Рішення № 92499941, 28.10.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2565/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши справу в порядку спрощеного провадження справу без повідомлення учасників справи

за позовом Приватне акціонерне товариство Юнікон, 49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, будинок, 28А, код ЄДРПОУ 23647276;

до Державного підприємства Завод Електроважмаш, 61089, м. Харків, пр-т Московський, буд. 299, код ЄДРПОУ 0213121;

про стягнення інфляційних та відсотків річних за договором поставки №238/16-34-ВК від 22.02.2017 у розмірі 67504,51грн.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство Юнікон звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства Завод Електроважмаш, в якому просить стягнути з останнього стягнення інфляційні та відсотки річних за договором поставки №238/16-34-ВК від 22.02.2017 у розмірі 67504,51грн., з яких 8 416,28грн. 1%річних та 59088,23грн. витрати від інфляції.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем в порушення п. 4.1 Договору поставки №238/16-34-ВК від 22.02.2017 несвоєчасно здійснено оплату за поставлений товар згідно видаткових накладних, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 1% річних в розмірі 8 416,28грн. та витрат від інфляції в розмірі 59088,23грн., які нараховані позивачем на підставі п.10.5 вказаного договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2565/20. Постановлено розгляд справи №922/2565/20 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві, згідно статті 251 ГПК України, строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та на підставі ч. 4 ст. 250 ГПК України встановити відповідачу строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не поданням позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України. Встановлено позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

02 вересня 2020 року від Державного підприємства Завод Електроважмаш надійшов відзив на позовну заяву вих.№248-309 від 31.08.2020 (вх. №20120 від 02.09.2020), в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що на підставі Договору поставки №238/16-34-ВК від 22.02.2017 ПрАТ Юнікон поставило відповідачу продукцію на загальну суму 41656237,69грн. Державним підприємством Завод Електроважмаш вказану продукцію було оплачено в повному обсязі. Тобто, станом на 26.08.2020 заборгованість відповідача за договором №238/16-34-ВК від 22.02.2017 перед позивачем відсутня. Жодних претензій та вимог про сплату 1% річних та суми інфляційних втрат за прострочення виконання оплат за вказаним договором на адресу відповідача не надходило. На думку відповідача, відсутність будь-яких претензій з боку позивача протягом практично 3-річного терміну свідчить про прийняття виконання грошового зобов`язання зі сплати грошових коштів за договором та виступає тільки у якості надмірного збагачення позивача за рахунок ДП Завод Електроважмаш. Також відповідач зазначає, що підприємство має скрутне фінансове становище та вживає всіх можливих заходів задля збереження тисяч робочих місць та повноцінного функціонування енергетичної галузі України, а тому просить суд врахувати, що відповідач на сьогоднішній день здійснює все можливе для відновлення виробничої діяльності підприємства та погашення заборгованості з виплати заробітної плати, яка виникла перед працівниками підприємства. Крім того, відповідач вказує, що на даний час підприємство продовжує співпрацю з позивачем, сплачує грошові кошти по іншим договорам на поставку продукції і намагається в повній мірі виконувати взяті на себе зобов`язання. Окрім того, відповідач вказує на відсутність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

08 вересня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№20664 від 08.09.2020), яка не підписана.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2020 відповідь на відзив (вх. №20664 від 08.09.2020) повернути позивачу без розгляду.

16 вересня 2020 року відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№21480 від 16.09.2020), в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає про безпідставність твердження позивача про здійснення поступок під час укладення договору поставки, оскільки норма договору, що передбачає зменшення максимального розміру пені до 5% була за взаємною згодою включена до договору, що укладався між сторонами. Враховуючи відзив на позов та повне погашення заборгованості у правовідносинах, які стали підставою цієї позовної заяви та сплив значного часу, просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Також вказує на відсутність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не надано доказів укладення договору про надання правової допомоги. За відсутності договору про надання правової допомоги та інших доказів неможливо встановити реальний обсяг наявних у представника позивача повноважень, обсяг надання професійної правничої допомоги, що підлягає відшкодуванню, та інші обставини, що є обов`язковими при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Додатково відмічає, що в судових засіданнях по іншим судовим справам інтереси позивача представляють інші представники, а тому виникає сумнів, що правничу допомогу надає саме адвокат, яким підписано позов, а не виступає лише підписантом позовних заяв від імені позивача.

08 жовтня 2020 року позивачем надано до суду пояснення (вх. №23467 від 08.10.2020), які подані до суду без доказів повноважень особи підписанта.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.10.2020 пояснення (вх. №23467 від 08.10.2020) повернуто позивачу без розгляду.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством Завод Електроважмаш (замовник) та Приватним акціонерним товариством Юнікон (постачальник) укладено Договір №238/16-34-ВК від 22.02.2017 (далі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у 2016-2017 роках поставити замовникові продукцію, зазначену в Специфікації №1 (Додаток №1), а замовник прийняти і оплатити товар. Поставка здійснюється окремим партіями.

22 лютого 2017 року між сторонами підписано Специфікацію №1 до Договору, в якій сторонами погоджено асортимент, кількість та ціну продукції.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник здійснює поставку продукції замовнику протягом 10 календарних днів з моменту направлення письмового замовлення замовника, згідно з пунктом 1.3 цього Договору.

Ціна цього Договору становить 46175940,00грн. у тому числі ПДВ 20% 7695990,00грн. (п.3.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату продукції протягом 80 календарних днів з моменту здійснення поставки продукції.

При відвантаженні продукції постачальник надає замовнику наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну та товарно-транспортну накладну (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату продукції на умовах цього Договору.

За порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором, постачальник має право вимагати оплату 1% річних та індексу інфляційних витрат (п. 10.5 Договору).

Відповідно до п. 14.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 22.02.2018.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з договору № П-01/09/2017 від 01.09.2017, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12173111,74грн. згідно наступних видаткових накладних: - №ЮБл0000009 від 13.07.2017 на суму 623895,36грн.; - №ЮГо0000005 від 03.10.2017 на суму 719645,69грн.; - №ЮГо0000014 від 09.10.2017 на суму 672621,07грн.; - №ЮГо0000027 від 13.10.2017 на суму 479763,79грн.; - №ЮГо0000028 від 13.10.2017 на суму 672621,07грн.; - №ЮГо0000029 від 13.10.2017 на суму 672621,07грн.; - №ЮГо0000008 від 08.11.2017 на суму 672621,07грн.; - №ЮГо0000009 від 08.11.2017 на суму 672621,07грн.; - №ЮГо0000005 від 09.02.2018 на суму 682852,08грн.; - №ЮГо0000042 від 25.04.2018 на суму 731143,49грн.; - №ЮГо0000007 від 08.05.2018 на суму 731143,49грн.; - №ЮГо0000006 від 08.05.2018 на суму 731143,49грн.; - №ЮГо0000020 від 14.05.2018 на суму 731143,49грн.; - №ЮГо0000021 від 14.05.2018 на суму 193948,37грн.; - №ЮГо0000045 від 29.05.2018 на суму 991896,67грн.; - №ЮГо0000046 від 29.05.2018 на суму 731143,49грн.; - №ЮГо0000047 від 29.05.2018 на суму 731143,49грн.; - №ЮГо0000048 від 29.05.2018 на суму 731143,49грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказує позивач, відповідач отримав товар на загальну суму 12173111,74грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, оплатив поставлений товар в повному обсязі, однак з порушенням строків, встановлених п. 4.1 Договору, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1% річних в розмірі 8 416,28грн. та витрат від інфляції в розмірі 59088,23грн., які нараховані позивачем на підставі п.10.5 вказаного договору.

Відповідно до 4.1 Договору замовник здійснює оплату продукції протягом 80 календарних днів з моменту здійснення поставки продукції.

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплатити вартість поставленого товару не пізніше 80 днів з дати його поставки відповідно до видаткових накладних, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідач був зобов`язаний оплатити вартість товару за видатковою накладною: - №ЮБл0000009 від 13.07.2017 на суму 623895,36грн. - не пізніше ніж 03.10.2017; - №ЮГо0000005 від 03.10.2017 на суму 719645,69грн. - не пізніше ніж 26.12.2017; - №ЮГо0000014 від 09.10.2017 на суму 672621,07грн. - не пізніше ніж 30.12.2017; - №ЮГо0000027 від 13.10.2017 на суму 479763,79грн. - не пізніше ніж 02.01.2018; - №ЮГо0000028 від 13.10.2017 на суму 672621,07грн. - не пізніше ніж 02.01.2018; - №ЮГо0000029 від 13.10.2017 на суму 672621,07грн. - не пізніше ніж 02.01.2018; - №ЮГо0000008 від 08.11.2017 на суму 672621,07грн. - не пізніше ніж 30.01.2018; - №ЮГо0000009 від 08.11.2017 на суму 672621,07грн. - не пізніше ніж 30.01.2018; - №ЮГо0000005 від 09.02.2018 на суму 682852,08грн. - не пізніше ніж 02.05.2018; - №ЮГо0000042 від 25.04.2018 на суму 731143,49грн. - не пізніше ніж 14.07.2018; - №ЮГо0000007 від 08.05.2018 на суму 731143,49грн. - не пізніше ніж 31.07.2018; - №ЮГо0000006 від 08.05.2018 на суму 731143,49грн. - не пізніше ніж 31.07.2018; - №ЮГо0000020 від 14.05.2018 на суму 731143,49грн. - не пізніше ніж 04.08.2018; - №ЮГо0000021 від 14.05.2018 на суму 193948,37грн. - не пізніше ніж 04.08.2018; - №ЮГо0000045 від 29.05.2018 на суму 991896,67грн. - не пізніше ніж 17.08.2018; - №ЮГо0000046 від 29.05.2018 на суму 731143,49грн. - не пізніше ніж 17.08.2018; - №ЮГо0000047 від 29.05.2018 на суму 731143,49грн. - не пізніше ніж 17.08.2018; - №ЮГо0000048 від 29.05.2018 на суму 731143,49грн. - не пізніше ніж 17.08.2018.

Водночас, суд зазначає, що як вбачається з виписок по банківському рахунку позивача за період з 10.10.2017 по 01.10.2018, відповідачем здійснено розрахунок з відповідачем за поставлену продукцію в повному обсязі, однак з порушенням строків визначених умовами п.4.1 Договору, а саме за видатковою накладною:

- №ЮБл0000009 від 13.07.2017 на суму 623895,36грн. оплачено 10.10.2017;

- №ЮГо0000005 від 03.10.2017 на суму 719645,69грн. оплачено 04.01.2018;

- №ЮГо0000014 від 09.10.2017 на суму 672621,07грн. оплачено 04.01.2018;

- №ЮГо0000027 від 13.10.2017 на суму 479763,79грн. оплачено 09.01.2018;

- №ЮГо0000028 від 13.10.2017 на суму 672621,07грн. оплачено 04.01.2018 в сумі 122621,07грн. та 11.01.2018 в сумі 550000,00грн.;

- №ЮГо0000029 від 13.10.2017 на суму 672621,07грн. оплачено 09.01.2018 в сумі 550000,00грн та 15.01.2018 в сумі 122621,07грн.;

- №ЮГо0000008 від 08.11.2017 на суму 672621,07грн. оплачено 07.02.2018;

- №ЮГо0000009 від 08.11.2017 на суму 672621,07грн. оплачено 15.02.2018;

- №ЮГо0000005 від 09.02.2018 на суму 682852,08грн. оплачено 08.05.2018 в сумі 382852,08грн. та 15.05.2018 в сумі 300000,00грн.;

- №ЮГо0000042 від 25.04.2018 на суму 731143,49грн. оплачено 27.08.2018 в сумі 501143,49грн. та 03.09.2018 в сумі 230000,00грн.;

- №ЮГо0000007 від 08.05.2018 на суму 731143,49грн. оплачено 14.09.2018 в сумі 271143,49грн. та 17.09.2018 в сумі 460000,00грн.;

- №ЮГо0000006 від 08.05.2018 на суму 731143,49грн. оплачено 14.09.2018;

- №ЮГо0000020 від 14.05.2018 на суму 731143,49грн. оплачено 19.09.2018;

- №ЮГо0000021 від 14.05.2018 на суму 193948,37грн. оплачено 19.09.2018;

- №ЮГо0000045 від 29.05.2018 на суму 991896,67грн. оплачено 26.09.2018;

- №ЮГо0000046 від 29.05.2018 на суму 731143,49грн. оплачено 10.09.2018 в сумі 351143,49грн. та 26.09.2018 в сумі 380000,00грн.;

- №ЮГо0000047 від 29.05.2018 на суму 731143,49грн. оплачено 01.10.2018;

- №ЮГо0000048 від 29.05.2018 на суму 731143,49грн. оплачено 01.10.2018.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище обставин справи, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасної оплати поставленого товару у строки, які обумовлені сторонами в договорі, з огляду на те, що відповідач прийняв товар, однак несвоєчасно оплатив позивачу його вартість, суд дійшов висновку про те, що відповідачем є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.5. Договору сторони погодили, що за порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором, Постачальник має право вимагати оплату 1% річних та індексу інфляції.

Позивач у відповідності до вищевказаних положень договору та статті 625 ЦК України за порушення строків виконання зобов`язання, нарахував відповідачеві 8416,28грн. - 1% річних, 59088,23грн. - втрат від інфляції.

Перевіривши розрахунки позивача щодо 1% річних в сумі 8416,28грн., а також розрахунок інфляційних у розмірі 59088,23грн., суд провівши власні розрахунки встановив, що вони є обґрунтованими та вірно розрахованими, а тому в підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що останній є державним підприємством, має скрутне фінансове становище та фінансується за рахунок коштів державного бюджету є юридично не спроможними, оскільки Європейським судом з прав людини в рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» зазначав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно ж до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Беручи до уваги, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, враховуючи, що позивач у своїй позовній заяві вказує, що докази щодо понесення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу будуть подані додатково, вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу буде здійснено відповідно до положень ст. 126, 129, 221, 244 ГПК України після ухвалення рішення у справі шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Водночас, щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд зазначає, що відповідно до положень ст. 129 ГПК України, враховуючи що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд дійшов висновку, що витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (61089, м. Харків, просп. Московський, буд. 299, код ЄДРПОУ 00213121) на користь Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, буд. 28А, код ЄДРПОУ 23647276) 8416,28грн. - 1% річних, 59088,23грн. - втрати від інфляції, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2102,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позивач: Приватне акціонерне товариство Юнікон, 49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, будинок, 28А, код ЄДРПОУ 23647276;

Відповідач: Державного підприємства Завод Електроважмаш, 61089, м. Харків, пр-т Московський, буд. 299, код ЄДРПОУ 0213121;

Рішення набирає законної сили в строки та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2020.

СуддяН.А. Новікова