Вирок № 92508247, 29.10.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 568/1369/18

Провадження № 1-кп/565/25/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області

під головуванням суддіДемчини Т.Ю.,з участю секретарів судового засідання Ковальчук В.С., Рибчинчук Т.М.,прокурораМатвєєвої Ю.В.,обвинуваченогоОСОБА_1 ,захисника представника потерпілих Калабського С.В., Ручки О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області у режимі відеоконференції з Радивилівським районним судом Рівненської області, Рівненським міським судом Рівненської області, Нетішинським міським судом Хмельницької області кримінальне провадження № 12018180210000061 від 22.02.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Прикордонна Улашівка Славутського району Хмельницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, офіційного працевлаштування не має, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в:

22 лютого 2018 року приблизно о 08 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автомобільній дорозі сполученням Київ - Чоп, 404 км + 178 м, неподалік с.Гранівка Радивилівського району Рівненської області, за межам населених пунктів в напрямку м.Львів, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, а саме - пп.«б» п.2.3, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а також п.12.1, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху, за якої б гарантувалась стійкість автомобіля, проявив неуважність до дорожньої обстановки під час керування, втратив контроль над джерелом підвищеної небезпеки та допустив з`їзд автомобіля марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з проїжджої частини в кювет по ходу руху з подальшим перекиданям та контактуванням з автомобілем марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який до зіткнення стояв у кюветі, в результаті чого водій автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - громадянин США ОСОБА_2, який у момент події знаходився за межами салону поблизу правої передньої частини автомобіля «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки у момент їх заподіяння у вигляді важкої поєднаної травми, закритої тупої травми живота, травматичного відриву брижі тонкого кишківника та брижі ободової кишки, ускладненого некрозом сегменту тонкого кишківника, некрозом нисхідної ободової кишки та сигмовидної кишки, закритої травми грудної клітки, травматичного перелому 8-11 ребер зліва, 6-7-9-10-11 ребер праворуч, ускладненого малим гемопневмотораксом праворуч та малим гемотораксом зліва, забою обох легень, забою тазу, обох стегон та лівого колінного суглобу, переломів поперечних відростків хребців на рівні L1-L2, осаднення шкірних покривів по зовнішній поверхні стегна.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково, щиро розкаявся та показав, що він має водійський стаж з 1982 року. 22 лютого 2018 року зранку він керував транспортним засобом «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись з м.Нетішин Хмельницької області до м.Львів по автомобільній дорозі сполученням Київ - Чоп. Дорожнє покриття було вкрите асфальтом та сухе, проте на вулиці було морозно та порошив сніжок. Проїхавши с.Птича Дубенського району Рівненської області, він продовжував рух в напрямку м.Львова, рухаючись з дозволеною швидкістю. Перед поворотом направо він зменшив швидкість до 60 км/год. та почав повертати, і у цей час відчув, як автомобіль на повороті почало заносити через ожеледицю на дорозі. Він впорався з керуванням, вирівняв кермо та, продовжуючи рух, зменшив швидкість до 40 км/год. Йому назустріч рухався автомобіль, який почало заносити на смугу руху ОСОБА_1 , у зв`язку з чим він повернув кермо дещо праворуч, проте не впорався з керуванням, і через ожеледицю його автомобіль став некерованим, перевернувся на бік, виїхав на узбіччя, де контактував з чагарниками та перевернувся на кришу, продовжуючи «юзом» рухатись по кювету. У такому положенні його автомобіль у кюветі контактував з автомобілем «Renault Master», р.н. НОМЕР_2 , який стояв в кюветі, і між правими задніми дверцятами його автомобіля та передніми дверцятами автомобіля «Renault Master» зажало водія цього автомобіля ОСОБА_2 . На думку обвинуваченого, основною причиною дорожньо-транспортної пригоди став стан дорожнього покриття, вкритого ожеледицею, про що не було розміщено попереджувальних знаків та що не надало йому можливості впоратись з керуванням. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що потерпілий мав можливість зреагувати на рух його автомобіля по кювету та уникнути контактування, відбігши чи відстрибнувши у сторону. Заявлений прокурором цивільний позов про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 визнав повністю, заявлений потерпілими позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті кримінального правопорушення - не визнав, пояснивши, що заявлена сума є надто великою для нього і він неспроможний її сплатити, крім того, після події потерпілий до нього будь-яких претензій не висував.

Крім часткового визнання обвинуваченим, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно з протоколом огляду місця події від 22.02.2018, на узбіччі автомобільної дорого сполученням Київ - Чоп, 404 км + 178 м, неподалік с.Гранівка Радивилівського району Рівненської області в напрямку м.Львів, виявлено автомобіль марки «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , у перевернутому стані (на даху) з механічними пошкодженнями, також у кюветі виявлено автомобіль «Renault Master», р.н. НОМЕР_2 , який також мав механічні пошкодження. Стан дорожнього покриття - ожеледиця. З протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього вбачається, що ділянка дороги у місці дорожньо-транспортної пригоди регулюється дорожніми знаками 1.13 «Слизька дорога», 7.12 «Ожеледиця», 5.60 «Кілометровий покажчик - 5 км». Вказаним доказом спростовуються показання обвинуваченого щодо відсутності на даній ділянці дороги будь-якої інформації щодо стану дорожнього покриття та дорожніх умов.

Як вбачається з висновку експерта № 124/70 від 10.07.2018, за результатами додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_2 встановлено, що відповідно записам у медичній карті, у потерпілого виявлено важку поєднану травму, закриту тупу травму живота, травматичний відрив брижі тонкого кишківника та брижі ободової кишки, ускладнений некрозом сегменту тонкого кишківника, некрозом нисхідної ободової кишки та сигмовидної кишки, закриту травму грудної клітки, травматичний перелом 8-11 ребер зліва, 6-7-9-10-11 ребер праворуч, ускладнений малим гемопневмотораксом праворуч та малим гемотораксом зліва, забій обох легень, забій тазу, обох стегон та лівого колінного суглобу, переломи поперечних відростків хребців на рівні L1-L2, осаднення шкірних покривів по зовнішній поверхні стегна. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли утворитись внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 22 лютого 2018 року при обставинах, зазначених у постанові про призначення експертизи і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя у момент їх заподіяння.

З висновку експерта № 3.1-137/18 від 23.03.2018 за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи вбачається, що контактування транспортних засобів «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , та «Renault Master», р.н. НОМЕР_2 , відбулось між задньою лівою частиною автомобіля «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 (задній бампер, задні двері багажного відсіку, задня ліва частина кузова), з передньою правою та передньою правою боковою частинами автомобіля «Renault Master», р.н. НОМЕР_2 (капот, переднє праве крило, передні праві двері, корпус дзеркала заднього виду з правого боку).

З висновку експерта № 3.1-136/18 від 19.03.2018 за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу вбачається, що на момент проведення експертного дослідження робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані, висота протекторів шин вказаного автомобіля відповідала вимогам п.31.4.5 Правил дорожнього руху.

З висновку експерта № 3.1-476/18 від 17.08.2018 за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи з обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що у даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху та з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. У цій дорожній обстановці водій автомобіля «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до п.12.1 Правил дорожнього руху, тобто під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

З вищезазначеного висновку експерта, а також показань в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що вимог вищезазначеного пункту Правил дорожнього руху він не дотримався, не врахував дорожню обстановку, зокрема, наявність ожеледиці, та не обрав в установлених межах безпечну швидкість руху, яка б дозволила йому постійно контролювати рух автомобіля, за кермом якого він перебував, та керувати ним безпечно. При цьому суд відхиляє доводи обвинуваченого щодо того, що потерпілий мав можливість зійти з траєкторії руху некерованого ОСОБА_1 автомобіля і таким чином уникнути отримання тілесних ушкоджень, оскільки обвинувачений керував джерелом підвищеної небезпеки, обставини непереборної сили чи умисел потерпілого, що призвели б до події, в даному випадку відсутні. Натомість з висновку експерта № 3.1-476/18 від 17.08.2018 однозначно вбачається, що у причинному зв`язку з подією перебувають саме дії водія ОСОБА_1 , який не дотримався вимог п.12.1 Правил дорожнього руху. Оцінка поведінки потерпілого, який у момент події на проїжджій частині автомобільної дороги не перебував, у даному випадку знаходиться поза межами повідомленої ОСОБА_1 підозри та судом оцінюватись не повинна.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 22.02.2018 о 08.40 на автомобільній дорозі сполученням Київ - Чоп, 404 км + 178 м, неподалік с.Гранівка Радивилівського району Рівненської області, з участю автомобіля марки «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , у якій ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження, суд вважає правильною.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують його покарання.

Суд прийняв до уваги, що вчинений ОСОБА_1 злочин відноситься до категорії необережних тяжких злочинів, за місцем проживання він характеризується позитивно, раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні дружину - інваліда 2 групи по зору.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують його покарання, по справі не встановлено.

Як вбачається з досудової доповіді органу пробації, щодо ОСОБА_1 ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства є низькими, і його виправлення можливе без позбавлення волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі, з урахуванням наявності пом`якшуючих покарання обставин та відсутності обставин, що його обтяжують, ближче до нижчої межі та без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Разом з тим, враховуючи конкретні встановлені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без реального відбування покарання, у зв`язку з чим вбачає правові підстави для застосування до нього ст.75 КК України та призначення покарання з випробуванням. Таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Вирішуючи заявлений прокурором в інтересах КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про наявність правових підстав, передбачених ст.1206 ЦК України, для його задоволення у повному обсязі та стягнення з обвинуваченого на користь вказаного медичного закладу 3557,56 грн. вищезазначених витрат, понесення яких підтверджене довідкою № 1-9/2265 від 29.08.2018.

У даному кримінальному провадженні до початку судового розгляду заявлено також цивільний позов з вимогами: стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (надалі - ТДВ «СТ «Домінанта») на користь ОСОБА_4 35881,01 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням в результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_1 автомобіля марки «Renault Master», р.н. НОМЕР_2 , власником якого вона являється; стягнути з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки (страхове відшкодування) в розмірі 200000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1573048,40 грн. матеріальних збитків, заподіяних злочином. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в результаті злочинних дій ОСОБА_1 було пошкоджено транспортний засіб «Renault Master», р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , а понесені потерпілим ОСОБА_2 витрати на лікування склали 1773048,40 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ «СТ «Домінанта».

В судовому засіданні представник потерпілих Ручка А.С. повністю підтримав позовні вимоги, вважаючи їх підставними та обґрунтованими належними і допустимими доказами. Цивільний відповідач ОСОБА_1 позов не визнав в повному обсязі, зазначив про відсутність у нього можливості провести відшкодування у заявленому розмірі, а також про те, що після події потерпілий ОСОБА_2 будь-яких претензій до нього не висловлював. Захисник обвинуваченого висловив міркування про відсутність підстав для задоволення позову через недоведеність причинного зв`язку між винними діями ОСОБА_1 та понесеними у такому обсязі витратами на лікування потерпілого. Представник цивільного відповідача - ТДВ «СТ «Домінанта» до суду не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, будь-яких заяв по суті справи не подавав. Представником залученої до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Моторно-транспортного страхового бюро України до суду подано письмові пояснення, зі змісту яких вбачається відсутність правових підстав для стягнення коштів як з ТДВ «СТ «Домінанта» через недодержання потерпілим процедури звернення до страховика із заявою про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, так і до МТСБУ з тих підстав, що на момент розгляду справи ТДВ «СТ «Домінанта» не є припиненим.

З полісу № АМ1568030 від 11.08.2017 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду третім особам, спричинену внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , у період з 12.08.2017 по 11.08.2018 була застрахована у ТДВ «СТ «Домінанта», при цьому страхова сума (ліміт) на одного потерпілого складає 200000,00 грн. - за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю; 100000,00 грн. - за шкоду, заподіяну майну, при цьому франшиза дорівнює нулю.

З висновку експерта № 3.3-66/18 від 13.07.2018 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи вбачається, що матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля марки «Renault Master», р.н. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження при ДТП, на момент проведення експертизи складає 35881,01 грн.

Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п.24 постанови Пленуму № 13 від 02.07.2004 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред`явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен роз`яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.

Об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, становлять наслідки дій винної особи у виді спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Вимоги цивільного позову ОСОБА_4 про відшкодування вартості пошкодженого автомобіля, який знаходився на місці події, не охоплюються складом вищезазначеного злочину, отже, позовні вимоги про відшкодування такої шкоди не є такими, що випливають із пред`явленого обвинувачення. Відтак, правові підстави для розгляду таких вимог ОСОБА_4 у межах кримінального провадження відсутні, що не позбавляє цивільного позивача ОСОБА_4 права на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої у зв`язку з ушкодженням здоров`я потерпілого ОСОБА_2 , суд бере до уваги, що потерпілим під час розгляду справи доведено належними та допустимими доказами розмір понесених витрат на лікування в Україні, які складаються з: витрат на транспортування потерпілого з Радивилівської ЦРЛ до ЦМЛ м.Рівне в сумі 4200,00грн.; витрат на придбання медичних виробів та препаратів за період з 22.02.2018 по 02.03.2018 в сумі 24790,08 грн.; витрат на проведення діагностики та обстежень за період з 23.02.2018 по 01.03.2018 в сумі 2100,00 грн.; 490,00 грн.; 250,00 грн., а всього з витрат на суму 31830,08 грн.

Судом досліджено також рахунок юридичної особи «International SOS Gmbh» від 02.03.2018, якою здійснювалось транспортування потерпілого санітарною авіацією до лікувального закладу «Marien Hospital» (м.Штутгарт, Німеччина), вартість якого склала 31647,42 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату здійснення оплати склало 843720,22 грн. Згідно з рахунками лікувального закладу «Marien Hospital», вартість стаціонарного лікування потерпілого у вказаному медичному закладі за період з 02.03.2018 по 13.04.2018 склала 19459,69 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на дату здійснення оплати склало 627575,00 грн., а вартість повторного стаціонарного лікування потерпілого у вказаному медичному закладі за період з 27.08.2018 по 18.09.2018 склала 8000,00 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на дати здійснення оплати склало 255160,00 грн. Судом досліджено також рахунки на оплату потерпілим медикаментів та діагностики за період 09.04.2018, 17.04.2018, 20.09.2018 на суми відповідно 176,00 Євро; 90,00 Євро; 190,11 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на дати здійснення оплати склало відповідно 5623,20 грн.; 2904,30 грн.; 6235,60 грн. Судом досліджено також квитанції про здійснення оплати вищезазначених витрат у перекладі, засвідченому у передбаченому порядку. В порядку ст.ст.99, 237 КПК України судом проведено огляд електронних документів - електронної переписки (електронних листів та повідомлень) по електронній пошті між ОСОБА_2 та медичним закладом «Marien Hospital», зміст яких також підтверджує проведення ним оплати медичних послуг у вищезазначеному обсязі. За таких обставин суд прийшов до висновку про допустимість поданих доказів та їх достатність для підтвердження потерпілим понесених на лікування витрат на послуги, надані юридичною особою «International SOS Gmbh» та медичним закладом «Marien Hospital».

Суд відхиляє доводи захисника щодо недоведеності необхідності здійснення доставлення потерпілого до німецької клініки санітарною авіацією, а також проведення лікування за кордоном. Такий висновок суду ґрунтується на висновках судово-медичної експертизи щодо ступеню тяжкості та переліку отриманих потерпілим внаслідок ДТП тілесних ушкоджень, змісті виписного епікризу ЦМЛ м.Рівне від 02.03.2018, згідно з яким пацієнт виписується зі стаціонару у стабільному стані середнього ступеню важкості та для подальшого лікування транспортується у супроводі родичів до « Marien Hospital ». Крім того, під час транспортування на вимогу юридичної особи «International SOS Gmbh» ОСОБА_2 підписував «Надання письмового дозволу та звільнення від відповідальності при авіаційному транспортуванні пацієнтів з серйозними захворюваннями», у даному документі зазначається, що місцеве медичне обслуговування в м.Рівне не в змозі надати належну подальшу медичну допомогу пацієнтові.

Відповідно до ст.6 Основ законодавства України про охорону здоров`я, кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, крім іншого, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я. Як встановлено у ст.11 вищезазначеного Закону, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, користуються такими ж правами і несуть такі ж обов`язки в сфері охорони здоров`я, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законами України. За положеннями ст.38 Основ, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров`я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

На переконання суду, досліджені в судовому засіданні докази щодо характеру, кількості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, встановлених йому діагнозів, а також обсягу наданої медичної допомоги, свідчать про те, що направлення потерпілого до медичного закладу за межі України було виправдано його станом, а тому, з огляду на вищезазначені норми, понесення у зв`язку з таким лікуванням витрат перебуває у причинному зв`язку з подією кримінального правопорушення.

Відтак, визнана судом обґрунтованою матеріальна шкода, заподіяна потерпілому у зв`язку з оплатою лікування тілесних ушкоджень, отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, та відновлення здоров`я, складає 1773048,40 грн. Суд, на підставі ст.1166, 1177 ЦК України, вважає позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обґрунтованими та доведеними в повному обсязі, а тому вбачає правові підстави для задоволення цивільного позову, заявленого потерпілим до обвинуваченого, у повному обсязі в межах заявлених вимог - 1573048,40 грн.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 до ТДВ «СТ «Домінанта», суд враховує наступне. Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Разом з тим, статтею 24 вищезазначеного Закону передбачено, що витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Доказів узгодження лікування ОСОБА_2 в іноземній державі з ТДВ «СК «Домінанта», якій належить здійснювати регламентні виплати за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ1568030 від 11.08.2017, укладеним з ОСОБА_1 , суду не надано. Відтак, суд прийшов до висновку про недоведеність підстав позовних вимог у цій частині, що відповідно до ст.129 КПК України є підставою для відмови у їх задоволенні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України, а вартість судових експертиз стягнути з обвинуваченого на підставі ст.124 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради (р/р 31418544700002, код ЄДРПОУ 02000085, МФО 833017 УК в м.Рівному/м.Рівне/ 24060300, код 38012714) 3557 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят сім) грн. 56 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Цивільний позов ОСОБА_4 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням майна - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1573048 (один мільйон п`ятсот сімдесят три тисячі сорок вісім) грн. 40 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - відмовити через безпідставність.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, що складаються з вартості судових експертиз, в сумі 6578 (шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Речові докази по справі: автомобіль марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути ОСОБА_1 ; автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - повернути власнику ОСОБА_4 ; оптичний CD-R диск 700 Мб/80мін, 52хMulti-speed, марки «BR Tech» №09089101 з копією відеозапису 2018_0222_073825_004 з відеореєстратора автомобіля марки «Renault Master», р.н. НОМЕР_2 , - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення направити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: Т.Ю.Демчина