Рішення № 92473525, 28.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м.Одеса Справа 420/9224/20

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ в Одеській області) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 04.09.2020 року у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №62566175.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коваленком В.О. 15.07.2020 відкрито виконавче провадження №62566175 з примусового виконання виконавчого листа №523/8126/19 виданого 12.11.2019 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату від 15.06.2015 року №720, 721, 722 за період з квітня 1982 року по березень 1998 року, виданих ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» та виплатити заборгованість на користь ОСОБА_1 , що виникла за період з 25.05.2015 року.

Вимоги викладені в резолютивній частині рішення виконанні Головним управлінням добровільно, про що було повідомлено зазначений Відділ примусового виконання рішень шляхом направленням на його адресу листа від 28.07.2020 №1500-0321-5/51202. В листі зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 по справі №523/8126/19 ОСОБА_1 перераховано пенсію з 25.05.2015 року із врахуванням довідок про заробітну плату від 15.06.2015 року №720, 721, 722 за період з квітня 1982 року по березень 1998 року, виданих ВАТ «Макіївський металургійний комбінат».

Розмір пенсії з 25.05.2015 року складає 2755,47 грн., з 01.03.2019 року – 3040,44 грн., 01.05.2020 – 3372,14 грн., з 04.05.2020 року – 3814,01 грн. Сума боргу складає 11459,98 грн. Зазначена сума буде виплачена з урахуванням вимог п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів від 21.08.2019 року №788).

Представник позивача вважає, що ГУ ПФУ виконало вимоги виконавчого листа №523/8126/19 у повному обсязі, в добровільному порядку та в межах своїх повноважень ще 12.12.2019 року, що підтверджується Рішенням від 12.12.2019 року №951390109875.

Відповідно до приписів ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим, документом виконавче провадження підлягає закінченню.

Натомість, на думку позивача в порушення норм чинного законодавства державним виконавцем виноситься постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., з урахуванням того, що Головним управлінням виконано Рішення суду в добровільному порядку.

Відповідно до положень ст.75 Закон України №1404-УІІІ «Про виконавче провадження» державний виконавець має право накласти штраф лишу у разі невиконання рішення суду.

Представник позивача звертає увагу на той факт, що рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством, а тому не зрозуміло саме в якій частині Управління не виконало вимоги рішення суду, та яким чином воно повинно бути виконано, якщо Головне управління вчинило всіх необхідних та залежних саме від Головного управління заходів та в межах повноважень Головного управліннях по виконанню рішення суду.

На думку позивача, якщо відповідачу не зрозуміло яким чином, або у який спосіб повинно виконуватись рішення суду - державний виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

Відповідно до ст. 254 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

ГУ ПФУ в Одеській області просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гри.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що посилання позивача на постанову КМУ №637 є безпідставним, недоцільним, адже виконання рішення суду є обов`язковим. Крім того. Право на отримання пенсії є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою обов`язків. Рішення суду не виконано. Державний виконавець діяв у відповідності до вимог законодавства.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також ухвалою суду від 19.10.2020 року зобов`язано Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати до суду належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №62566175.

Водночас вищезазначеною ухвалою суду залучено до розгляду цієї справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Дослідивши адміністративний позов, відзив Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року у справі №523/8126/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнати протиправними дії Суворовського об`єднання управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Суворовське об`єднання управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату від 15.06.2015 року №720, 721, 722 за період з квітня 1982 року по березень 1998 року, виданих ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» та зобов`язано виплатити заборгованість на користь ОСОБА_1 , що виникла за період з 25.05.2015 року.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про заміну сторони на правонаступника по справі №523/8126/19.

Ухвалою суду від 29.09.2019 року заяву задоволено та замінено Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області по справі №523/8126/19.

Вказане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року набрало законної сили 07.10.2019 року.

Для виконання рішення суду 12.11.2019 року видано виконавчий лист по справі №523/8126/19.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коваленком В.О. 15.07.2020 року відкрито виконавче провадження №62566175 з примусового виконання виконавчого листа №523/8126/19 виданого 12.11.2019 Одеським окружним адміністративним судом та постанова про відкриття виконавчого провадження №62566175 направлена на адресу ГУ ПФУ, куди надійшла 20.07.2020 року (а.с.14-16).

Позивач 28.07.2020 року направив на адресу відділу примусового виконання рішень лист №1500-0321-5/51202 з додатками, згідно якого повідомив, що рішенням Відділу №19 ОСОБА_1 перераховано пенсію з 25.05.2015 року із врахуванням довідок про заробітну плату від 15.06.2015 року №720, 721, 722 за період з квітня 1982 року по березень 1998 року, виданих ВАТ «Макіївський металургійний комбінат». Розмір пенсії з 25.05.2015 року складає 2755,47 грн., з 01.03.2019 року – 3040,44 грн., 01.05.2020 – 3372,14 грн., з 04.05.2020 року – 3814,01 грн. Сума боргу складає 11459,98 грн. Зазначена сума буде виплачена з урахуванням вимог п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів від 21.08.2019 року №788) (а.с.17-18).

04.09.2020 року постановою Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Коваленком В.О. за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. (а.с.19-21).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом №1404-VIII, відповідно до ст. 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем за наслідками перевірки, що проводиться наступного дня після спливу десятиденного терміну з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, факту невиконання такого рішення без поважних причин.

Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 (далі - Порядок № 649), визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.

Згідно пунктів 5, 6, 8, 10 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/5248/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року змінено. Пункт 2 резолютивної частити рішення викладено у наступній редакції: «Визнано протиправними та нечинними пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Суд зазначає, що обставини скасування з 22 липня 2020 року в судовому порядку пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» не можуть бути враховані при прийнятті рішення щодо невиконання рішення суду, оскільки ці обставини не існували на час здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду (виникнення спірних відносин).

Відповідно до статті 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Суд звертає увагу, що після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі № 640/5248/19 обсяг бюджетних призначень Пенсійного фонду України на 2020 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду не переглядався.

Враховуючи вищевикладене, погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду може бути здійснено в межах відповідних бюджетних призначень.

Як встановлено судом під час розгляду справи, мотивами для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу вказано «з вказаної відповіді чітко вбачається, що рішення суду боржником не виконано, а саме не виплачено ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, що виникла за період з 25.05.2015, як того вимагає рішення».

Суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, оскільки в листі від 28.07.2020 року чітко зазначено, що рішенням Відділу №19 ОСОБА_1 перераховано пенсію з 25.05.2015 року із врахуванням довідок про заробітну плату від 15.06.2015 року №720, 721, 722 за період з квітня 1982 року по березень 1998 року, виданих ВАТ «Макіївський металургійний комбінат». Розмір пенсії з 25.05.2015 року складає 2755,47 грн., з 01.03.2019 року – 3040,44 грн., 01.05.2020 – 3372,14 грн., з 04.05.2020 року – 3814,01 грн. Сума боргу складає 11459,98 грн. Зазначена сума буде виплачена з урахуванням вимог п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів від 21.08.2019 року №788).

Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, однак не зробив цього.

При цьому, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, враховуючи те, що питання виділення коштів на виконання рішення суду здійснюється саме Пенсійним фондом України, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, позивач здійснив всі залежні від нього дії щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №523/8126/19, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу прийнята відповідачем без урахування всіх обставин невиконання судового рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18).

Крім того, Верховний Суд України в постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій, з огляду на що постанова від 04.09.2020 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. ВП №62566175 підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення від 12.10.2020 року №25200 про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальній сумі 2 102,00 грн. (а.с.47).

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який є відповідачем у справі.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького 34, код ЄДРПОУ 43315529) – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про накладення штрафу від 04.09.2020 року у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №62566175.

Стягнути з Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачений судовій збір за платіжним дорученням від 12.10.2020 року №25200 в сумі 2102,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.