Рішення № 9248319, 23.04.2010, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа №2-24/10

РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2010 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

представника позивача за своїм позовом і як відповідача за позовом ОСОБА_1. Корсунь-Шевченківської міської ради - Немирської І.М.

відповідача і як позивача за своїм позовом - ОСОБА_1

представника позивача і як відповідача ОСОБА_1. - ОСОБА_4

третіх осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом Корсунь-Шевченківської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про зобовязання вчинити певні дії та позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про визнання права власності на недобудований житловий будинок, суд

встановив:

Позивач міська рада предявила у суд позов і просить зобовязати відповідача знести самочинно збудовану ним споруду по АДРЕСА_1 посилаючись на те, що відповідач проводить незаконне будівництво. Крім того, його дії завдають шкоди майну сусідам. Всі звернення до відповідача по даному питанню результатів не дали.

Позивач ОСОБА_1 предявила у суд позов і просить визнати за нею право власності на недобудований житловий будинок по АДРЕСА_1 посилаючись на те, що вона будує даний будинок хоча і без належного дозволу, але згідно затвердженого проекту на земельній ділянці, яка відведена для цієї мети. Будівництво відповідає будівельним, санітарним та протипожежним нормам.

Ухвалою суду позови обєднані в одне провадження.

У суді представник позивача Корсунь-Шевченківської міської ради Немирська І.М. за своїм позовом і як представник відповідача за позовом ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала повністю,вимоги ОСОБА_1 не визнала з тих же підстав і надала суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач і як позивач за своїм позовом ОСОБА_1 вимоги до себе не визнала повністю, свої вимоги підтримала повністю і погодилася з запереченнями свого представника ОСОБА_4 проти позову до себе та поясненнями за своїм позовом .

Треті особи ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вважають, що позов міської ради підлягає задоволенню, а в позові ОСОБА_1 потрібно відмовити, оскільки відповідачка з ними будівництво не погоджувала, воно ведеться з порушеннями: на спільному горищі відсутні двері, холодно. Крім цього, ОСОБА_6 пояснила, що з даху прибудови тече вода на її горище, від води обвалилася стеля в кімнаті, у другій кімнаті почала осідати стіна від великої ваги даху. В підтвердження своїх заперечень надала суду фото та Акт обстеження комісією міської ради її частини будинковолодіння.

Третя особа ОСОБА_7 у суд не зявився по хворобі, надавши заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти позову міської ради заперечує, до позову ОСОБА_1 претензій не має.

Суд, зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов міської ради підлягає до повного задоволення, а в позові ОСОБА_1 належить відмовити в силу наступного.

В суді встановлено, що ОСОБА_1 являється власником АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом на підставі рішення Корсунь-Шевченківського районного суду від 11 квітня 2007 року.

Власником кв.1 в даному будинку являється ОСОБА_5, власником кв.3 - ОСОБА_6, власником кв.4 - ОСОБА_7.

Після набуття права власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 на підставі проекту ТОВ «НВФ»ТЕХПРИЛАД» самочинно добудувала до своєї частини будинку житлову добудову, не маючи при цьому дозволу виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради на будівництво та погодженої в установленому законом порядку проектної документації і дозволу інспекції архітектурно-будівельного контролю, як це передбачено вимогами Закону України «Про планування і забудову територій». На час розгляду справи в суді за позовом міської ради відповідні документи ОСОБА_1 також не були оформлені і вона звернулася з позовом до суду посилаючись на норми ч.3 ст.331 і ч.5 ст.376 ЦК України, як обґрунтування своїх вимог, з вимогою визнати за нею право власності на недобудований нею житловий будинок. При цьому, надала суду як докази документи про підтвердження її права власності на земельну ділянку по місцю знаходження нерухомого майна, на нерухоме майно, проектну документацію, довідку про виконання будівельних на 95%,схему для погодження реконструкції житлового будинку,генплан її ділянки, висновок експертного будівельно-технічного дослідження про незначне відхилення від проекту,не відповідність дотримання протипожежних норм, які являються істотними та відповідності прибудови державним будівельним, санітарно - гігієнічним вимогам, архітектурно-планувального,конструктивного рішення та санітарних норм. Крім цього, свідок ОСОБА_8 підтвердив обґрунтування позивача.

Згідно ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ч.5 ст.376 цього Кодексу на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Тобто, до моменту виготовлення обєкта, який може визнаватися як нова річ, особа, яка здійснює його створення, визнається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані нею в процесі цього будівництва (створення). У випадках до повного завершення будівництва нерухомого майна особа, яка проводила дане будівництво, може звернутися до суду із заявою про визнання її власником недобудованого майна. Суд може винести таке рішення, але при умові, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною.

Позивач за своїм позовом ОСОБА_1 вірно посилаючись на наявність вказаних норм матеріального права, в той же час просить визнати за нею право власності на весь, як недобудований, житловий будинок по АДРЕСА_1 при тому, що являється власником лише однієї із чотирьох квартир. Прибудова до її квартири також не може визнаватися як нова річ. А тому, надані ОСОБА_1 докази не підтверджують її позовні вимоги і судом до уваги не беруться як і інші,не маючі ніякого відношення до суті позовних вимог письмові докази надані сторонами.

Суд зазначає, що відповідно до ст.ст.1,2,4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада це жителі, обєднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України і законів України. Одним із принципів здійснення місцевого самоврядування є законність.

А оскільки в суді встановлено, що відповідач ОСОБА_1 дійсно порушила зазначені нормативно - правові акти, добровільно усунути порушення не бажає, то суд вважає, що є підстави зобовязати її знести самочинно збудовану нею добудову по АДРЕСА_1.

Згідно ст.ст.1,10 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд проходить до висновку, що позов міської ради підлягає до повного задоволення, а в позові ОСОБА_1 належить відмовити.

Відповідно до ст.129 Конституції України одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Протягом усього часу розгляду справи по суті позивач не змінив підставу або предмет позову, не збільшив або зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах предявлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання не має.

Заходи забезпечення позовів не вживалися.

При постановленні рішення у справі, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 недоплачений нею при предявленні позову судовий збір в розмірі 308 грн. 41 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплата яких позивачу міській раді була відстрочена.

Керуючись ст.ст. 27,31,57,58,59,60,61,82,88,169,197,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 331 ч.3, 376 ч.5 ЦК України, ст.ст.1,2,4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.24,29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.76 Закону України «Про виконавче провадження», ст.129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд

вирішив :

Задовольнити повністю позов Корсунь-Шевченківської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про зобовязання вчинити певні дії.

Зобовязати відповідача ОСОБА_1 знести самочинно збудовану нею добудову по АДРЕСА_1. У разі невиконання відповідачем цих вимог, державній виконавчій службі організувати виконання рішення суду, після чого стягнути з відповідача двократний розмір витрат на проведення виконавчих дій.

Відмовити повністю в позові ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про визнання права власності на недобудований житловий будинок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і жительки АДРЕСА_3, приватного підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 у доход держави судові втрати по сплаті судового збору в сумі 308 грн. 41 коп. і на користь ГУДКУ у Черкаській області р/р 31210259700239 в УДК у Черкаській області МФО 854018 код 22809021 бюджетної класифікації 22050000 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..

Повідомити осіб, які беруть участь у справі, що з повним рішенням суду вони зможуть ознайомитися 29 квітня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий - підпис