Рішення № 92487236, 27.10.2020, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6603/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 жовтня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Кирилюк А.І.,

за участю секретаря: Бондаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитнм договором № 8424/Р у розмірі 49 509,52 доларів США., а також судові витрати по сплаті судового збору. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачками порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08.11.2019 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, роз`яснено сторонам їх процесуальні права та обов`язки.

У вказаний строк відповідач не подав відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, поважних причин не вказав.

Суд, ухвалив справу розглядати без участі представника позивача, який у поданій заяві вказав, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить розглядати справу у його відсутності, що відповідає вимогам ст.211 ЦПК України.

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі відповідачів, які відзиву суду не подали, до суду не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання повісткою, проте наявних у справі доказів достатньо для ухвалення рішення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що згідно статуту Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», затвердженого рішенням акціонера № 03/2018 від 29.11.2018 року, зокрема, Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» виступає правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», Відкритого Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», Акціонерного товариства "Кредит Банк (Україна)» і Акціонерного товариства «Західно-Український Комерційний Банк». 17.09.2008 року між Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 8424/Р, згідно умов з п. 1.1 якого Банк зобов`язується надати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору (зі змінами, відповідно до умов Договору від 13.07.2016 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8424/Р від 17.09.2008 року), Банк видає позичальнику кредит в сумі 80 000, 00 доларів США на строк до 01.09.2030 року договору.

22.10.2013 року між сторонами укладено Додатковий договір до Кредитного договору № 8424/Р від 17.09.2008р, яким внесено зміни до Кредитного договору. Зокрема, пункт 4.1 викладено в наступній редакції - Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частками з вересня 2013 року по 160,00 доларів США, з березня 2014 року по 615,00 доларів США, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, якщо інше не передбачено цим Договором та/або додатками до нього. Якщо кредит видано після 15-го числа поточного місяця, перший платіж по поверненню кредиту здійснюється Позичальником не пізніше останнього робочого дня наступного місяця.

Вподальшому 31.03.2014 року між сторонами укладено Додатковий договір до Кредитного договору № 8424/Р від 17.09.2008р. яким внесено зміни до Кредитного договору. Зокрема, пункт 3.2. Кредитного договору викладено в наступній редакції: За користування кредитом Позичальник сплачує Банку: з 31.03.2014 року-10% річних; з березня 2015 року-12% річних; з березня 2016 року-13% річних. У разі невиконання п. 2.3. цього Договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2% річних вище діючої, починаючи з 1-го числа місяця наступного за місяцем видачі кредиту та діє протягом усього строку користування кредитними коштами. Така зміна розміру процентів додаткового погодження Сторонами не потребує. Пункт 4.1. Кредитного договору викладено в наступній редакції: Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами з березня 2014 року по 200 доларів США, з березня 2015 року по 690 доларів США, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, якщо інше не передбачено цим Договором та/або додатками до нього. Якщо кредит видано після 15-го числа поточного місяця, перший платіж по поверненню кредиту здійснюється Позичальником не пізніше останнього робочого дня наступного місяця.

Далі, 30.04.2015 року між сторонами укладено Договір про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8424/Р від 17.09.2008р., яким внесено зміни до Розділу З Кредитного договору. Крім цього, пункт 4.1 викладено у наступній редакції: позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, якщо інше не передбачено цим Договором та/або додатками до нього. З квітня 2015 року по березень 2016 року включно по 50,00 доларів США, з квітня 2016 року до серпня 2020 року по 840,00 доларів США. До 01.09.2020 року сплачується останній платіж, що дорівнює залишку заборгованості по кредиту.

13.07.2016 року між сторонами укладено Договір про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8424/Р від 17.09.2008р., яким внесено зміни до Розділу 2, З, 4 Кредитного договору. Пункт 2.1 викладено у наступній редакції: Банк видає Позичальнику кредит в сумі 80 000 (Вісімдесят тисяч) доларів США 00 центів на строк до 01.09.2030 року. Пункт 3.4 викладено в редакції «Починаючи з другого та всіх наступних Періодів дії ставки проценти за користування кредитом сплачуються згідно встановлено розміру Змінюваної Процентної Ставки. Клієнт сплачує відсотки згідно наступного порядку: прострочені відсотки, переносяться на рахунки нарахованих та погашаються згідно наступного графіку: з липня 2016 р. рівними частинами по 165,00,дол.США(сто шістдесят п`ять доларів США 00 центів), останній платіж дорівнює залишку прострочених відсотків (12 траншів), з 01.07.2016 р. - відсотки нараховуються та сплачуються щомісячно шляхом внесення готівки в касу Банку або шляхом безготівкового перерахунку.» Окрім цього, пункт 4.1 викладено в редакції «Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та\ або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, якщо інше не передбачено цим Договором та/ або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами згідно наступного графіку. З липня 2016 р. по червень 2017 р. включно по 100,00 доларів США (сто доларів США 00 центів) (12 траншів). З липня 2017р. до серпня 2030 р. по 280.00 доларів США (двісті вісімдесят доларів США 00 цензів) (158траншів). Останній платіж сплачується до 01.09.2030р та дорівнює залишку заборгованості по кредиту».» А також п. 6.4 Договору від 13.07.2016 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8424/Р від 17.09.2008 року, передбачено, що Графік погашення заборгованості втрачає чинність і замінюється актуальним графіком погашення. Графік погашення заборгованості помісячно додається як Додаток до цього Додаткового договору.

06.04.2017 року між сторонами укладено Договір про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8424/Р від 17.09.2008р., яким внесено зміни до Розділу 2, 3, 4 Кредитного договору. Пункт 4.1 Кредитного договору викладено в наступній редакції «Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, якщо інше не передбачено цим Договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами згідно наступного графіку: з березня 2017 року по лютий 2018 року включно по 100,00 доларів США (12 траншів); з березня 2018 р. по 01 вересня 2030 р. згідно графіку платежів (Додаток 1 до даного договору). А також п. 4.1 договору від 06.04.2017 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8424/Р від 17.09.2008 року, передбачено , що Графік погашення заборгованості втрачає чинність і замінюється актуальним графіком погашення. Графік погашення заборгованості помісячно додається як Додаток до цього Додаткового договору.

З наданих суду доказів достовірно встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, надавши кредитні кошти у загальній сумі 80 000,00 доларів США відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується меморіальними ордерами № 9270117 (40 000,00 доларів США) від 23.09.2008 року, №9428713 (20 000,00 доларів США) від 03.10.2008 року, № 9595133 (10 000,00 доларів США) від 23.10.2008 року, № 9813474 (5000,00 доларів США) від 07.11.2008 року та № 9966123 (5000,00 доларів США) від 24.11.2008 року.

Згідно з п. 3.2 Кредитного договору (зі змінами, відповідно до умов Договору від 30.04.2015 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8424/Р від 17.09.2008 року, за користування кредитом встановлюється змінювана процентна ставка на умовах визначених Розділом 3 Кредитного договору. У відповідності до п.п.3.3,3.4 Кредитного договору (зі змінами, відповідно до умов Договору від 30.04.2015 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8424/Р від 17.09.2008 року), Сторонами обумовлено значення процентної ставки в розмірі 8,27075 %, яка дія протягом першого періоду ставки. Починаючи з другого та всіх наступних періодів дії ставки за користування кредитом сплачується згідно встановленого розміру змінюваної процентної ставки.

Відповідно до п. 3.6. Кредитного договору (зі змінами, відповідно до умов Договору від 30.04.2015 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8424/Р від 17.09.2008 року), змінювана процентна ставка визначається наступним чином: Змінювана процентна ставка = Базова ставка (LIBOR ЗМ) + 8 % (Маржа). У відповідності до абз. 1 п. 4.1 Кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути Банку кредиту повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього. Згідно з абз. 2 п. 4.1 Кредитного договору (зі змінами, відповідно до умов Договору від 06.04.2017 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору №8424/Р від 17.09.2008 року, повернення суми кредиту здійснюється щомісячно, згідно наступного графіку: з березня 2017 року по лютий 2018 року включно по 100,00 доларів США (12 траншів); з березня 2018 р. по 01 вересня 2030 р. згідно графіку платежів. Отже, відповідач, відповідно положень Кредитного договору, зобов`язаний повернути основну суму кредиту та сплатити нараховані відсотки за користування кредитом в строк та в розмірі встановленим Кредитним договором.

В порушення умов Кредитного договору відовідач не здійснює своєчасно та в повному обсязі повернення кредитних коштів та сплату нарахованих відсотків. 20.11.2018 року ОСОБА_1 здійснив часткову оплату нарахованих відсотків та в подальшому не здійсним платежів в погашення заборгованості за Кредитним договором. Таким чином, станом на 19.09.2019 року заборгованість останнього перед позивачем становить 48158 (Сорок вісім тисяч сто п`ятдесят вісім) доларів США 25 центів, з яких: 43 290 (Сорок три тисячі двісті дев`яносто) доларів США 50 центів - заборгованість по поверненню основної суми кредиту; 4 867 (Чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) доларів США 75 центів - прострочені відсотки за користування кредитом. Крім того, відповідач ОСОБА_1 тривалий час не виконував зобов`язання по поверненню суми заборгованості за Кредитним договором, у зв`язку з чим, позивачем нараховано пеню за період з 20.09.2018 року по 19.09.2019 року у розмірі 1 351 (Одна тисяча триста п`ятдесят один) долар США 27 центів.

06.04.2017 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 на забезпечення Кредитного договору № 8424/Р від 17.08.2008 року укладено договір поруки. Окрім цього, 06.04.2017 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_3 на забезпечення Кредитного договору № 8424/Р від 17.08.2008 року також укладено договір поруки. Згідно з п. 1.1 вищевказаних договорів поруки, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язання ОСОБА_1 в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, неустойок) за Кредитним договором № 8424/Р від 17.09.2008 року, укладеним між Боржником та Кредитором зі всіма змінами, що укладені та будуть укладені в майбутньому. Відповідно до п. 2.1 вищевказаних договорів поруки, у випадку невиконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором Кредитор письмово повідомляє Поручителя про це із зазначенням суми заборгованості Боржника. Відповідно до п. 2.2 вищевказаних договорів поруки, поручитель зобов`язаний сплатити Кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним Договором.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Разом з цим, щодо вимог про стягнення вказаної заборгованості солідарно з основного боржника та всіх поручителів суд зазначає наступне.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

Вимога статті 526 ЦК України щодо обов`язку виконувати зобов`язання належним чином поширюється і на акцесорні (забезпечувальні) договори та сторін таких договорів.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов`язання, не вправі пред`явити вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 17 грудня 2014 року в справі № 6-185цс14, яка підтримується й практикою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (зокрема, у постанові від 23.10.2019 року у справі № 756/63/15-ц).

Як випливає із змісту Договорів поруки від 06.04.2017 року на забезпечення кредитного договору № 8424/Р від 17.08.2008 року та додатковими угодами № 1, 2 до вказаних договорів, ними не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою, тобто кожен із відповідачів, як поручитель, зобов`язався нести солідарну відповідальність перед кредитором лише за боржника.

З урахуванням наведеної вище правової позиції, заборгованість за Договором кредиту може бути стягнута в солідарному порядку лише з відповідача ОСОБА_1 та кожного з відповідачів-поручителів окремо.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач вжив усіх заходів для досудового врегулювання спору, зокрема 16.08.2019 року відповідачам направлено повідомлення-вимогу № 09/08/19-890 від 09.08.2019 року про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором, а 10.10.2019 року позивачем направлено відповідачу-2 та відповідачу-3 повідомлення-вимоги №10/10/19-901 від 10.10.2019 року та № 10/10/19-900 від 10.10.2019 року відповідно, що підтверджується доказами його надіслання. Однак, такі станом на момент розгляду справи, залишилась без належного виконання.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет № 15-93), Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Декретом № 15-93 встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов`язки суб`єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

У частині четвертій статті 5 Декрету № 15-93 наведено вичерпний перелік обставин, за яких особа, яка здійснює валютну операцію, має отримати на її здійснення індивідуальну ліцензію. Декретом № 15-93 не передбачено обов`язку в отриманні індивідуальної ліцензії на передачу/отримання між фізичними особами - резидентами/нерезидентами, які перебувають в Україні, іноземної валюти в позику.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові ВеликоїПалати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18.

З поданого позивачем розрахунку заборгованості, судом встановлено, що в результаті порушення зобов`язань за Кредитним договором № 8424/Р від 17.09.2008 року заборгованість ОСОБА_1 перед Акціонерним товариство «КРЕДОБАНК» складає 49 509 (Сорок дев`ять тисяч двісті дев`яносто) доларів США 52 центи, з яких: 43 290 (Сорок три тисячі двісті дев`яносто) доларів США 50 центів - заборгованість по поверненню основної суми кредиту; 4 867 (Чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) доларів США 75 центів - прострочені відсотки за користування кредитом; 1 351 (Одна тисяча триста п`ятдесят один) долар США 27 центів - пеня.

Відповідачами не подано до суду доказів на спростування такого розрахунку та заперечення на позов.

Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Із огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає до задоволення, та присуджує стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 8424/Р від 17.09.2008 року на загальну суму 49509,52 доларів США.

Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути із відповідачів на користь акціонерного товариства «Кредобанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 18467,72 грн. в рівних частках, тобто по 6155,91 грн. з кожного боржника, який сплачено позивачем при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись ст. 526, 543, 549, 554, 612, 615, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 274, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 /, ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 /, ОСОБА_3 /РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 / на користь акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (79026, м. Львів, вул. Сахарова; буд. 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) заборгованість у розмірі 49509 /сорок дев`ять тисяч п`ятсот дев`ять/ доларів США 52 центи.

Стягнути із ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 /, ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 /, ОСОБА_3 /РНОКПП НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 / на користь акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (79026, м. Львів, вул. Сахарова; буд. 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) – 18467,72 грн. в рівних частках, тобто по 6155,91 грн. з кожного боржника, який сплачено позивачем при зверненні з даним позовом до суду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Текст судового рішення складений 27 жовтня 2020 року.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: А.І. Кирилюк