Ухвала суду № 92491467, 07.10.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/481/20

провадження № 1-кс/691/185/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 рокум. Городище

Слідчий суддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л.П., за участю секретаря судових засідань Тараненко І.І., прокурора Биченка М.О., та заступника начальника СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області Гейко І.І., потерпілого ОСОБА_1 , підозрюваного ОСОБА_2 ,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 , в рамках кримінального провадження № 12020250110000055 внесеного до ЄРДР 6 лютого 2020 року, за ознаками злочинів передбачених ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2020 року до слідчого судді, з клопотанням, погодженим прокурором Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури Новіковим Ю.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 , звернувся заступник начальника СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , з тих підстав, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, вчинене повторно. Причетність ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події, висновками експертиз, показаннями потерпілих та свідків. ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років. 24 березня 2020 року ОСОБА_2 , за погодженням з начальником Городищенського відділу Смілянського місцевої прокуратури Кузнєцовим Г.А., повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.185 КК України. 12 травня 2020 року оперативному підрозділу Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області надано доручення на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_2 та зобов`язання останнього явкою до СВ Городищенського ВП. 12 травня 2020 року до СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали з оперативного підрозділу Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області про те, що будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_4 показав про те, що має сина ОСОБА_2 , який після звільнення з місць позбавлення волі, деякий час проживав у своєї матері в м. Ірпінь, після чого проживав у своїх різних знайомих по м. Городище, певний час проживав у нього, про те місцезнаходження його на даний час йому невідоме, засобів зв`язку з ним немає. 12 травня 2020 року підозрюваного ОСОБА_2 було оголошено в розшук в зв`язку із тим, що він ухиляється від органу досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, так як його місцезнаходження невідоме. 12 травня 2020 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020250110000055 було зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України. 6 жовтня 2020 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020250110000055 було відновлено, в зв`язку з тим, що місцезнаходження ОСОБА_2 було встановлено.

На розгляд клопотання, прибули заступник начальника СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , прокурор Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури Биченко М.О., підозрюваний ОСОБА_2 , та заявив про свою участь в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 ..

В судовому засіданні, заступник начальника СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області Гейко І.І. підтримав клопотання, з підстав, що викладені, та вказав, що при його вирішені слід врахувати, наявність обґрунтованої підозри та доказів вчинення ОСОБА_2 злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, являється особою молодого віку, в ході досудового розслідування не здобуто будь - яких даних, які вказували б на наявність в останнього будь - якої хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього запобіжного заходу, місце реєстрації ( АДРЕСА_1 ) та місце фактичного проживання, не співпадає, з його слів, проживав у своєї матері, в ході проведення досудового розслідування не здобуто жодних даних на підтвердження факту того, що останній дійсно проживає за вказаними адресами, в ході проведення досудового розслідування не здобуто жодних даних щодо наявності в ОСОБА_2 родини за місцем проживання, або будь - яких утриманців, на даний час ніде офіційно не працює, джерела його доходів не відомі, можливе отримання останніх за рахунок зайняття злочинною діяльністю, за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_1 , характеризується негативно, як особа, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок майна громадян, не працюючий, на даний час являється раніше судимою особою, яка відбувала покарання за вчинення корисливих злочинів, майнова шкода, спричинена злочинними діями ОСОБА_2 , на даний час являється не відшкодованою, обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливих майнових злочинів, які він вчинив будучи раніше судимим за систематичне вчинення корисливих злочинів, тобто на шлях виправлення не став, що дає підстави вважати, що останній продовжить свою злочинну діяльність, та з метою ухилення від кримінальної відповідальності, тривалий час переховувався від органу досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Домашній арешт не доцільний, оскільки не відомо де особа проживає.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечив щодо клопотання, та вказав, що з ним не погоджується, по АДРЕСА_1 , батьки продали будинок, не має можливості проживати там, є зареєстрований за вказаною адресою, повідомляв слідчого що там не проживає, на сьогодні проживає з ОСОБА_5 , в неї двоє дітей, батьки цивільної дружини займаються саджанцями, допомогав, офіційно не працює, визнає причетність до скоєних кримінальних правопорушень за ч.3 ст.185 КК України, потрібні були кошти, 06.10.2020 року працівники поліції знайшли (виявили) у цивільної дружини в дома у с. Мліїв, Городищенського району, Черкаської області, не втікав та не переховувася, знаючи наслідки своїх дій, вимушений був уникати слідства, нещодавно був звільнений з-під варти у залі суду, призначену міру покрання за вчинене фактично відбув, хотів би бути біля цивільної дружини, дітей. Просить відмовити в задоволенні клопотання.

Потерпілий ОСОБА_1 , підтримав думку слідчого, вказавши, що потрібно відповідати за вчинки, робити висновки, підозрюваний проживав на його вулиці, здійснив злочин, хай відповідає, шкода не відшкодована, мати підозрюваного просила пробачення.

Вислухавши доводи заступника начальника СВ Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області, підозрюваного, потерпілого, дослідивши матеріали провадження, додані до клопотання, та доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання в межах та строках досудового розслідування, так як перелічені ризики в клопотанні слідчого мають місце, повністю доведені, інший більш м`який запобіжний захід не може бути застосований до ОСОБА_2 , приходжу до такого.

Ніхто не може бути заарештований або тримання під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом; - ст.5 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод, ч.2 ст.129 Конституції України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, за нормами ч.1, п.9 ч.2 ст.131 КПК України, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та запобіжні заходи є видом заходу забезпечення кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу, за ч.1 ст.177 КПК України, в т.ч., є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі "Кобець проти України" (Заява N 16437/04) від 14 лютого 2008 року зазначив, що "Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (також рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою". При розгляді клопотання слідчий суддя оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

На досудовому розслідуванні перебувають матеріали кримінального провадження, за повідомленням ОСОБА_1 , про те, що 05.02.2020 року в період часу з 8 по 15 годину невідома особа шляхом віджиму вікна, проникла всередину його будинку, що по АДРЕСА_2 , звідки викрала ноутбук, фотоапарат, наручний годинник, барсетку, спортивний рюкзак та грошові кошти, загальна сума матеріальної шкоди становить 28269 грн. 80 коп., відомості про дану подію внесено 06 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020250110000055, з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України (1), 28.02.2020 року надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що 28.02.2020 року із будинку за адресою: АДРЕСА_3 , викрадено належне їй майно, металевий сейф кустарного виробництва у якому знахоилися грошові кошти, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду, з попередньою правовою кваліфікацією за ч.3 ст.185 КК України (2). Здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення.

24 березня 2020 року ОСОБА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.185 КК України.

12 травня 2020 року підозрюваного ОСОБА_2 оголошено в розшук в зв`язку із тим, що він ухиляється від органу досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, так як його місцезнаходження невідоме. Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , згідно матеріалів з оперативного підрозділу Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, показав про те, що має сина ОСОБА_2 , який після звільнення з місць позбавлення волі, деякий час проживав у своєї матері в м. Ірпінь, після чого проживав у своїх різних знайомих по м. Городище, певний час проживав у нього, про те місцезнаходження сина на даний час йому невідоме, засобів зв`язку з ним немає.

12 травня 2020 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020250110000055 було зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України.

06 жовтня 2020 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020250110000055 було відновлено, в зв`язку з тим, що місцезнаходження ОСОБА_2 було встановлено.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу враховую, ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року "Летельє проти Франції").

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті – ч.2 ст.177 КПК України.

Обґрунтованість підозри, а саме, що ОСОБА_2 ,

- 05 лютого 2020 року, близько о 9 годині, з метою вчинення крадіжки, шляхом перетинання паркану, проник на територію домоволодіння, що по АДРЕСА_2 , де, шляхом віджиму вікна, проник всередину жилого будинку, звідки умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав належні ОСОБА_1 : ноутбук марки "Lenovo ideapad 510 - 151КВ" с.н. PF0E7NSY вартістю 17 887, 8 грн.; фотоапарат марки "Nikon 1" вартістю 2 432 грн.; наручний годинник марки "Casio" вартістю 1 200 грн.; наручний годинник марки "Ulys Nardin" (репліка) 1 500 грн.; барсетку "Giorgio Armani" вартістю 2 800 грн.; спортивний рюкзак "Adidas" вартістю 450 грн.; грошові кошти в сумі 2 000 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 28 269 грн. 80 коп., а викраденим майном розпорядився на власний розсуд,

- 28 лютого 2020 року, близько о 8 годині 30 хвилин, з метою вчинення крадіжки, шляхом пошкодження огорожі, проник на територію домоволодіння, що по АДРЕСА_3 , де, шляхом віджиму вікна, проник всередину жилого будинку, звідки умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав належні ОСОБА_6 : металевий сейф кустарного виробництва розмірами 26,5 x 21,5 см, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 1 500 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд,

підтверджується, з урахуванням доведення критерію "поза розумним сумнівом", зібраними, на досудовому розслідуванні, у кримінальному провадженні № 12020250110000055 від 06.02.2020 року доказами (даними): протокол огляду місця події від 05.02.2020 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_1 від 06.02.2020 року, протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_1 від 07.02.2020 року, протокол огляду місця події від 04.03.2020 року, протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_1 від 05.03.2020 року, висновок експерта № 8/261 від 26.03.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_7 , протокол огляду місця події від 28.02.2020 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 28.02.2020 року, висновок експерта № 8/273 від 30.03.2020, висновок експерта № 8/274 від 30.03.2020, висновок експерта № 8/275 від 30.03.2020, висновок експерта № 8/276 від 27.03.2020, постанова про об`єднання кримінальних проваджень від 24.03.2020, повідомлення про підозру від 24.03.2020, протокол допиту підозрюваного від 06.04.2020 року, протокол проведення слідчого експерименту від 07.04.2020, протокол допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 09.04.2020, постанова про оголошення розшуку підозрюваного від 12.05.2020, постанова про зупинення досудового розслідування від 12.05.2020 року.

Так, виходячи з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" від 28.10.1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990 року).

Європейський суд з прав людини у справі "Ільгар Маммадов проти Азербайджану" від 13.04.2014 року також зазначає, що обґрунтованість підозри ґрунтується на можливості сторонньої, незацікавленої особи дійти висновків, що підозрювана особа вчинила кримінальне правопорушення.

За таких обставин, в кримінальному провадженні маються докази, що вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_2 до вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Пункт 5 частини 2 статті 183 КПК України передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, приходжу до думки, що слідчий дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на особу підозрюваного, та з урахуванням наданих: характеристики на ОСОБА_2 ; довідки КНП "Городищенське РТМО" № 35 від 05.03.2020 року; вимоги про судимість; витягу з ЄРДР; паспортних даних підозрюваного, а саме те, що, підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, за нормами ст.178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини.

За нормами статті 3 Загальної декларації прав людини, пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення, про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд, відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності, а судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (правова позиція, викладена у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", у рішенні ЄСПЛ у справі "Плесо проти Угорщини"), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі "А. та інші проти Об`єднаного Королівства").

У п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Марченко проти України" зазначено: "Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу", про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі "Хайреддінов проти України".

Отже, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Ураховуючи те, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (перебував у розшуку); незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення), вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, то інша міра запобіжного заходу буде неефективною.

При обранні запобіжного заходу враховую, що підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, являється особою молодого віку, в ході досудового розслідування не здобуто будь-яких даних, які вказували б на наявність в останнього будь-якої хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього запобіжного заходу, являється особою молодого віку, проживає по АДРЕСА_4 , у своєї матері, місце його реєстрації АДРЕСА_1 , в ході проведення досудового розслідування не здобуто жодних даних на підтвердження факту того, що останній дійсно проживає за вказаними адресами, в ході проведення досудового розслідування не здобуто жодних даних щодо наявності в ОСОБА_2 родини за місцем проживання, або будь - яких утриманців, на даний час ніде офіційно не працює, джерела його доходів не відомі, можливе отримання останніх за рахунок зайняття злочинною діяльністю, за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_1 , характеризується негативно, як особа, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок майна громадян, не працюючий, на даний час являється раніше судимою особою, яка відбувала покарання за вчинення корисливих злочинів, майнова шкода, спричинена злочинними діями ОСОБА_2 , на даний час являється не відшкодованою, обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливих майнових злочинів, які він вчинив будучи раніше судимим за систематичне вчинення корисливих злочинів, тобто на шлях виправлення не став, що дає підстави вважати, що останній продовжить свою злочинну діяльність, та з метою ухилення від кримінальної відповідальності, тривалий час переховувався від органу досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обираючи запобіжний захід, вважаю за необхідне застосувати альтернативний вид заходу забезпечення кримінального провадження, у вигляді застави.

Розмір застави визначаю з урахуванням ч.3 ст.183, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, та приходжу до думки, що застава в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин справи, та оцінки тяжкості покарання, що загрожує, зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків у випадку внесення застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, приходжу до висновку про необхідність частково задовольнити клопотання слідчого, з метою запобігання наведеним вище спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно підозрюваного, доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020250110000055 внесеного до ЄРДР 6 лютого 2020 року, за ознаками злочинів передбачених ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням альтернативи у виді застави, що буде співрозмірним із тяжкістю вчиненого, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 131, 176 - 178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 309, 376, 392, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

клопотання задовольнити частково.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городище, Черкаської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_5 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, в строк до 18.10.2020 року, включно.

Визначити заставу у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) грн. 00 коп..

Застава вноситься за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA188999980313191205000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030200,

з обов`язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області від 07.10.2020 року».

У разі внесення визначеної суми застави, звільнити, підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти.

Роз`яснити, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, на заставодавця покладаються обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також у разі невиконання обов`язків заставодавцем, підозрюваним, якщо є належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням обов`язків:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_5 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про своє місце перебування, зміну місця свого проживання на іншу адресу та зміну контактного номеру телефону.

Зобов`язати заступника начальника Городищенського ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 повідомити родичів підозрюваного ОСОБА_2 про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виконання ухвали покласти на Городищенське ВП Смілянського ВП ГУ Національної поліції в Черкаській області.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити під розпис ОСОБА_2 та іншим учасникам судового провадження.

На ухвалу слідчого судді, протягом п`яти днів з дня її оголошення, може бути подано апеляцію до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2020 року.

Слідчий суддя Л.П. Синиця