Постанова № 9251460, 23.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.04.10Справа №2а-5482/10/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанській Т.С., при секретарі Барабановій А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК"

про продовження строку арешту активів платника,

за участю представників сторін:

представника позивача Ісаєва Н.Р., довіреність № 81/10 від 29.03.2010;

представника відповідача - Дербеньова Н.М., довіреність № б/н від 23.04.2010;

представника відповідача Карлюкової О.В., паспорт серії ЕЕ НОМЕР_1;

свідка ОСОБА_1, посвідчення УКР № 082098;

свідок ОСОБА_2, посвідчення УКР № 067018;

свідок ОСОБА_3, посвідчення УКР № 08207;

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим 23.04.2010 року о 12 годині 24 хвилини звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК" про продовження строку умовного арешту активів платника на строк до 8760 годин.

Подання мотивоване тим, що 22.04.20210 позивачем прийнято рішення № 9 про застосування умовного адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК". З метою збереження активів платника податків позивач просить суд продовжити строк арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК" на строк до 8760 годин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.04.2010 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду на 23.04.2010 року о 16:00.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд продовжити строк повного арешту активів платника, та наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували у повному обсязі та просили суд відмовити у задоволені позову.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та пояснення свідків, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-ХІІ від 04.12.1990 (із змінами і доповненнями), до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби). Згідно з ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби, до яких відноситься і ДПІ в м.Сімферополь АР Крим, є органами виконавчої влади, та у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Згідно з ч.1 п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) на державну податкову службу покладено функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, відповідно до підпункту 2.1.4. пункту 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-ІІІ, із змінами та доповненнями (далі Закон №2181), податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Право органу держаної податкової служби звертатися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків встановлено підпунктом 9.3.3. пункту 9.3. ст.9 Закону №2181. При цьому суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Згідно зі ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЗК” (код ЄДРПОУ 33772986, юридична адреса: 95053, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Київська, 2) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 19.09.2005, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну реєстрацію 18821070011005316). Відповідач взятий на податковий облік в ДПІ в м.Сімферополь та є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що згідно з планом-графіком проведення перевірок Державної податкової інспекції в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим заплановано проведення планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК" з 8 по 30 квітня 2010 року. Про початок та термін проведення перевірки відповідач був повідомлений належним чином. Згідно з частиною 4 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Перевірка була розпочата 8 квітня 2010 року за фактичною адресою відповідача м.Сімферополь, вул. Тургенєва, 20. Направленням ДПІ в м.Сімферополь АР Крим від 08.04.2010 №847/23-2 встановлено склад перевіряючих: головний державний податковий ревізор-інспектор Кагальонок В.Н., головний державний податковий ревізор-інспектор Давидов Д.В., старших державний податковий інспектор Носова Р.М. (а.с.8). Зазначене направлення на проведення перевірки вручено директору відповідача Карлюковій О.В. 8 квітня 2010 року, що підтверджено відміткою та її особистим підписом на направленні.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем Державною податковою інспекцією в м.Сімферополь АР Крим дотримано строки повідомлення відповідача про проведення планової виїзної документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Як встановлено судом, посадова особа відповідача директор Карлюкова Ольга Вікторівна, допустила посадових осіб ДПІ до проведення планової виїзної документальної перевірки, та згідно показань свідків (Кагальонок та Давидова) перевірка проводилась 8, 13, 19 квітня 2010 року. 19 квітня 2010 перевірка проводилась за новим місцезнаходженням відповідача за адресою: вул. Київська, 2 м.Сімферополь. Як пояснив представник відповідача, 19 квітня 2010 року перевіряючи були попереджені про те, що 20 квітня 2010 року посадові особи ТОВ «ТЗК» будуть відсутні на робочому місці у звязку з поданням звітності з податку на додану вартість в ДПІ м. Сімферополя.

20.04.2010 посадовими особами ДПІ у м.Сімферополь головними державними податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_3, Селіною Л.В., ОСОБА_1, та старшим державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_2 був складений акт про відмову від допуску до планової виїзної перевірки (зареєстрований за №2860/23-2). Згідно даного акту вбачається, що під час приходу на перевірку двері офісу були зачинені, посадові особи відсутні.

Згідно з п.1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205) у разі, якщо суб'єкт господарювання відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення та вручення під розписку (чи відмову від ознайомлення та отримання) керівнику суб'єкта господарювання направлення на перевірку. Акт відмови від допуску до перевірки підписується не менш як трьома службовими особами.

Судом встановлено, що на перевірку 20.04.2010 вийшли посадові особі ДПІ в.Сімферополь без повноваження на проведення перевірки ТОВ «ТЗК», оскільки в направленні на перевірку від 08.04.2010 відсутні прізвище Селиної Л.В. та ОСОБА_2

Поданням про застосування адміністративного арешту активів платника податків начальник відділення відділу податкової міліції ДПІ в м.Сімферополь АР Крим Белецким І.В. від 21.04.2010 встановлено, що посадова особа ТОВ “ТЗК” відмовилась від допуску працівників ДПІ до проведення планової перевірки відповідача, у звязку з чим просить начальника ДПІ в м.Сімферополі АРК застосувати повний адміністративний арешт активів ТОВ “ТЗК” (а.с.6). Зазначене подання не містить відомості про наявність у відповідача заборгованості перед бюджетом.

На підставі подання начальником ДПІ в м.Сімферополь АРК Назарчук В.В. 22.04.2010 о 9 годині 00 хвилин прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту активів платника податків №9, яким встановлено, що платник податків ТОВ «ТЗК» відмовилось від проведення документальної перевірки та до нього застосований повний адміністративний арешт активів цього платника податків (а.с.5). Дане рішення отримано директором ТОВ «ТЗК» 23 квітня 2010 року о 10:35., що підтверджується копією журналу про реєстрацію вхідної кореспонденції та підписом на рішенні.

23 квітня 2010 року о 12 годин 24 хвилин ДПІ в м.Сімферополь АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із поданням про продовження строків застосування повного адміністративного арешту активів ТОВ «ТЗК» на строк 8760 годин.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що подання задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Закон №2181, є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до частини 2 підпункту 9.3.3. статті 9 Закону №2181 керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

З матеріалів справи та пояснень представників позивача вбачається, що такими підставами податковий орган вважає не допуск платником податків посадових осіб податкового органу до проведення позапланової документальної перевірки, але зазначений факт не є встановленою законом підставою продовження строків адміністративного арешту.

Відповідно до підпункту 9.1.3 статті 9 Закону №2181 арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.

Матеріали справи та пояснення представників податкового органу свідчать про те, що підставою для продовження строків адміністративного арешту є відмова платника податків допустити посадових осіб до проведення планової документальної перевірки, а не можливість зникнення або знищення активів у випадку не продовження строку адміністративного арешту активів. При цьому жодних доказів наявності підстав вважати, що звільнення з-під арешту активів ТОВ «ТЗК» приведе до їх знищення, ДПІ в м.Сімферополь АР Крим суду не представлено та із пояснень представників позивача свідчить, що такої загрози взагалі не існує.

Крім того, оскільки в поняття “активи платника податків” включаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, то термін зникнення, застосовуваний у Законі №2181 припускає факт відсутності раніше існуючих активів без якої-небудь компенсації.

Враховуючи вимоги Закону №2181 подання органу державної податкової служби про продовження строку адміністративного арешту активів платника податків повинно містити достатні відомості для вирішення питання про продовження адміністративного арешту, а саме: підстави та обґрунтування зазначеного строку та відомості про розмір податкового боргу. Проте подання ДПІ в м.Сімферополь АРК обґрунтування строку адміністративного арешту платника податків ТОВ «ТЗК» на 8760 годин не містить. Крім того, представниками позивача не надані суду відомості про заборгованість відповідача перед бюджетом, зокрема, по податку на прибуток та податку на додану вартість, яки вже були перевірені на момент звернення до суду, у звязку з чим суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що відповідач недобросовісно відноситься до обовязків по сплаті до бюджету податків та зборів (обовязкових платежів).

У відповідності до вимог підпункту 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 Закону №2181 адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Тобто відповідно до даної норми, метою застосування адміністративного арешту активів платнику податків є забезпечення погашення податкового боргу. Однак, позивачем під час розгляду справи не надано суду доказів про застосування інших заходів для погашення заборгованості відповідача перед бюджетом, зокрема, направлення податкових вимог, звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача сум заборгованості тощо. Тобто, позивач не надав суду доказів того, що для погашення податкового боргу відповідач необхідно застосування такого виключного способу як адміністративний арешт активів платника податків.

Викладене є підставою для відмови ДПІ в м.Сімферополь АР Крим у продовженні строку застосування умовного адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЗК" на 8760 годин (365 днів).

Посилання позивача, як на підставу для застосування адміністративного арешту активів платника податків на пункт “г” підпункту 9.1.2. статті 9 Закону №2181, відповідно до якого арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказана обставина є підставою для застосування адміністративного арешту активів, а не продовження його строку.

Оскільки заявником не надано доказів, які підтверджують існування загрози знищення або зникнення активів у випадку звільнення їх з-під арешту, суд вважає, що підстави для продовження строків адміністративного арешту ТОВ «ТЗК» .

Крім того, суд вважає необхідним вказати наступне. Суд вправі лише продовжити строк адміністративного арешту, застосованого органом державної податкової служби, а не відновити строк арешту чи застосувати адміністративний арешт. Звернення позивача з поданням про продовження строку адміністративного арешту (23.04.2010 об 12:24) під час дії рішення про застосування адміністративного арешту активів платнику податків на 96 годин (4 доби, тобто до 25.04.2010) є передчасним.

У звязку зі складністю справи судом 23 квітня 2010 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, у повному обсязі постанову складено 26 квітня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, статтями 7, 8, 9, 11, 12, 70, 79, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання Державної податкової інспекції в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим про продовження строку застосування повного адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЗК» на строк до 8670 годин - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ольшанська Т.С.