Рішення № 92506142, 28.10.2020, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа №167/1666/19

Провадження №2/167/56/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2020 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Сіліча І.І.

секретаря судових засідань – Матвійчук Л.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рожище цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , ТДВ «Страхова компанія «Альфа-гарант» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації).

Позов мотивує тим, що 11.07.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ "СК "ПЗУ Україна") та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс Рівне» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ №115510, предметом якого є страхування автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

23.01.2018 року в смт.Пісківка Бородянського району по вул.Радянській трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Транс-Сервіс Рівне» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mercedes Benz C250», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 12.02.2018 року (справа №360/189/18) відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

23.01.2018 року до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернувся ТОВ «Транс-Сервіс Рівне» із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

Позивач на підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування та виходячи із рахунку №SL-1800209 від 24.01.2018 року здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 70000,00 грн..

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes Benz C250», номерний знак НОМЕР_2 відповідача було застраховано у ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1605077 від 07.11.2017 року.

Позивач звернувся до Страхової компанії Фенюка А.В. ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування. Остання здійснила виплату відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме: в розмірі 26354,03 грн..

На даний час залишається несплаченою різниця між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу та сума франшизи, а саме: 43645,97 грн..

Відповідачі не виконали свої зобов`язання щодо відшкодування різниці між реальними збитками і відновлювальним ремонтом та франшизи, що призвело до порушення прав позивача на відшкодування шкоди.

Станом на 11.09.2020 року сума страхового відшкодування відповідачами не погашена, тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 1000 грн. та з ТДВ СК «Альфа-Гарант» 42645,97 грн. страхового відшкодування.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала на адресу суду заяву, в якій просила справу слухати за її відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися. Разом з тим, позовні вимоги не визнали, з підстав викладених у відзиві від 02.03.2020 року та додаткових поясненнях від 06.04.2020 року, зідно яких ними ставляться під сумнів проведені розрахунки між страховими компаніями, щонайменше виходячи з: застосування коефіцієнту фізичного зносу до складових пошкодженого транспортного засобу та його рівня. В той час, коли відповідно до Акту огляду транспортного засобу від 25.01.2018 року не зафіксовано жодних пошкоджень, не пов`язаних з ДТП. Вважає, що позивачем не доведено проведення ремонтних робіт по заміні «Баку паливного 950 літрів». Також ставить під сумнів те, що позивач в повній мірі компенсував витрати зі сплати страхового відшкодування за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант».

Представник відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» в судове засідання не з`явився. Згідно поданого відзиву від 16.10.2020 року позовні вимоги не визнали, в задоволенні позову просили відмовити, оскільки позовна заява позивача до ТДП СК «Альфа-Гарант» підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Крім того, товариство прийняло справедливе рішення та виплатило справедливий розмір страхового відшкодування, будь-які позовні вимоги до товариства є необгрунтованими, адже відповідно до рахунку на передоплату №SK-1901494 від 20.02.2019 року ТОВ «Сканія Україна» вартість відновленого ремонту транспортного засобу «Scania R480», н/з НОМЕР_1 становить 14651,84 грн., а не 121207,78 грн.. В даному рахунку чітко зазначено, що пошкоджений паливний бак підлягає ремонту, а не заміні. Отже, в зв`язку з цим на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант» було складено ремонтну калькуляцію ЦВ/18/0240 від 25.02.2019 року, згідно якої розмір збитку завданого власнику транспортного засобу «Scania R480» становить 27354,03 грн. без врахування ПДВ. Одже, відповідно до рахунку на передоплату №SL-1800209 від 24/01/2018 року паливний бак підлягає заміні, тому вартість відновлювального ремонту становить 121207,78 грн., а відповідно до рахунку на передоплату №SK-1901494 від 20.02.2019 року паливний бак підлягає ремонту, тому вартість відновлювального ремонту становить 14651,84 грн.. Таким чином, вважає, що позивач надав суду недостовірний доказ вартості відновлювального ремонту.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 11.07.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс Рівне» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ №115510, предметом якого є страхування автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.46).

23.01.2018 року близько 13 год. 01 хв. в смт.Пісківка Бородянського району по вул.Радянській трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Транс-Сервіс Рівне» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mercedes Benz C250», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 12 лютого 2018 року (справа №360/189/18) ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.62).

У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Як вбачається зі Звіту №SOS-180123-1656381 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, складеного 07.02.2018 року на замовлення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу та матеріальна шкода, заподіяна ТзОВ «Транс-Сервіс-Рівне», як власнику автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить в сумі 117671,09 грн. (а.с.137-138).

З матеріалів справи вбачається також, що 23.01.2018 року ТОВ «Транс-Сервіс» звернулося до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку (а.с.53-59).

У зв`язку з настанням страхового випадку, на виконання умов Договору страхування, на підставі страхового акту №UA2018012300029/L04/01 від 16.02.2018 року (а.с.70), розрахунку страхового відшкодування (а.с.71) ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснено виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «Транс-Сервіс Рівне» в розмірі 70000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №12332 від 19.02.2018 року (а.с.72).

Разом з тим встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes Benz C250», номерний знак НОМЕР_2 було застраховано у ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно Договору обов`язкового старухання цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1605077 від 07.11.2017 року (а.с.73).

Позивач звернувся до Страхової компанії ОСОБА_1 із заявою про виплату страхового відшкодування. Остання здійснила виплату відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме: в розмірі 26354,03 грн. (а.с.141).

На даний час залишається несплаченою різниця між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу та сума франшизи, а саме: 43645,97 грн..

Згідно зі ст.1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статей 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

З огляду на це, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, у якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Враховуючи наведене та оскільки цивільна відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1605077 від 07.11.2017 року й розмір оплаченого позивачем страхового відшкодування не перевищує ліміт відповідальності за цим договором (100000 грн. згідно полісу страхування), позовна вимога до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування не грунтується на нормах Закону.

В зв`язку з викладеним суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суми страхового відшкодування у розмірі 1000 грн. слід відмовити.

Разом з тим, позивачем доведено належними та допустимими доказами розмір страхового відшкодування, яке було ними виплачено їхньому страхувальнику ТОВ «Транс-Сервіс Рівне», власнику пошкодженого автомобіля «Scania R480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під час ДТП, внаслідок винних дій ОСОБА_1 , в сумі 70000,00 грн., як того вимагає Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та враховуючи, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mercedes Benz C250», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», а тому слід стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ПАТ «СК «ПЗУ Україна» 42645,97 грн. страхового відшкодування.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», тому з останнього в користь позивача необхідно стягнути понесені при подачі позову судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.993, 980, 1194 ЦК України, ст.ст.4, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 247, 263, 265, 285, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» страхове відшкодування в розмірі 42645,97 грн. (сорок дві тисячі шістсот сорок п`ять грн. 97 коп.).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», юридична адреса: 04053 м.Київ, вул.Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник відповідача: адвокат Пономарьов Артур Оскарович, адреса здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», місцезнаходження 01133 м.Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598.

Повний текст рішення складено 28.10.2020 року.

СУДДЯ: І.І.Сіліч