Постанова № 92513160, 29.10.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3494/20

Провадження № 3/175/1572/20

Постанова

Іменем України

29 жовтня 2020 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Ребров С.О., розглянувши матеріали, що надійшли з ДПП УПП в Дніпропетровській області відділ адміністративної практики про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження не зазначено, проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

в с т а н о в и в:

11 вересня 2020 року о 14:30 годині, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.5 ПДР в Дніпропетровській області Дніпровський район м. Підгородне по вул. Шосейна 132 керував автомобілем Део державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився у присутності двох свідків, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 , про час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання до суду не надходило. З огляду на те, що ОСОБА_1 , не з`явився, але будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП розглядає адміністративний матеріал за його відсутністю.

Європейський суд з прав людини в п.41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.

За приписами ч. 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного, що провина ОСОБА_1 , за вказаних у адміністративному протоколі обставин підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 112620 від 11 вересня 2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , щодо відмови ОСОБА_1 , від проходження медичного огляду, карткою обліку адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , притягувалася до адміністративної відповідальності Самарським районним судом м.Дніпропетровська.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожний наведений вище письмовий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним письмовим доказам, оскільки вони узгоджуються між собою.

Враховуючи повну доведеність вини у вчиненні зазначеного правопорушення, яке є грубим, а також відсутність альтернативних видів стягнень, вважаю необхідним піддати ОСОБА_1 , адміністративному стягненню, передбаченому санкцією ч.3 ст.130 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу, який не належить правопорушнику на праві приватної власності.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом (ст. 401 КУпАП).

Згідно ст. 4 Закону України про «Судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатної особи у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 130, 251, 280 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 , штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП та примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. (отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Копію постанови для відома направити ОСОБА_1 , та начальнику ДПП УПП в Дніпропетровській області.

Крім того, копію постанови для виконання в частині сплати судового збору та штрафу, у разі добровільної несплати, направити для виконання відповідному відділу ДВС у Дніпропетровській області.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.

Постанова набрала законної сили ___ __ 2020 року.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя С.О. Ребров