огляд транспортного засобу позивача, за результатами якого складено Акт огляду транспортного засобу.

Відповідно до отриманого Звіту №47/09/19 про оцінку від 26.09.2019 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля «Toyota Avalon» державний номер НОМЕР_2 складає 25927,60 грн. в тому числі ПДВ. Розрахунок вартості ремонту з урахуванням податку на додану вартість зазначено експертом на аркуші 3 ремонтної калькуляції, що є додатком до Звіту. Посилання позивача про необхідність компенсації солідарно з відповідачів різниці між сумами страхового відшкодування та сумою відновлювального ремонту, з огляду на оцінку, проведену за замовленням позивача відповідач вважає помилковим, безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

В судове засідання позивачі не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивачі подали на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують повністю та просять задовольнити.

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду 18.05.2020 ПрАТ «СК «Провідна» надійшов відзив, в якому міститься клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи строки розгляду даної категорії справ, а також ті обставини, що сторонами до суду подано відзив, пояснення, долучено докази, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників, що в судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, пояснення сторін у справі, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова по справі №640/16467/17 від 17.10.2017, 21.09.2019 о 16:26 год. в м. Харкові, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS» державний номер НОМЕР_1 , по вул. Героїв Праці, буд. 7 не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.(а.с.4) Водія ОСОБА_3 визнано винним в порушенні ПДР.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Посилання позивача у позові щодо вчинення ОСОБА_3 порушення ПДР України 21.09.2019 відповідачами не заперечується.

Також, судом встановлено, що відповідальність на дату ДТП, 21.09.2019 року водія ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ «СК «Провідна» згідно полісу АК/8914247 від 13.03.2019.

Позивач посилається на те, що цивільна відповідальність ОСОБА_3 застрахована в страховій компанії, до якої він вчасно звернувся, однак сума матеріальної шкоди позивачу не сплачена в повному обсязі.

Позивач надав до суду Висновок експерта-автотоварознавця Крутінь В.І. №7086 від 02.12.2019, згідно якого вартість матеріального збитку нанесеного Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП становить 33285,76 грн.(а.с 24) При цьому, позивач при розрахунку суми позову посилається на калькуляцію до цього висновку, згідно якого сума відновлювального ремонту транспортного засобу становить 65178,40грн.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3. ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Суд, дослідивши представлений позивачем Висновок експерта-автотоварознавця Крутінь В.І. №7086 від 02.12.2019, критично розцінює його, оскільки в зазначеному висновку не має зазначення дати ДТП, що відбулося 21.09.2019, згідно постанови Київського районного суду м.Харкова за участі водія ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - співвласника автомобіля Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 , оскільки до дати дослідження - 19.11.2019 пройшло майже 2 місяці, і експертом не зазначено внаслідок якого ДТП дана шкода завдана власникам автомобіля Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 . Крім того, до вказаного висновку не долучені докази на підтвердження повноважень експерта експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 на час надання ним висновку. Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача про відшкодування вартості проведення даного дослідження задоволенню не підлягають за безпідставністю, оскільки не є судовими витратами, в розумінні ст.ст.139-141 ЦПК України.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача на вимоги ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», щодо строку звернення та відсутності підстав самостійно обирати потерпілому експерта для визначення розміру шкоди, оскільки в триденний строк після повідомлення про ДТП(23.09.2019), представником ПрАТ «СК «Провідна» 26.09.2019 було направлено аварійного комісара/експерта для оцінки шкоди, спричиненої потерпілим. Вказане підтверджується представленими до суду копіями страхової справи.(а.с.63-64)

Посилання позивачів на заказ-наряд №02117 від 28.12.2019 ФОП ОСОБА_6 (а.с.34) щодо фактично понесених ними витрат на відновлювальний ремонт автомобіля Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 суд не приймає до уваги при винесенні рішення, оскільки даний документ не містить посилань на дату завдання збитків, у зв`язку з чим за замовленням ОСОБА_1 розраховано вартість заміни бамперу, не міститься також обов`язкових реквізитів платіжного документа, тому не підтверджується сплата позивачем ОСОБА_1 вартості ремонту даного автомобіля. Крім того, в графі виписав: стоїть підпис та печатка ФОП ОСОБА_6 , а в графі отримав стоїть підпис ОСОБА_1 , що свідчить про отримання розрахунку, а ні коштів за ремонт, оскільки при одержанні коштів в платіжному документі в графі «Отримав» повинен міститися підпис виконавця робіт/послуг.

Разом з тим, відповідачем до суду представлено Звіт №47/09/19 про оцінку вартості відновлювального ремонту ФОП ОСОБА_7 (а.с.64-79), до якого долучені копії документів, що підтверджують повноваження суб`єкта оцінки, а також в ньому міститься посилання на оцінку тз Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 після ДТП, що відбулося 21.09.2019, що має комплектність, наведену в акті огляду №47/09/19 від 26.09.2019.

Згідно висновків Звіту №47/09/19 про оцінку вартості відновлювального ремонту ФОП ОСОБА_7 від 30.10.2019, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 складає 43587,61 грн. без врахування ПДВ. Вартість матеріального збитку Toyota Avalon д.н. НОМЕР_2 без врахування ПДВ становить 24184,09 грн.(а.с.72)

Суд, з врахуванням вимог належності та допустимості доказів погоджується з відповідачем та приймає до уваги Звіту №47/09/19 про оцінку вартості відновлювального ремонту ФОП ОСОБА_7 від 30.10.2019, наданий представником ПрАТ «СК «Провідна».

У ч.1 ст.1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фіз- або юрособи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з чч.1, 2 ст.1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.3 ст.988 ЦК страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст.1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.22.1 ст.22 закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1.07.2004 №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 закону «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

В оцінці обставин справи суд виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

При цьому п.32.7 ч.1 ст.32 закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкоду, пов`язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції, Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п.8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів у зв`язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до реальних збитків.

Відповідно до пп.8.6.1 п.8.6 методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкоджених деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації усіх типів КТЗ.

Підпунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).

Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

Системний аналіз п.32.7 ч.1 ст.32 закону №1961-IV, ст.22, абз.3 п.3 ч.1 ст.988, стст.1166, 1187, 1194 ЦК, пп.1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного суду в постанові від 4.12.2019 по справі №359/2309/17.

Відповідно до чч.1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст.22 ЦК, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з замовленням-нарядом, позивачами прийнято рішення про заміну бампера автомобіля, в іншому розрахунок збитків у висновку експерта, залученого страховою компанією та позивачем є схожими за переліком послуг та вартістю відновлювальних робіт.

Протягом судового розгляду належними та допустимими доказами не доведена необхідність витрат на заміну бамперу, що знаходиться в причинно-наслідковому звязку з фактом ДТП від 21.09.2019 з вини ОСОБА_3 . Клопотань щодо призначення експертизи позивачем до суду не було заявлено для підтвердження його посилань в поясненнях на необхідність цих витрат саме у зв`язку з ДТП.

З урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля марки «Daewoo Lanos», була застрахована у ПАТ «СК «Провідна», майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт).

Відповідно до зазначеного висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тоуоtа Аvalоn» державний номер НОМЕР_2 з урахуванням зносу та без ПДВ складає 24 184,09 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, що підлягав сплаті позивачу складає 24184,09 грн., що і було перераховане потерпілому - позивачу та підтверджується платіжним дорученням № 047214 від 20.12.19.

Щодо стягнення суми відшкодування без врахування ПДВ на запасні частини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 36.2 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Доказів щодо отримання страховиком від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту до суду протягом розгляду справи не представлено.

Відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» операції з надання послуг із страхування особами, які мають ліцензії на здійснення страхової діяльності відповідно до закону не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи те, що страхове відшкодування сплачувалось безпосередньо на рахунок позивача, а не на рахунок СТО, позивачем не надано документів, що підтверджують проведення відновлювального ремонту на підпиємстві - платника ПДВ, тому сума непідтвердженого податку на додану вартість при розрахунку страхового відшкодування вираховується.

Суд, при дослідженні страхової справи щодо виплати страхового відшкодування внаслідок ДТП від 21.09.2019 дійшов висновку, про правомірність дій страхової компанії при розрахунку розміру страхового відшкодування.

Згідно платіжного доручення, позивачу ОСОБА_1 20.12.2019 було перераховано 24184,09 грн., що відповідає зазначеній у висновках звіту оцінювача вартості матеріального збитку, без ПДВ на запасні часини.(а.с.62)

З огляду на наведене, ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» при визначенні суми страхового відшкодування позивачу було дотримано вимог закону у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачено страхове відшкодування в повному обсязі, яке було розраховано у порядку встановленому законодавством, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» суми шкоди, оскільки ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» виконало свої зобов`язання за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів належним чином та в повному обсязі.

Водночас судом встановлено, що різниця між страховою виплатою та загальною сумою завданої шкоди становить 19403,52 грн. та підлягає стягненню з відповідача, виникла саме внаслідок зазначених законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_3 до суду не було надано докази щодо розміру виплаченої компенсації відшкодування шкоди внаслідок ДТП від 21.09.2019 позивачу.

Згідно вимог статей 22 та 1192 ЦК України збитками є втрати, який особа понесла або повинна понести для відновлення свого порушеного права, які визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна.

При цьому статті 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказують, що страховик відшкодовує оцінену в порядку визначену Законом шкоду, а саме витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, положення абзацу 2 пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказують, що виплата на підставі рахунку з СТО може бути проведена лише за взаємним погодженням між страховиком та потерпілим.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження розміру завданої позивачу шкоди діями ОСОБА_3 в результаті вчинення ним 21.09.2019 ДТП судом приймається висновок №47/09/19 від 30.10.2019. Доказів на спростування вимог позивачів щодо стягнення з нього суми шкоди на користь відповідачем ОСОБА_3 до суду не подано.

Таким чином, різниця між страховою виплатою та загальною сумою завданої шкоди становить 19403,52 грн. та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 сплачений останнім за подачу позовної заяви судовий збір, пропорційно до задоволеної частини позову.

Керуючись ст.ст.4-13, 76-89, 258-273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) суму шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 19403,52 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: