Рішення № 92494265, 21.09.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

21.09.2020

Справа № 489/4970/19

Провадження №2/489/660/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Бодюл А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м.Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Кредобанк", третя особа - ОСОБА_2 про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги за договором, визнання зобов`язань за іпотечним договором припиненими та скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та обтяження

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, яким просить визнати ПАТ "Кредобанк" таким, що втратило право вимоги за договором іпотеки від 11.09.2008 року № 3591, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурією С.А.; визнати припиненими зобов`язання сторін за договором іпотеки від 11.09.2008 року № 3591, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурією С.А.; повноваженому реєстраційному органу скасувати запис № 32699447 від 23.09.2008 року про державну реєстрацію іпотеки на підставі договору іпотеки від 11.09.2008 року № 3591, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурією С.А. в Державному реєстрі Іпотек; повноваженому реєстраційному органу скасувати запис № 32699427 від 11.09.2008 року про державну реєстрацію обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно ОСОБА_4 № 159 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , накладеного на підставі договору іпотеки від 11.09.2008 року № 3591, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурією С.А. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Мотивуючи свої вимоги тим, що його бабуся ОСОБА_4 11 вересня 2008 року уклала з АТ "Кредобанк" договір іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурією С.А., відповідно до умов якого вона прийняла на себе обов`язки майнового поручителя ОСОБА_2 за кредитним договором №А010061 від 11.09.2008 року, передавши в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . У зв`язку з посвідченням вищевказаного договору іпотеки, приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурією С.А. на спірну квартиру накладено заборону відчуження, зареєстрованому в реєстрі за № 159, номер запису про обтяження: 32699427. Окрім майнової поруки з боку ОСОБА_4 , вказаний договір був забезпечений порукою з боку сина ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, спадкоємцем після її смерті був ОСОБА_5 , проте спадщину після її смерті він не отримував. У лютому 2014 року відповідач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на спірну квартиру. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. У зв`язку з чим, ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.08.2014 року в частині позовних вимог до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 закрито у зв`язку зі смертю. Рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 165515,70 грн. Отже, банку було відомо про смерть майнового поручителя та іпотекодавця, проте з вимогою до нотаріальної контори банк, як кредитор спадкодавця, так і не звернувся. Після смерті ОСОБА_5 він звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинської К.Т. з заявою про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_5 . Проте приватним нотаріусом йому було відмовлено, у зв`язку з чим він звернувся до суду. Судом було встановлено, що згідно спадкової матеріалів справи № 126/2014, після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини звернувся лише син спадкодавця - позивач ОСОБА_1 . Інші особи з заявами про прийняття спадщини не зверталися. За таких обставин, вважає, що банк втратив право вимоги за договором іпотеки від 11.09.2008 року № 3591 з 14 лютого 2015 року, а також, що зобов`язання сторін за цим договором припинені.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилаючись на те, що банк про смерть ОСОБА_4 дізнався лише після винесення 13.08.2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва ухвали про закриття провадження у справі за їх позовом. 05 листопада 2014 року ПАТ "Кредобанк" звернувся із своєю претензією про наявність заборгованості та обов`язок спадкоємців відносно сплати до Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області , яка повідомила банк про те, що необхідну банку інформацію нотаріальна контора не має можливості надати. Після чого 23 лютого 2017 року банк повторно звернувся до нотаріальної контори з повідомленням - вимогою про наявність боргу у померлого, на яку нотаріальна контора надала відповідь про те, що надати інформацію стосовно того, чи відкривалася спадкова справа та чи видавалося свідоцтва про право на спадщину боржника ОСОБА_4 не має можливості. 23 жовтня 2019 року до Вітовської державної нотаріальної контори банком подано запит відносно спадкоємців ОСОБА_4 , який на сьогоднішній день залишилося без відповіді з боку нотаріальної контори. Крім того, двічі 04 січня 2019 року та 23 жовтня 2019 року представником банку було надіслано до приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу Ягужинської К.Т. запити відносно спадкоємців ОСОБА_5 , які залишені без відповіді з боку приватного нотаріуса. Факт визнання за ОСОБА_1 , права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом банку стало відомо лише після отримання самого позову по справі та відповідних додатків до нього. Тому, вважає, що на сьогоднішній день у банка присутнє право на звернення до спадкоємців майнового поручителя по кредитному договору про погашення боргу в межах вартості майна, одержаного у спадщину, тобто квартири АДРЕСА_1 , оскільки на сьогоднішній день заборгованість за кредитним договором не погашена.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 11 вересня 2008 р. між ВАТ "Кредобанк" (правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк") та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №А010061 відповідно до якого ОСОБА_2 позичив 15000 доларів США на поточні потреби на строк до 10 вересня 2015 р. зі сплатою процентів, який зобов`язався повернути шляхом оплати щомісячно частини кредиту з процентами. За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, але не менше 1 гривні, за кожен день прострочення.

11 вересня 2008 року між ВАТ "Кредобанк" (правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк") та ОСОБА_4 , яка виступає майновим поручителем за кредитним договором № А010061 від 11.09.2008 року ОСОБА_2 , укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 37,1 кв. м. , житловою площею 18,3 кв. м., яка належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ДП НВКГ "Зоря - Машпроект" 03.12.2002 року , зареєстрованого в ММБТІ 15.08.2002 року за реєстровим № 19927854.

11 вересня 2008 року між ВАТ "Кредобанк" (правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк") (далі - кредитор) та ОСОБА_2 (далі боржник), ОСОБА_5 (далі - поручитель) укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати кредитором за виконання боржником зобов`язань в повному обсязі за кредитним договором № А010061 від 11.09.2008 року, укладеним між боржником та кредитором (п. 1.1 Договору). Поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов`язань за Кредитним договором (п. 2.3 Договору). Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (п. 2.5 Договору).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 був її син - ОСОБА_5 , проте, він спадщину після її смерті не приймав ані шляхом подання відповідної заяви до органів нотаріату протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини, ані в порядку ч. 3,4 ст. 1268 ЦК України.

Крім того, судом встановлено, що у лютому 2014 р. Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з вимогами про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 і його поручителя ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №А010061 від 11 вересня 2008 р., в сумі 94942,61 грн. та в рахунок погашення цього ж боргу звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 й передана нею Банку в іпотеку в забезпечення зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.08.2014 року закрито провадження в частині позовних публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.10.2014 року, стягнуто на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №А010061 від 11 вересня 2008 р. в сумі 165515,70 грн. та витрати на оплату судового збору 1655,16 грн.

Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження від 07.09.2019 року, в Інгульському ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області з 31.03.2015 року на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 47036100, стягувач - ПАТ "Кредобанк", боржник - ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що після смерті його батька ОСОБА_5 він подав заяву до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, приватним нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , оскільки потрібно було встановити факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із своєю матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 по день її смерті в квартирі АДРЕСА_1 та надати оригінал правовстановлюючий документ на вказану квартиру.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.01.2019 року, встановлено факт, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав разом із своєю матірю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті в квартирі АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.

Позивач зазначає, що банку було відомо про смерть майнового поручителя та іпотекодавця ОСОБА_4 ще 13 серпня 2014 року, так само і було відомо, що ніхто з її спадкоємців до нотаріальної контори не звертався. Проте, банк не скористався правом, наданим ст. 1281 ЦК України та не звернувся до нотаріальної контори як кредитор спадкодавця у встановлений шестимісячний строк, що має наслідком втрати його права вимоги до спадкоємців боржника з 14 лютого 2015 року.

Представник відповідача в своєму відзиві зазначає, що 05 листопада 2014 року ПАТ "Кредобанк" звертався з претензією про наявність заборгованості та обов`язок спадкоємців відносно сплати до Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області, яка своєю відповіддю від 13 листопада 2014 року повідомила банк про те, що надати необхідну інформацію нотаріальна контора не має можливості.

На підтвердження зазначеного суду надано копію листа щодо надання інформації Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області від 05.11.2014 року за вих. № 1090/01-16 направленого на адресу ПАТ "Кредобанк".

23 лютого 2017 року за вих. № 1223/2017/И ПАТ "Кредобанк" на адресу Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області направлено повідомлення - вимогу з вимогою про надання інформації щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 ; видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 та анкетні дані та місце проживання спадкоємців ОСОБА_4

Вітовською державною нотаріальною конторою у Миколаївській області від 29.03.2017 року за вих. № 344/01-16 надано ПАТ "Кредобанк" відповідь на вимогу - повідомлення, з зазначенням щодо неможливості надання відповідної інформації стосовно того чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_4 ; чи видавалося свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 ; та анкетні даті та місце проживання спадкоємців ОСОБА_4 відповідно до ст. 8 Закону України "Про нотаріат".

23 лютого 2017 року за вих. № 1215/2017/И ПАТ "Кредобанк" на адресу Другої миколаївської державної нотаріальної контори направлено повідомлення - вимогу з вимогою про надання інформації щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_5 ; видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 та анкетні дані та місце проживання спадкоємців ОСОБА_5 .

Другою миколаївською державною нотаріальною конторою 30.03.2017 року за вих. № 1000/01-16 надано відповідь про те, що згідно довідки зі Спадкового реєстру спадкову справу після смерті ОСОБА_5 заведено у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинської К.Т. Копію даного листа, претензію та Інформаційну довідку направлено на адресу приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинській К.Т.

23 жовтня 2019 року за вих. № 11335/2017 ПАТ "Кредобанк" на адресу Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області направлено повідомлення - вимогу з вимогою про надання інформації щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 ; видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 та анкетні дані та місце проживання спадкоємців ОСОБА_4

04 січня 2019 року за вих. № 11335/2017 та 23 жовтня 2019 року за вих. № 11335/2017 ПАТ "Кредобанк" на адресу приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинської К.Т. направлено запити щодо надання інформації чи зверталися спадкоємці щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_5 та коло спадкоємців, їх анкетні дані та місце проживання.

26 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинської К.Т. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи № 126/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 23.08.2019 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.01.2019 року. На вказану квартиру накладено обтяження у виді заборони на нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 11.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія С.А. (реєстраційний номер обтяження: 7894348).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються книгою шостою «Спадкове право» ЦК Україна та розділом І «Загальні положення» Закону України «Про іпотеку».

Згідно ч. 1 ст. 126 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом було встановлено факт проживання ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із своєю матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті в квартирі АДРЕСА_1 .

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.01.2019 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд вважає, безпідставними доводи представника про припинення дії договору іпотеки, з огляду на таке.

Так, ч. 1 статті 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статей 1218, 1219 ЦК України, зобов`язання іпотекодавця за договором іпотеки не є такими, що нерозривно пов`язане з його особою, а тому входять до складу спадщини, яка залишилась після його смерті.

Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника чи іпотекодавця, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018р. у справі № 522/407/15-ц, яка наразі і була врахована судом першої інстанції при вирішенні цієї справи.

Отже, цією правовою позицією у побідних правовідносинах спростовуються ствердження відповідача про те, що непред`явлення вимоги до спадкоємців померлого боржника припиняє основне, а тому і забезпечувальне зобов`язання.

Відтак, суд врахував наступні обставини: зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини; строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України; стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

До того ж, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягає заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідачу було достовірно відомо про смерть ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ще 13 серпня 2014 року.

Починаючи з 05 листопада 2014 року ПАТ "Кредобанк" звертався з претензією про наявність заборгованості та обов`язок спадкоємців ОСОБА_4 відносно сплати до Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області, тобто в межах встановленого строку.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що судом не встановлено, а позивачем не доведено, що відповідачем пропущені вимоги за ст. 1281 ЦК України за договором іпотеки, та, відповідно, припинені зобов`язання за кредитним та іпотечним договорами, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог, а відтак в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Кредобанк", третя особа - ОСОБА_2 про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги за договором, визнання зобов`язань за іпотечним договором припиненими та скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та обтяження - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство "Кредобанк", юридична адреса: м. Львів, вул. Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862.

Третя особа: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено « 19» жовтня 2020 року.