Рішення № 92513522, 27.10.2020, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1925/20

Номер провадження 2/213/1426/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

27 жовтня 2020 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Нестеренка О.М.,

секретар судового засідання – Шрам В.А.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду в вищевказаною позовною заявою та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 16916,95 грн. витрати, пов`язаних з регламентною виплатою та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.08.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Москвіч 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобілем Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 30.08.2017 по справі №213/2278/17 ОСОБА_1 визнано винним за ст.124 КУпАП у скоєні ДТП, в якому пошкоджено транспортний засіб Daewoo Lanos, днз НОМЕР_2 , а його власнику заподіяні збитки, розмір регламентної виплати склав 16 279,75грн., які було сплачено потерпілому у ДТП ОСОБА_2 після його зверення до МТСБУ. Позивачем понесені витрати 16916,95 грн., з яких 637,20 грн. - витрати на збір документів та визначення розміру шкоди.

Як зазначає позивач, станом на 11.08.2017 транспортний засіб Москвіч 412державний номерний знак НОМЕР_1 забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не був, тому оскільки на підставі наданих документів МТСБУ виплатило потерпілому страхове відшкодування в розмірі 16 279,75 грн. до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до Відповідача відповідно до ст.1191 ЦК України.

Також позивач зазначає, що на виконання вимог п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України направляв на адресу відповідача претензію з метою досудового врегулювання спору та надає суду підтвердження направлення, яка станом на момент подання позовної заяви залишилась без задоволення, тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь на відшкодування шкоди в порядку регресу 16916,95 грн. та судові витрати.

28.05.2020 ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області справа призначена до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Належним чином повідомлений позивач в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного рішення не заперечує.

В судові засідання відповідач викликався належним чином, за допомогою рекомендованої поштової кореспонденції, направленої на його адресу, однак поштова кореспонденція повернулась на адресу суду з зазначенням: «адресат відсутній за сказаною адресою».

Відзив на позов відповідач не подав, жодних клопотань від нього до суду не надходило. За таких умов, керуючись ст.ст.280-282 ЦПК, суд вважає за можливим ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд приходить до наступного.

30.08.2017 постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за ДТП, яке відбулось 11.08.2017.

Оцінкою матеріальної шкоди, спричиненої власнику авто ЗАЗ-TF669P, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 11.09.2017 встановлено шкоду у розмірі 16279,75 грн.

Відповідно до платіжного доручення №318278 від 11.01.2018 позивач здійснив відшкодування потерпілому у ДТП власнику авто суми 16279,75 грн. та відповідно до платіжного доручення №1261125 від 02.11.2017 - оплатив послуги експерта на суму 637,20 грн.

Згідно приписів п.п.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право подати регресний позов після виплати страхового відшкодування до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Окрім того статтею 1187 ЦК України передбачено відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки .

Згідно з положеннями ч.1 цієї статті, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Як зазначено в частині другій, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ч.6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, враховуючи наведені докази, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

В даному випадку платником є МТСБУ, а тому воно має право на подачу до особи, відповідальної за завдані збитки, позову на відшкодування витрат.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), згідно з яким, стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст.38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.

У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Таким чином, відносини між сторонами у справі регулюються статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування». Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем відшкодування, до МТСБУ перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна платника у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, зокрема те, що відповідач визнаний винним у вчиненні ДТП, авто, яким він керував, не було забезпечене полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

При цьому суд враховує, що Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав, іншого, ніж зазначено Позивачем, не довів.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 4, 19, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП за даними Міністерства доходів та зборів не встановлено, на користь Моторного (транспортного) бюро України, ЄДРПОУ 21647131, на відшкодування шкоди в порядку регресу 16916 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн. 95 коп. та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. – на повернення сплаченого судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 27.10.2020.

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України - 02002, м. Київ, Русанівській бульвар буд.8;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко