Рішення № 92459362, 19.10.2020, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1000/20

№ 2/544/371/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 жовтня 2020 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сайко О. О.,

за участі секретаря – Ралець О.С.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Козін І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду на вул. Соборна, 41 справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства "Полтава-Банк" , третя особа Пирятинський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про зняття арешту з майна,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є власницею квартири АДРЕСА_1 . Також, згідно договору дарування, ВСТ 489956 від 28.04.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожець І.П., є власницею будинку АДРЕСА_2 . Зазначає, що 20.08.2020 року, отримуючи Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вона дізналася про те, що все її нерухоме майно знаходиться під арештом. Позивач згадала, що у 2007 році було судове рішення, яким з неї та її чоловіка на користь АТ «Полтава-Банк» були стягнуті грошові кошти, але з тим боргом вони вже давно розрахувалися, проте квитанції не збереглися. Після звернення до АТ «Полтава-Банк», позивач дізналася що вона та її чоловік не мають кредитної заборгованості. Крім цього, у Пирятинському РВ ДВС їй повідомили, що відкритих виконавчих проваджень, де позивач є боржником, у відділі на примусовому виконанні немає.

У зв`язку з вищевикладеним просить зняти арешт та заборону на відчуження на будинок АДРЕСА_2 , накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пирятинського районного управління юстиції у Полтавській області від 20.08.2007 року у рамках виконавчого провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, визначених у позові.

Представник відповідача - АТ "Полтава-Банк" в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, своїм процесуальним правом надати відзив на позов не скористався.

Представник третьої особи - Пирятинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в судовому засіданні зазначила, що відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 у ВДВС на виконанні немає, тому при вирішенні справи покладається на розсуд суду. Додала, що виконавче провадження, у рамках якого був накладений арешт на майно позивача, знищене за закінченням строків зберігання.

Суд, заслухавши сторін, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що на підставі договору дарування від 27.04.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області І.П. Запорожець, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 жилий будинок з господарчими будівлями та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_3 (а.с. 6).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.11.2006, вищевказаний будинок зареєстрований в реєстрі за №1643, в цілому за ОСОБА_1 (а.с.7).

У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.03.2020 вбачається, що ОСОБА_1 є також власником квартири АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 09.11.2016 року (а.с.14).

Заочним рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.06.2007 року з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стягнута солідарно заборгованість за кредитним договором на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» у розмірі 67 773,59 грн (а.с.19).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 20.08.2020, на належне позивачу ОСОБА_1 нерухоме майно було накладене обтяження на підставі постанови державного виконавця ВДВС Пирятинського РУЮ Шуст З.І про арешт майна боржника ( ОСОБА_1 ) та оголошення заборони на його відчуження від 20.08.2007 (АА №889855) (а.с.17-18).

Згідно довідок від 21.08.2020 року, виданих начальником Пирятинського РВ ДВС Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), станом на 21.08.2020 у РВ ДВС відсутні виконавчі провадження, де є боржниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.20,21).

Також, у відповідності до довідок від 27.08.2020, виданих керуючою відділення АТ АТ «Полтава-Банк» м. Пирятин, станом на 27.08.2020 року у АТ «Полтава-банк» кредитна заборгованість, де є боржником ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 , відсутня (а.с.25,26).

Отже, з наявних у матеріалах справи доказів убачається, що виконавче провадження, відкрите ВДВС Пирятинського РУЮ щодо боржника ОСОБА_1 , закінчене, заборгованість перед відповідачем АТ «Полтава-банк» у позивача відсутня, проте арешт з майна, що був накладений в рамках виконавчого провадження, до цього часу не знятий.

Позивач має намір розпоряджатись належним їй майном, проте через наявність обтяження не може цього зробити.

Відповідно до ч.1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»» в ред. від 21.04.1999, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Позивач не може оскаржити дії (бездіяльність) державного виконавця щодо скасування арешту майна, оскільки виконавче провадження, у якому був накладений арешт, відсутнє, а тому позивач звернувся за захистом своїх порушених прав у порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Судом установлено, що права позивача порушуються, оскільки вона не може розпоряджатись належним їй на праві власності майном через наявність арешту на це майно, за відсутності підстав для арешту, а тому права позивача підлягають судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Керуючись ст. 6-13, 81, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Зняти арешт з житлового будинку АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений 20 серпня 2007 року постановою державного виконавця Пирятинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шуст З.І. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повний текст рішення виготовлений 23.10.2020.

Головуюча– О. О. Сайко