Ухвала суду № 92480669, 26.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 жовтня 2020 року м. Київ № 640/7656/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву б/н від 31.03.2020 "Про поновлення строку на звернення до адміністративного суду" ОСОБА_1 у адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у м. Києві,проскасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код 43141267) (далі - відповідач або ГУ ДПС), в якому просить суд

- поновити строк звернення з позовною заявою до адміністративного суду;

- скасувати вимогу ГУ ДПС у м. Києві № Ф-263597-17 У від 11.05.2019 на суму 21 030,90 грн. (двадцять одна тисяча тридцять гривень 90 копійок) про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на адресу останнього оскаржувана вимога не надходила, а про її існування ОСОБА_1 стало відомо 25.03.2020, зокрема з моменту обізнаності про відкриття виконавчого провадження № 61538109 з виконання оспорюваного рішення; позивач зауважує, що у нього, як фізичної особи-підприємця, відсутні об`єкт та база оподаткування єдиного соціального внеску і, відповідно до діючого законодавства, немає заборгованості по спірній вимозі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7656/20, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; витребувано у ГУ ДПС у м. Києві належним чином засвідчену копію вимоги № Ф-263597-17 У від 11.05.2019, а також докази надіслання та отримання спірного рішення.

Разом з цим суд примічає про подання 31.03.2020 позивачем заяви про поновлення строку на звернення до суду, яка мотивована пропущенням останнім строку через неотримання спірного рішення від відповідача.

У відзиві на позов пояснень щодо поданої позивачем заяви ГУ ДПС не зазначено.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 , суд вказує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як свідчать матеріали справи, позивач про існування вимоги ГУ ДПС у м. Києві № Ф-263597-17 У від 11.05.2019 дізнався лише 25.03.2020 з постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому доказів вручення позивачу спірної вимоги раніше вказаного строку до суду не представлено.

З огляду на вказане, проаналізувавши у сукупності наведені позивачем у заяві доводи та наявні у матеріалах справи докази, з метою забезпечення можливості останньому звернутись до суду для вирішення спору, беручи до уваги реальну обізнаність позивачем про спірну вимогу 25.03.2020, суд вважає заяву про поновлення строку на звернення до суду обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим пропущений позивачем строк звернення до суду підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву б/н від 31.03.2020 "Про поновлення строку на звернення до адміністративного суду" ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) (ч. 2 ст. 256 КАС України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко