Рішення № 92480206, 28.10.2020, Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

28.10.2020 Справа №: 518/795/20 Провадження № 2/518/431/2020

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

28 жовтня 2020року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

секретаря Шевчук Г.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мажуга Владислав Юрійович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 350 від 13 лютого 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажуга Владиславом Юрійовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором № R051.0062905 від 17 лютого 2016 року в сумі 31 945,70 гривень та витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 500,00 гривень.

В обґрунтування позову посилається на те, що у квітні 2020 року позивач дізналась про відкритя виконавчого провадження ВП № 61669135 від 30.03.2020 року щодо викоання виконавчого напису № 350 від 13 лютого 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажуга Владиславом Юрійовичем про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором № R051.0062905 від 17 лютого 2016 року в сумі 31 945,70 гривень.

Оскільки позивач вважає, що вимоги стягувача на момент складення оскаржуваного напису не були безспірними, крім того виконавчий напис вчинений поза межами встановлених строків, тому на її думку відсутні підстави для вчинення виконавчого напису, у зв`язку з чим вона вимушена звернутись з позовом до суду.

Представник позивача надав заяву в якій підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі, спрву розглянути в його відсутність.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, а тому суд приходить до висновку про вирішення справи на підставі наявних матеріалів.

Треті особи приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р. В. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мажуга В.Ю., будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання, не з`явились.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мажуга В.Ю., подав до суду заяву, в якій розгляд справи просив проводити у його відсутності.

Згідно ст. 223 ч. 1 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владиславом Юрійовием на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис № 350, про стягнення з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором № R051.0062905 від 17 лютого 2016 року, за період з 04 червня 2019 року по 15 січня 2020 року в сумі 31 945,70 гривень та витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 500,00 гривень.

Згідно вказаного виконавчого напису заборгованості за кредитним договором № R051.0062905 від 17 лютого 2016 року складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 574,56 (сім тисяч п`ятсот сімдесят чотири гривні 56 копійок); прострочена заборгованість за комісією - 6 753,60 (Шість тисяч сімсот п`ятдесят три гривні 60 копійок); прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 575,60 (п`ятсот сімдесят п`ять гривень 60 копійок); строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 (нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість за комісією - 0,00 (нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00 (нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість за штрафами і ненями - 16 541,94 (Шістнадцять тисяч п`ятсот сорок одна гривня 94 копійки).

30.03.2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 61669135 щодо примусового виконання вище вказаного виконавчого напису № 350, вчиненого 13.02.2020 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Мажугою В.Ю.

30.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. винесена постанова про арешт коштів боржника.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1, підпунктами 3.1., 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Відповідно до пунктів 1, 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

У постанові Верховного суду України від 05 липня 2017 року № 754/9711/14-ц зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, ні відповідачем, ні третьою особою не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що вчиняючи виконавчий напис нотаріус врахував та перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості та виконав вимоги ч.1ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, між сторонами існував та існує невирішений спір щодо наявної заборгованості, зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14.

Також суд вважає слушними доводи позивача з приводу того, що вчинення виконавчого напису нотаріусом здійснено поза межами строку, встановленого ст. 88 Закону України «Про нотаріат», зважаючи на те, що відповідачем не було надано доказів на спростування того, що останній платіж за кредитним договором позивачем здійснено 14.12.2016 року, право вимоги у кредитора виникло 26 січня 2017 року, а виконавчий напис вчинено 13 лютого 2020 року..

З огляду на викладене, вказані обставини є підставою для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 350 від 13 лютого 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажуга Владиславом Юрійовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором № R051.0062905 від 17 лютого 2016 року в сумі 31 945,70 гривень та витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 500,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 141, 265, 279, 354 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис № 350 від 13 лютого 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажуга Владиславом Юрійовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості за кредитним договором № R051.0062905 від 17 лютого 2016 року в сумі 31 945,70 гривень та витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 500,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ 39508708) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.Тарасенко