Ухвала суду № 92479259, 27.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/627/17

Провадження № 2/947/973/20

УХВАЛА

27.10.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кирикової О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської міської ради, ОК «Дачно-будівельний кооператив імені 1-го травня», про усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебуває вищевказана цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської міської ради, ОК «Дачно-будівельний кооператив імені 1-го травня», про усунення перешкод у користуванні власністю.

У підготовчому судовому засіданні 27.10.2020 року відповідачем ОСОБА_1 було заявлено заяву про відвід судді Калініченко Л.В., як головуючому в цій справі, з підстав того, що на думку відповідача існують обставини, що виникають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Так, відповідач у вказаній заяві, посилається на те, що не згоден з діями головуючого по справі, що полягає у відмові у задоволенні його клопотань про призначення експертиз, чим позбавляється його право на подання доказів, а також головуючим допущено тривалий розгляд справи.

У підготовчому судовому засіданні 27.10.2020 року відповідач та його представник підтримали зазначену заяву та просили суд задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви з підстав необґрунтованості та безпідставності.

Згідно з ч.7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно.

Заслухавши пояснення відповідача та представників сторін по справі, дослідивши, вивчивши подану заяву та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Статтею 37 ЦПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Будь-яких підстав у відповідності до ст. 36,37 ЦПК України для відводу судді, відповідачем не наведено та не обґрунтовано.

Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви відповідача у неупередженості і об`єктивності судді, що полягає в незгоді його з процесуальними рішеннями ухваленими головуючим по справі, а саме: ухвалами Київського районного суду міста Одеси від 26.06.2020 року про залишення без задоволення клопотань: про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи за вх. №57020/19вх; про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи за вх. №57038/19вх; про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи за вх. №57048/19вх.

Однак, суд вважає зазначені підстави на підтвердження наявності сумнівів в об`єктивності і неупередженості судді, безпідставними, оскільки відповідно до ч. 4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З урахуванням вимог ч.4 ст.36 ЦПК України, вказані посилання представника відповідача, як на підставу для відводу судді, є неналежними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з тотожних підстав, відповідачем 09.07.2020 року вже заявлялась заява про відвід судді, яку ухвалою судді від 09.07.2020 року було визнано необґрунтованою та заяву було передано до канцелярії Київського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Калініченко Л.В.

Зазначена заява переглядалась іншим складом суду, а саме суддею Куриленко О.М., якою 13.07.2020 року постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Калініченко Л.В.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що зазначені підстави вже досліджувались судом та визнані необґрунтованими, за наслідком чого суд вважає безпідставними.

Щодо доводів відповідача про те, що такими процесуальними рішення, головуючим фактично його позбавлено на можливість розпоряджатись процесуальними правами з подання доказів, суд вважає взагалі безпідставними, з урахуванням того, що навпаки в ухвалах суду від 26.06.2020 року відповідачеві роз`яснювалось, що він у відповідності до положень ст. 106 ЦПК України не був позбавлений можливості за власним волевиявленням замовити проведення експертизи поза межами судового розгляду.

Одночасно суд зазначає, що у відповідності до висновків Верховного Суду викладених у Постанові від 20.10.2020 року по справі №910/7275/19, обґрунтована і мотивована відмова суду в задоволенні клопотання учасника справи не може вважатися обмеженням у поданні доказів учасником справи суду.

Щодо строків розгляду справи, суд звертає увагу, що як вже наголошувалась в ухвалах суду від 26.06.2020 року, суд приймає до уваги зазначений факт та неодноразово звертав увагу учасників процесу під час розгляду справи на належне здійснення своїми процесуальними обов`язками, за для усунення можливості для їх зловживанням.

Суд зазначав, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, з чим в свою чергу як вбачається відповідач не згоден, що призводить до протиріччя в посиланнях відповідача.

Як прослідковується з заяви відповідача, представник останнього подав нові клопотання до суду, за наслідком чого з посиланням на такі обставини, звертає увагу на необхідність їх задоволення, однак суд вважає такі обставини недопустимими, оскільки можуть бути наслідком здійснення втручання в діяльність суду.

Суд наголошує, що у відповідності до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що посилання викладені заявником, як на підставу для відводу судді, є необґрунтованими і безпідставними, а тому не є підставами для задоволення заяви про відвід.

Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

З огляду на те, що відповідно до ст. 36 ЦПК України заявлений відвід є необґрунтованим, а заява про відвід надійшла до суду під час проведення судового засідання, суд вважає відсутніми підстави для передання заяву про відвід судді до канцелярії суду для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді, а заява відповідача про відвід судді підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 39-41 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 28.10.2020 року.

Головуючий Калініченко Л. В.