ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.04.10Справа №2а-1049/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Механомонтаж»
до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації
про визнання протиправною відмови та спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
від позивача - Заєць С.А. – пред-к, дов. № 35 від 17.03.2008 р.
від відповідача – Клюєва О.Л. – пред-к, дов. від 10.02.2010 р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Механомонтаж» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною відмову Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації (далі відповідач) у реєстрації за позивачем права власності на базу відпочинку «Монтажник», зобов’язати відповідача здійснити державну реєстрацію за ним права власності на нерухоме майно - базу відпочинку «Монтажник», визнати протиправною відмову відповідача у реєстрації за позивачем права власності на базу відпочинку «Наладчик», зобов’язати його здійснити державну реєстрацію за ним права власності на нерухоме майно - базу відпочинку «Наладчик». Вимоги мотивовані тим, що відповідач, незважаючи на наявність документів, які підтверджують право власності позивача на зазначене нерухоме майно, протиправно відмовив у реєстрацій права власності.
У судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2010 р., представником відповідача надані заперечення на позов (вих. № 479 від 22.02.2010 р.), в яких зазначено, що позивачу було відмовлено в реєстрації права власності на нерухоме майно з причин того, що воно не прийнято в експлуатацію, а також в наслідок того, що право власності на частину нерухомості вже зареєстровано.
Під час розгляду справи представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позовній заяві та відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом АРК 11.05.2007 р. по справі № 2-26/4086.1-2007 прийнято рішення, згідно з яким за позивачем було визнано право власності на наступні будівлі на базі відпочинку “Наладчик”, розташованій у смт Миколаївка, по вул. Набережна: літ. А - основне, площею І 13,4 кв.м., а - навіс, площею 44,7 кв.м., Б - основне, площею 10,0 кв.м., б - прибудова, площею 15,2 кв.м., Б1 - основне, площею 10,0 кв.м., Б1 - основне, площею 10,0 кв.м., В - основне, площею 10,0 кв.м., в1 - основне, площею 10,0 кв.м, в2 - основне, площею 10,0кв.м., в3 - основне, площею 8,0 кв.м., в4 - основне, площею 8,0 кв.м., Г - основне, площею 10,0 кв.м., г1 - основне, площею 10,0 кв.м., г2 - основне, площею 10,0 кв.м., г3 - основне, площею 8,0 кв.м., г4 - основне, площею 8,0 кв.м., Д - основне, площею 10,0 кв.м., д1 - основне, площею 10,0 кв.м, д2 - основне, площею 10,0 кв.м., Е - основне, площею 10,0 кв.м., е1 - основне, площею 10,0 кв.м., е2 - основне, площею 10,0 кв.м., Ж - основне, площею 10,0 кв.м., ж - прибудова, площею 37,2 кв.м., ж1 -основне, площею 10,0 кв.м., ж2 -основне, площею 10,0 кв.м., З - основне, площею 10,0 кв.м., з1 -основне, площею 10,0 кв.м., з2 - основне, площею 10,0 кв.м., И - основне, площею 10,0 кв.м., н1 - основне, площею 10,0 кв.м., и2 - основне, площею 10,0 кв.м., иЗ - основне, площею 8,0 кв.м., и4- основне, площею 8,0 кв.м, К —основне, площею 10,0 кв.м., кі - основне, площею 10,0кв.м., к2 - основне, площею 10,0 кв.м., Л - основне, площею 10,0 кв.м., лі - основне, площею 10,0 кв.м., л2 - основне, площею 10,0кв.м., М - основне, площею 10,0 кв.м., м1 - основне, площею 10,0 кв.м., м2 - основне, площею 10,0 кв.м., Н -основне, площею 129,7 кв.м., н1- прибудова, площею 19,8 кв.м., н2 - прибудова, площею 21,0 кв.м., ґанок 30 штук, площею 24,8 кв.м., душові площею 14,8 кв.м., вбиральні, площею 14,8 кв.м., навіс, площею 62,5 кв.м., Т - основне, площею 120,8кв.м., у відповідності з листом № 16 (план ділянки) інвентаризаційної справи, а також на будівлі на базі відпочинку “Монтажник”, розташованій в смт Миколаївка, по вул. Набережна: літ. А - основна двоповерхова будівля, площею 273,7 кв.м., будівлі під літерами Б, В, Г,Д, Е, Ж,З, И перебудовані в будівлю площею 470,00 кв.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 р. рішення Господарського суду АРК від 11.05.2007 р. у справі №2-26/4086.1-2007 залишено без змін.
Позивач звернувся до відповідача з заявами про реєстрацію права власності на бази відпочинку «Наладчик» та «Монтажник» на підставі рішення Господарського суду АРК від 11.05.2007 р. по справі №2-26/4086.1-2007.
Відповідачем 21.01.2009 р. були прийняти рішення №11-в та №12-в про відмову в реєстрації за позивачем права власності на вказані об’єкти нерухомості. Відмовляючи позивачу в реєстрації права власності, відповідач послався на п.1.6 та п.3.8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р.
Миколаївська селищна рада на 33 сесії 5 скликання 30.01.2009 р. прийняла рішення, відповідно до якого привласнила базі відпочинку «Наладчик» поштову адресу: см.Миколаївка, вул. Набережна 54, базі відпочинку «Монтажник»: смт.Миколаївка. вул. Набережна, 34.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У ст. 15 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання.
Ст. 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яку воно здійснює відповідно до закону за власною волею , незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд ( ст. 319 ЦК України).
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Система місцевого самоврядування включає територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду,сільського селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної міської ради (ст. 5 Закону). У ст. 11 Закону визначено, що виконавчими органами виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
У п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до яких, зокрема, відноситься облік та реєстрація відповідно до закону об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав визначені в Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Зазначений Закон спрямований , зокрема, на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.
У ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» вказано, що він регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна (ст. 2 Закону).
Відповідно до ст. 4. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.
Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначений у ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», який проводиться в шляхом здійснення наступних дії : облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Відповідно до ст.19 цього Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрало законної сили.
Ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що може бути відмовлено у державній реєстрації прав, якщо :заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі Положення № 7/5) , яким визначений порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. У п. 1.3. Положення № 7/5 визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів особи, що звернулася до БТІ (п.1.4).
Згідно з п.1.5. та п. 1.6 Положення № 7/5 обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
П. 6 Положення № 7/5 визначені Особливості оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна . Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності (п.п.6.1 Положення).
У п.п. 6.2. Положення № 7/5 зазначено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.
Свідоцтво про право власності містить таку інформацію: назву об'єкта нерухомого майна; місце видачі свідоцтва; дату видачі свідоцтва; назву органу, який видав свідоцтво; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; відомості про власника (власників); форму власності; вид і розмір часток спільної власності; дату прийняття рішення; прізвище, ім'я, по батькові керівника органу, який прийняв рішення; підпис керівника. (п.п. 6.3. Положення).
У п.7 Наказу Міністерства юстиції України про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначено,що до створення електронної версії Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на паперових носіях.
До матеріалів справи залучена копія Статуту БТІ , який затверджений головою Сімферопольської районної ради АРК 23.07.2007 р. У п. 1.1. Статуту визначено, що БТІ є комунальним комерційним підприємством, яке входить до складу майна, що належить до об’єктів загальної власності територіальної громади Сімферопольського району АРК і знаходиться в сфері управління Сімферопольської районної ради АРК.
Вивчивши зазначений документ, суд аналізуючи зазначені вище положення Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» дійшов висновку, що БТІ є виконавчим органом Сімферопольської районної ради АРК, якому згідно з діючим законодавством України делеговані повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до вимог Положення №7/5 об’єктів нерухомого майна.
Як зазначено вище, Господарським судом АРК 11.05.2007 р. по справі № 2-26/4086.1-2007 прийнято рішення про визнання за позивачем права власності на будівлі (споруди) баз відпочинку «Наладчик» та «Монтажник». Зазначене рішення набрало законної сили 13.08.2008р.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач, звертаючись до відповідача з заявами про реєстрацію за ним права власності на будівлі (споруди) баз відпочинку «Наладчик» та «Монтажник», посилався саме на рішення Господарського суду АРК від 11.05.2007 р. по справі № 2-26/4086.1-2007.
Відмовляючи позивачу в проведені реєстрації за ним права власності на вказані об’єкти нерухомості, відповідач діяв з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Положення № 7/5, в наслідок чого є підстави для визнання протиправними та скасуванню його рішень № 11-в та №12-в від 21.01.2009 р. про відмову в реєстрації права власності позивача на зазначені об’єкти нерухомості.
В той же час при розгляді справи відповідачем надані докази того, що ним на підставі договорів купівлі-продажу від 03.04.2000 р. вже зареєстровано за позивачем право власності на частину будівель (споруд) баз відпочинку «Монтажник» та «Наладчик», про що в реєстровій книзі на сторінці 135 зроблені 19.05.2000 р. необхідні реєстрові записи.
Позивачем також надані копії договорів купівлі - продажу від 03.04.2000 р., на яких є відмітка про здійснення відповідних реєстраційних написів.
За таких обставин суд вважає, що на час звернення позивача з заявами про реєстрацію за ним права власності на будівлі (споруди) баз відпочинку «Наладчик» та «Монтажник» на підставі рішення Господарського суду АРК від 11.05.2007 р. по справі № 2-26/4086.1-2007, за ним вже було зареєстровано право власності на будівлі (споруди) бази відпочинку «Монтажник» літ. «А» - основне», літ. «Б» - основне, літ. «Д» кухня, літ «З» - уборну, літ «И» - душеву, а також на будівлі (споруди) бази відпочинку «Наладчик» літ «А» -основне», літ. «Ж», «Ж1», «Ж2» - основне, літ. «ж» - прибудова», літ «З» , «З1», «З2» - основне», літ «»И2, «И1», «И2» - основне, літ «К», «К1», «К2» - основне, літ. «Н» - основне, літ «Н1». «Н»» - прибудова, та господарські споруди літ «О», «Р» - душеві, літ «П» - уборна, літ «Т» - навес.
В силу викладеного, керуючись зазначеними вище положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», вимогами Положення № 7/5, приймаючи до уваги те, що рішення Господарського суду АРК від 11.05.2007 р. по справі № 2-26/4086.1-2007 набрало законної сили, суд вважає, що має бути зареєстровано за позивачем право власності на всі інші визначені у вказаному рішенні будівлі (споруди) баз відпочинку «Монтажник» та «Наладчик».
Під час судового засідання, яке відбулось 13.04.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.04.2010 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації №11-в та 12-в від 21.01.2009 р. про відмову в реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Механомонтаж» на базу відпочинку «Наладчик», розташовану за адресою смт. Миколаївка, вул. Набережна 54, та базу відпочинку «Монтажник» , розташовану за адресою смт. Миколаївка, вул. Набережна 34.
3. Зобов’язати Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації (м.Сімферополь, вул. Ракетна, 34, код ЄДРПОУ 25135830) відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р., зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Механомонтаж» (м.Сімферополь. вул. Самокіша, 22, код ЄДРПОУ 30691983) право власності на наступні будівлі бази відпочинку «Наладчик», розташовану за адресою смт. Миколаївка, вул. Набережна 54,: літ. а - навіс, літ б - прибудова, літ .Б1 - основне, площею 10,0 кв.м., літ б1 - основне, літ В - основне, літ в1 - основне, літ в2 - основне, літ в3 - основне, літ. в4 - основне, літ Г - основне, літ Г1 - основне, літ. Г2 - основне, літ. Г 3 - основне, літ. г4 - основне, літ. Д - основне, літ. д1 - основне, літ. д2 - основне, літ . Е - основне, літ. е1 - основне, літ. е2 - основне, літ. ИЗ - основне, літ. И4- основне, літ. Л - основне, літ. Л 1- основне, літ. Л2 - основне, літ. М - основне, літ. М1 - основне, літ. М2 - основне, душові, вбиральні, навіс.
4. Зобов’язати Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації (м.Сімферополь, вул. Ракетна, 34, код ЄДРПОУ 25135830) відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р., зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Механомонтаж» (м.Сімферополь, вул. Самокіша, 22, код ЄДРПОУ 30691983) право власності на наступні будівлі бази відпочинку «Монтажник», розташованої за адресою смт. Миколаївка, вул. Набережна, 34: літ В, літ. Г, літ. Е, літ. Ж, літ. З.
5. В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.
Судове рішення № 9251463, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 13.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1049/10/2/0170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: