Рішення № 92498622, 15.10.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2020 Справа № 905/1361/20

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Коновалова А.І.

Позивач – Комунальне підприємство "Покровськтепломережа".

Відповідач – Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська".

Про стягнення 340096,70 грн.

Комунальне підприємство "Покровськтепломережа" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" (далі - відповідач) про стягнення 340096,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №216 від 02.10.2017 в частині оплати вартості поставленої теплової енергії, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість та нараховані 3% річних і інфляційні втрати.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений чином. Подав заяву у якій просив розглянути справу без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений чином.

Відзив на позов не надав.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

02.10.2017 між державним підприємством Вугільна компанія "Краснолиманська" (далі-споживач) та комунальним підприємством "Покровськтепломережа" (далі - теплопостачальна організація) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №216, відповідно до п.1.1 якого, предметом даного договору є закупівля теплової енергії в гарячій воді і пара (далі теплова енергія) в необхідних йому обсягах згідно додатку №1 до договору, а споживач зобов`язується своєчасно отримувати та сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.21-28).

Пунктом 3.2.5 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, своєчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п.4.1.6 договору, у разі не сплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або повністю припинити постачання теплової енергії споживачеві при цьому, попередивши споживача письмово за п`ять календарних днів про відключення теплової енергії та нарахувати штрафні санкції.

Згідно з п.6.7 договору, споживач повинен сплатити рахунки за поставлену теплову енергію після пред`явлення теплопостачальної організації рахунку на оплату теплової енергії та акту прийому-передачі теплової енергії на протязі 3-х банківських днів з моменту їх надання, але не пізніше 10 числа місяці, наступного за розрахунковим.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 02.10.2017 і діє у частині постачання теплової енергії до 30.04.2020 включно, а у частині розрахунків за теплову енергію – до їх повного здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін (п.п.10.1,10.3 договору).

Позивач виконав зобов`язання за укладеним договором належним чином.

Сторонами складені та підписані акти передачі-приймання виконаних робіт, а саме: акт від 31.10.2019 на суму 8245,73 грн; акт від 29.11.2019 на суму 60337,90 грн; акт від 31.12.2019 на суму 52484,72 грн; акт від 31.01.2020 на суму 84308,38 грн; акт від 28.02.2020 на суму 73594,54 грн; акт від 31.03.2020 на суму 56785,22 грн; акт від 08.04.2020 на суму 10096,81 грн (а.с.53-56).

На підставі складених актів, позивачем виставлені рахунки на оплату, а саме: №216 від 04.11.2019 на суму 8245,73 грн; №216 від 03.12.2019 на суму 60337,80 грн; №216 від 31.12.2019 на суму 52484,72 грн; №216 від 31.01.2020 на суму 84308,38 грн; №216 від 05.03.2020 на суму 73594,54 грн; №216 від 03.04.2020 на суму 56785,22 грн; №216 від 24.04.2020 на суму 10096,81 грн (а.с.46-52).

Відповідачем було частково здійснено оплату поставленої теплової енергії, на загальну суму 17245,73 (а.с.40-43).

Позивачем відповідачу направлялись претензії №08-44 від 13.01.2020 та №08/456 від 06.04.2020 з вимогою про сплату заборгованості за укладеним між сторонами договором (а.с.44-45).

Відповіді на вказані претензії до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, документів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за укладеним з позивачем договором від 02.10.2017 щодо оплати за постачання теплової енергії, до суду надано не було.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за поставлену енергію відповідачу не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 328607,47 грн., яка підлягає стягненню.

Також, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просить стягнути 3% річних в розмірі 4826,14 грн та інфляційні втрати в сумі 6663,09 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши самостійно розрахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов, погоджених сторонами в п.6.7 договору, суд вважає вимоги в цій частини такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 4139,61 грн та 6177,54 грн відповідно.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Судові витрати, за приписами ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" (85310, Донецька обл., м.Покровськ, м.Родинське, вул.Перемоги, 9, ідентифікаційний код юридичної особи – 31599557) на користь Комунального підприємства "Покровськтепломережа" (85300, Донецька обл., м.Покровськ, вул.Захисників України, 4а, ідентифікаційний код юридичної особи – 32213475) заборгованість у розмірі 328607 (триста двадцять вісім тисяч шістсот сім) грн 47 коп., 3 % річних у розмірі 4139 (чотири тисячі сто тридцять дев`ять) грн 61 коп., інфляційні втрати у розмірі 6177 (шість тисяч сто сімдесят сім) грн 54 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5083 (п`ять тисяч вісімдесят три) грн 87 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.10.2020.

Суддя О.В. Говорун