Рішення № 92486286, 26.10.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ЄУН № 331/2144/20

Провадження № 2/331/1197/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Жукової О.Є.

за участю секретаря – Качан К.К., О.В. Мироненко

представника позивача- Трібусян О.В.

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Кредитної спілки «Запоріжжя» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2020 року Кредитна спілка «Запоріжжя» звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за Договором кредиту № 2232 від 01.04.2019 року, а саме суму кредиту в розмірі 14 000 грн., проценти за користування кредитом за період з 01.04.2019 року до 04.06.2020 року у розмірі 20 582,39 грн., проценти згідно п. 5.4. Договору кредиту (ч.2 ст. 625 ЦК України) у розмірі 20 052,47 грн., штраф у розмірі 7 000 грн., а разом 61 634,86 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 квітня 2020 року між КС «Запоріжжя» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 2232 , згідно якого ОСОБА_1 отримав від КС «Запоріжжя» кредит у сумі 14 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1., 4.1.4. Договору кредиту ОСОБА_1 зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати Кредитодавцю проценти за користування кредитом та повернути кредит в порядку, визначеному п.п. 2.1-2.6 договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконує. Суму кредиту в обумовлений договором строк не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує.

Станом на 04.06. 2020 року відповідач фактично не виконав свої зобов`язання, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість на загальну суму 61 634,86 грн. (з них 14 000,00 грн.- сума кредиту, 20 582,39 грн. - проценти за користування кредитом за період з 01.04.2019 року до 04.06.2020 року , 20052,47 грн. проценти згідно п. 5.4. Договору кредиту (ч.2 ст. 625 ЦК України ), 7 000,00 грн. – штраф.

В забезпечення вимог КС "Запоріжжя" між позивачем та поручителем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_1 укладено договір поруки № 2232/П1 від 01 квітня 2019р., відповідно до умов якого поручитель взяла на себе обов`язок солідарно з боржником відповідати за зобов`язаннями, що випливають із договору кредиту № 2232 від 01 квітня 2019р..

Крім того, в забезпечення вимог КС "Запоріжжя" між позивачем та поручителем ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_1 укладено договір поруки № 2232/П2 від 01 квітня 2019р., відповідно до умов якого поручитель взяла на себе обов`язок солідарно з боржником відповідати за зобов`язаннями, що випливають із договору кредиту № 2232 від 01 квітня 2019р..

Позивач просив суд ухвалити рішення про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 61 634,86 гривень.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 червня 2020 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін .

У вступному слові представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту та відсотків визначених в договорі в розмірі 75 % річних. В іншій частині в задоволенні позовних вимог просив відмовити, пославшись на те, що позивач покладає на нього подвійну відповідальність, крім того, послався на фінансову неспроможність погасити суму заборгованості.

Відповідач ОСОБА_2 підтримав позицію ОСОБА_1 , надавши суду аналогічні пояснення.

Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилася, відзив на позов не надала, в зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у її відсутність , на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово учасників справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

У ч.2 ст. 509 ЦК України зазначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так судом встановлено, що 01 квітня 2020 року між КС «Запоріжжя» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 2232, згідно якого ОСОБА_1 отримав від КС «Запоріжжя» кредит у сумі 14 000,00 грн. Зі строком погашення до 01 квітня 2020 року на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості. Позичальник зобов`язалася повернути кредит Кредитодавцю та сплатити суму процентів за користування кредитом на умовах, в порядку та в строки, визначені цим Договором.

Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, згідно умов Договору кредиту № 2232 від 01.04.2019 р., підтверджується видатковим касовим ордером від 01.04.2019 р. на суму 14 000 грн..

Відповідно до п. 1.1. Договору кредиту № 2232 від 01.04.2019 р., ОСОБА_1 зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати Кредитодавцю платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.4. зазначеного Договору кредиту розмір процентів за користування кредитом становить 75 % річних від суми залишку кредиту, за кожний день користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній день місяця. Нарахування процентів починається з наступного дня після видачі Кредитодавцем кредиту, а припиняється в день остаточного розрахунку по кредиту.

Пунктом 1.5. Договору кредиту № 2232 від 01.04.2019 р. передбачено, що у разі прострочення Позичальником строків сплати, передбачених Графіком розрахунків, розмір процентів за користування кредитом становить - 150% річних з першого дня прострочки і діє до повного погашення заборгованості по кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А згідно з п. 5.4. Договору кредиту № 2232 від 01 квітня 2019р. за прострочення позичальником строків сплати, передбачених Графіком розрахунків та/або п. п. 1.3., 4.1.5., 7.4. Договору кредиту № 2232 від 01 квітня 2019р., Позичальник згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України сплачує Кредитодавцю на його вимогу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 250% процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 1,2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 5.5. Договору кредиту № 2232 від 01 квітня 2019 р. у разі прийняття Спілкою рішення про стягнення процентів за користування кредитом та суми кредиту в судовому порядку внаслідок невиконання Позичальником зобов`язань, встановлених п. 2.6., до Позичальника застосовується штраф у розмірі 50% від суми фактичного залишку кредиту на дату прийняття Спілкою рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконав, суму кредиту в обумовлений договором строк не повернув , проценти за користування кредитом не сплатив, фактично не виконав свої зобов`язання, через що станом на 04.06.2020 року у нього утворилась заборгованість за тілом кредиту в сумі 14 000 ,00 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів процентів проценти за користування кредитом за період з 01.04.2019 року по 04.06.2020 року в сумі 20 582,39 гривень.

Разом з тим, у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (14-10цс18) зроблено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом підлягають частковому задоволенню і вказані проценти слід стягнути за період з 01.04.2019 року по 01.04.2020 року в сумі 18459 гривень 44 копійок, виходячи з розрахунку наданого позивачем, який відповідачами не спростований.

Щодо заперечень відповідачів в частині стягнення процентів згідно ч.2 ст. 626 ЦК України, суд зазначає наступне.

Так, сторони визначили у договорі окремо підстави стягнення відсотків за користування кредитом, та відсотків передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України саме як відповідальність за порушення грошового зобов`язання за несвоєчасне повернення кредитних коштів за весь час прострочення до моменту його повернення в розмірі 250 процентів річних від простроченої суми.

ОСОБА_1 договір кредиту підписав, а тому погодився на умови, визначені цим договором , в свою чергу у договорах поруки, укладених з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , визначено, що останні відповідадають за зобов`язаннями боржника, що випливають із Договору кредиту № 2232 від 01 квітня 2019 року.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 року справа № 5017/1987/2012 висловлено правову позицію, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 18.02.2019 року справа № 910/21449\17, від 05.03.2019 року справа № 5017/1987\2012, від 05.06.2019 року справа № 907/955/16.

Як вбачається з позовної заяви Позивач звернувся до Відповідачів з позовними вимогами про стягнення 250 процентів річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання, а саме, несвоєчасне повернення кредитних коштів. Правовою підставою позову Позивач зазначає ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги доводи відповідачів щодо безпідставності нарахування процентів згідно п.5.4 договору , не вбачає правових підстав для зменшення розміру нарахування вказаних процентів , та приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача 250 процентів річних за порушення грошового зобов`язання, а саме несвоєчасне повернення кредитних коштів у розмірі 20 052,47 гривень .

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення тіла кредиту та процентів за період з 01.04.2019 року по 01.04.2020 року , а також процентів нарахування яких визначено п. 5.4 Договору ( ч. 2 ст. 625 ЦК України ) та штрафу , ґрунтуються на законі та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, через що позов в цій частині слід задовольнити та стягнути з відповідача вказані суми, а всього 59 511 гривень 91 копійку.

Вирішуючи позовні вимоги до поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою ( ст. 546 ЦК України) .

У відповідності до вимог ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржником.

Так, згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договорі поруки.

Так, в забезпечення вимог КС "Запоріжжя" між позивачем та поручителем ОСОБА_2 та боржником ОСОБА_1 укладено договір поруки № 2232/П1 від 01 квітня 2019р., відповідно до умов якого поручитель взяла на себе обов`язок солідарно з боржником відповідати за зобов`язаннями, що випливають із договору кредиту № 2232 від 01 квітня 2019р..

Крім того, в забезпечення вимог КС "Запоріжжя" між позивачем та поручителем ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_1 укладено договір поруки № 2232/П2 від 01 квітня 2019р., відповідно до умов якого поручитель взяла на себе обов`язок солідарно з боржником відповідати за зобов`язаннями, що випливають із договору кредиту № 2232 від 01 квітня 2019р..

Тобто, позивач уклав окремі договори поруки з фізичними особами-поручителями. Ці договори не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою. Тому вказані особи не несуть солідарної відповідальності перед позивачем.

Відповідальність поручителів перед позивачем є солідарною разом з позичальником як з боржником за основним зобов`язанням. Вказане випливає з пунктів 2.1 договорів поруки.

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором позичальника-боржника за основним зобов`язанням і поручителів кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

З огляду на вищенаведене , суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з кожного солідарно з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Запоріжжя» заборгованість в сумі 59 511 гривень 91 копійку , з яких : 14 000 гривень 00 копійок - сума кредиту, 18459 гривень 44 копійок - проценти за користування кредитом за період з 01.04.2019 року по 01.04.2020 року , проценти згідно п. 5.4 договору у розмірі 20052 гривень 47 копійок , штраф в розмірі 7000 гривень 00 копійок .

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідачів на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі по 676 гривень 73 копійок з кожного.

Керуючись ст. ст. 611, 629,625, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Кредитної спілки «Запоріжжя» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) , ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з кожного солідарно з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Кредитної спілки «Запоріжжя» (місце знаходження : м. Запоріжжя , пр. Соборний, 105, код ЄДРПОУ 33123016) заборгованість в сумі 59 511 гривень 91 копійку , з яких : 14 000 гривень 00 копійок - сума кредиту, 18459 гривень 44 копійок - проценти за користування кредитом за період з 01.04.2019 року по 01.04.2020 року , проценти згідно п. 5.4 договору у розмірі 20052 гривень 47 копійок , штраф в розмірі 7000 гривень 00 копійок .

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) , ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) , ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Кредитної спілки «Запоріжжя» (місце знаходження : м. Запоріжжя , пр. Соборний, 105, код ЄДРПОУ 33123016) судовий збір у сумі по 676 гривень 73 копійок з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 27 жовтня 2020 року.

Суддя:

26.10.2020