Рішення № 9245769, 19.04.2010, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 2-28/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі

головуючого судді Ярошенко Т.О.

при секретарі Шаміладзе В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сад», Акціонерного Страхового Товариства «Вексель», третя особа ОСОБА_1

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

за зустрічним позовом

Закритого акціонерного товариства «Сад» до закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»»

про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом,який в послідуючому було уточнено, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.04.2008 року на 107 кілометрі автодороги Харків-Охтирка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю його автомобіля “Пежо-407” державний номер НОМЕР_3 та автомобіля марки САЗ 3507 державний номер НОМЕР_4, який належить ЗАТ “Сад” під керуванням водія ОСОБА_1, в результаті якої позивач отримав тілесні ушкодження та пошкоджено автомобіль. Вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_1 Згідно висновку судового експерта автотоварознавця від 28.08.2009 року № 047 розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля Пежо - 407 державний номер НОМЕР_3 становить 108367,60 гривень.

На його думку, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, про що складався протокол про адміністративне правопорушення та він був притягнутий до адміністративної відповідальності, при цьому визнавав свою вину та зазначав що дійсно повертаючи ліворуч з головної дороги не впевнився в безпечному виконанні маневру та допустив зіткнення з автомобілем.

Також, позивач зазначає, що під час дорожньо-транспортної пригоди він отримав тілесні ушкодження, в зв"язку з чим значний розмір коштів ним витрачено на лікування,документально підтверджено витрати лише на 792,95 грн., внаслідок довготривалої хвороби недоотримав 4037, 16 гривень заробітної плати, так як перебував на лікарняному.

Крім того, вважає, що йому завдана моральна шкода в розмірі 20 000 гривень, яка полягає в тому, що його здоров'ю завдано шкоди, переніс в зв"язку з дорожньо транспортною пригодою моральні страждання, а також переніс моральні страждання в зв”язку з пошкодженням автомобіля. Вважає, що ступінь вини водія ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо транспортної пригоди становить 75 %. Власником автомобіля марки САЗ 3507 державний номер НОМЕР_4 являється Закрите акціонерне товариство "Сад", в якого мається договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності з Акціонерним страховим товариством "Вексель", яке відмовилося йому сплатити відшкодування. Тому просить стягнути з відповідачів ЗАТ”Сад” та АТС”Вексель” в солідарному порядку на його користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо транспортної пригоди в сумі 85 000 гривень, моральну шкоду в сумі 15000 гривень,з урахуванням ступеню вини.

Закрите акціонерне товариство “Сад” звернулося до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просили стягнути з ОСОБА_2 7453,73 гривень на його користь, а потім уточнили вимоги та заявили позов до Закритого акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталася 04.04.2008 року близько 16 години на 107 км автодороги Харків - Суми за участю водіїв ОСОБА_1, який керував атомобілем САЗ 3507 державний номер НОМЕР_4, що належить Закритому акціонерному товариству “Сад” та ОСОБА_2 автомобілем Пежо 407 державний номер НОМЕР_3. Відповідно до висновку судового експерта автотоварознавця від 28.08.2009 року № 047 розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням їхнього автомобіля САЗ 3507 державний номер НОМЕР_4 становить 4047, 88 гривень, яку просять стягнути із Закритого акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”,в іншій частині позовні вимоги ухвалою Охтирського міськрайсуду від 28.12.2009 року залишено без розгляду за заявою ЗАТ”Сад”.

В суді ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 позов підтримали повністю, пояснивши, що 04.04.2008 року на 107 кілометрі автодороги Харків-Охтирка сталася дорожньо - транспортна пригода за участю його автомобіля Пежо 407 та автомобіля марки САЗ 3507 державний номер НОМЕР_4, який належить ТОВ “Сад” під управлінням водія ОСОБА_1, в результаті якої пошкоджено його транспортний засіб та отримав тілесні ушкодження. Вважають, що вина водія ОСОБА_1 в дорожньо - транспортній пригоді становить 75 %, так як при повороті ліворуч з головної дороги не впевнився в безпечному виконанні маневру та допустив зіткнення з його автомобілем. Тому виходячи зі ступіню вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди просить стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з”явилась,подала заяву ,в якій позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала повністю та просила справу слухати в її відсутність.

Представник Закритого акціонерного Товариства “Сад” Соболєв І.В. позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, позов ЗАТ „Сад” підтримав повністю, вважає, що в дорожньо - транспортній пригоді винен ОСОБА_2, а ОСОБА_1, який перебуває в трудових відносинах з Закритим акціонерним товариством”Сад” , працює водієм, в скоєнні дорожньо - транспортної пригоди не винен. Просив стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” матеріальну шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу Закритому акціонерному товариству “Сад” в розмірі 4047, 88 гривень,а в позові ОСОБА_2 відмовити.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 позов ОСОБА_2 не визнали, позов Закритого акціонерного товариства “Сад” підтримали, пояснивши, що рухаючись по автодорозі Харків-Суми ОСОБА_1 здійснюючи поворот вліво, завчасно включив покажчик лівого повороту, впевнився у відсутності зустрічного транспорту, побачивши у бокове дзеркало, що позаду рухається автомобіль в попутньому напрямку, розпочав поворот вліво та відчув удар у правий бік автомобіля, в результаті чого автомобіль перевернувся на бік та завдано пошкоджень. Вважають, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , тому просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, позов Закритого акціонерного товариства “Сад” задовільнити.

Представник Закритого акціонерного товариства “Страхова Група “ТАС” в судовому засіданні позовні вимоги ЗАТ”Сад” визнав та зазначив,що відшкодування страхової виплати буде проводитися за рішенням суду. Вважає ,що розмір шкоди необхідно стягувати з урахуванням вини водія.

Представник Акціонерного страхового товариства “Вексель”в судове засідання не з”явився,про розгляд справи повідомлявся належним чином під розписку,тому суд вважає можливим

слухати справу в їх відсутність.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, позов Закритого акціонерного товариства «Сад» підлягає задоволенню повністю зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна подія мала місце 04.04.2008 року на 107 кілометрі автодороги Харків-Охтирка за участю водіїв автомобіля Пежо 407 державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля марки САЗ 3507 державний номер НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_1.

Відносно водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складалися протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП(а.с.13-14,77 т. с.1).

З постанови Охтирського міськрайонного суду від 27 червня 2008 року відносно водія автомобіля САЗ 3507 державний номер НОМЕР_4 ОСОБА_1слідує, що факт правопорушення мав місце з його боку,однак,закрито провадження в справі за пропуском строку притягнення до адмінвідповідальності.

З постанови Охтирського міськрайонного суду від 25 квітня 2008 року відносно ОСОБА_2 , водія автомобіля Пежо 407 державний номер НОМЕР_3 слідує,що факт правопорушення з його боку мав місце та накладено за це стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України обставини,встановлені судовим рішенням у адміністративній справі ,що набрало законної сили,не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа,щодо якої встановлено ці обставини.

Власником автомобіля САЗ 3507 держномер НОМЕР_4 являється ЗАТ”Сад”(а.с.38 т.с.1), з яким водій ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах. Водій автомобіля Пежо 407 1,8 Е держномер НОМЕР_3 ОСОБА_2 керував на момент ДТП на підставі нотаріальної довіреності(а.с.79-80 т.с.1).

Вирішуючи позов ОСОБА_2 суд виходить з того, що дані правовідносини регулюються ст.ст. 395-396 ЦК України, згідно яких речовими правами на чуже майно є : право володіння, право користування (сервітут), законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно письмової заяви ОСОБА_5(а.с.228-229 т. с.1),вона повністю підтримує вимоги ОСОБА_2 та просить стягувати відшкодування шкоди на його користь.

Суд не погоджується з доводами позивача ОСОБА_2 ,викладеними в позові ,що відповідачі АСТ”Вексель” та ЗАТ”Сад” повинні нести солідарну відповідальність,так як це не грунтується на законі та при вирішенні даного спору виходив зі слідуючого.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована згідно полісу № ВВ/3613712 з 06.10.2007 року до 05.10.2008 року (а.с. 81 т. с.1) страховиком ЗАТ «Страхова група «ТАС»» за яким встановлено розмір відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров?ю (на одного потерпілого) п?ятдесят одна тисяча гривень, за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) двадцять п?ять тисяч п?ятсот гривень .

Цивільно-правова відповідальність ЗАТ «Сад» застрахована згідно полісу № ВВ/5752784 з 17.01.2008 року до 16.01.2009 року (а.с. 54 т.с.1) страховиком Акціонерним страховим товариством “Вексель” за яким встановлено розмір відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров?ю (на одного потерпілого) п?ятдесят одна тисяча гривень, за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) двадцять п?ять тисяч п?ятсот гривень.

Відповідно до ст. 8 ч. 2 Закону України „Про страхування” страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов?язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Стаття 25 ч. 1 Закону України „Про страхування” передбачає здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Стаття 9 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає ліміт відповідальності страховика. Зокрема, п.9.2 цієї статті передбачає обов”язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду,заподіяну майну потерпілих,становить 25500 гривень,п.9.3 передбачено обов”язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду ,заподіяну життю та здоров”ю потерпілих ,становить 51000 грн.на одного потерпілого.Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку,що настав протягом періоду дії відповідного договору обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов,зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

Стаття 22 цього ж Закону передбачає,п.22.1, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров”ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим,які є юридичними особами,страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

Відповідно до п.22.3 потерпілому також відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Ст.23 Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”передбачає відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров”ю потерпілого.Шкодою,заподіяною життю та здоров”ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди , є шкода ( в тому числі моральна шкода), пов”язана з лікуванням потерпілого,з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктом 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Дані правовідносини регулюються також ст.1194 ЦК України , особа,яка застрахувала свою цивільну відповідальність , у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов”язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до висновку №047 автотоварознавського дослідження судового експерта автотоварознавця(а.с.16-17т.с.1),з яким сторони погодилися в суді та його підтвердив експерт автотоварознавець ОСОБА_9 визначено розмір матеріальної шкоди,заподіяної ОСОБА_2становить 108367,60 грн.

В судовому засіданні сторони добровільно домовилися та визначили ринкову вартість залишку запчастин пошкодженого автомобіля Пежо 407 держномер НОМЕР_3 в розмірі шість тисяч гривень та погодилися ,щоб в цій частині такий розмір було прийнято судом до уваги та зменшено розмір матеріальної шкоди ОСОБА_2 на залишкову вартість. Таким чином ,суд враховуючи дані обставини визначає за погодженням сторін в судовому засіданні матеріальну шкоду ,заподіяну ОСОБА_2,завдану пошкодженням автомобіля Пежо 407 в розмірі 102367,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи і про це зазначав у суді ОСОБА_2 та його представник,що дійсно він звертався до Акціонерного страхового товариства “Вексель” про виплату страхового відшкодування (а.с.126-129 т.с.1),але йому було роз”яснено , що лише після отримання рішення суду АСТ”Вексель” зможе прийняти рішення про визнання випадку страховим та визначити розмір суми страхового відшкодування.

З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає,що ОСОБА_2 необхідно стягувати з Акціонерного страхового товариства “Вексель” обов”язковий ліміт відповідальності,визначений Полісом№ ВВ/ 5752784 (а.с.51 т.с.1) та передбачений законодавством в сумі 25500 гривень.

Крім того,ОСОБА_2 в зв”язку з даною ДТП перебував тривалий час на лікуванні,що підтверджується матеріалами справи(а.с22-28 т.с.1 ). Відповідно до довідки про нараховану та сплачену суму допомоги з тимчасової втрати працездатності йому нарахована та сплачена сума допомоги, а саме за листком непрацездатності № 557456 за період з 13.04.2008 року по 28.04.2008 року сплачено 1049,76 гривень; за листком непрацездатності № 497120 за період з 29.04.2008 року по 26.05.2008 року сплачено 1778,03 гривень;за листком непрацездатності № 497920 за період з 27.05.2008 року по 23.06.2008 року сплачено 1991,26 гривень; листком непрацездатності № 367502 за період з 24.06.2008 року по 04.07.2008 року сплачено 1093,50 гривень (а.с. 30 т.с.1), а всього нараховано 5912,55 грн., виплачено з урахуванням проведених утримань 4925,15 грн. Згідно наданого НГВУ «Охтирканафтогаз» з місця роботи ОСОБА_2 розрахунку нарахування по заробітній платі за період з 13.04.2008 року по 04.07.2008 року., якби він у цей період знаходився на роботі всього нараховано 11061,16 гривень, а до виплати з урахуванням утримань 8962,31 гривна (а.с. 31 т.с.1).

Таким чином,розмір шкоди,пов”язаної з тимчасовою втратою працездатності ОСОБА_2 становить 4037,16 грн.(8962,31-4925,15),який підлягає стягненню з Акціонерного страхового товариства “Вексель”,як це визначено полісом та законом.

Крім того,ОСОБА_2 надано суду довідку про витрати на лікування від ДТП (а.с. 23т.с.1) на суму 792,75 грн.,які також підлягають стягненню з Акціонерного страхового товариства “Вексель” згідно полісу та Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

В частині відшкодування моральної шкоди,завданої ОСОБА_2 внаслідок ДТП ушкодженням здоров”я,в зв”язку з чим він тривалий час перебував на лікуванні, переніс з приводу даної ДТП хвилювання, моральні страждання,фізичний біль,а також переніс душевні страждання в зв”язку з пошкодженням його транспортного засобу,так як він через ДТП був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, змушений був прикладати додаткових зусиль до організації свого життя.

Відповідно до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях,яких зазнала у зв”язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я,у душевних стражданнях ,яких фізична особа зазнала у зв”язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В даному випадку ,суд вважає,що з АСТ”Вексель”необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі, визначеному ст.22 ,п.22.3 Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”,в розмірі 2250 грн.,а всього,таким чином з АСТ”Вексель” необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 32579,91 грн.

При вирішенні позову ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди з ЗАТ”Сад”,суд виходив зі слідуючого.

По справі маються висновки автотехнічної експертизи, зокрема висновок судової авто- технічної експертизи № 9080 (а.с. 155-157т.с.1),виконаний експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені професора Бокаріуса,висновок комплексної автотехнічної транспортно трасологічної експертизи та додаткової автотехнічної експертизи,виконаний експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області(а.с.181-185,223-227т.с.1).

Суд приймає до уваги висновок експерта автотехніка Науково-дослідного експертно- криміналістичного центру при ГУМВС України в Сумській області (а.с. 181-185,223-227) ), вважає його найбільш обгрунтовним, достовірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи з урахуванням більш точних вихідних даних,які було встановлено в судовому засіданні за участю сторін та судового експерта.

З висновком експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса суд не може погодитися та вважає його необґрунтованим та таким, що не зовсім відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується з іншими висновками,які є більш достовірні, так як вихідні дані судом були надані експерту лише з пояснень сторін,при цьому не було зазначено інших обставин,які мають суттєве значення для вирішення даного спору та були з”ясовані за участю експерта в судовому засіданні.

Згідно висновку експерта (а.с.181-185 т.с.1),який суд приймає до уваги,місце зіткнення знаходиться на зустрічній смузі руху для автомобіля Пежо 407 перед початком відображення подряпин та осипання частин транспортних засобів, в районі злому слідів гальмування автомобіля Пежо.

Відповідно до висновку експерта (а.с.223-227 т.с.1) в діях водія Пежо ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.14.16,8.1 Правил дорожнього руху .В діях водія автомобіля САЗ ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.10.1,10.4 Правил дорожнього руху ,а якщо водій ввімкнув квазівник повороту безпосередньо перед поворотом,то і невідповідність вимогам п.9.4 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля Пежо мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.14.16 Правил дорожнього руху.

Водій автомобіля САЗ мав технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху.

З технічної точки зору в діях водія автомобіля Пежо вбачається невідповідність вимогам п.14.16,8.1 Правил дорожнього руху з яких невідповідність п.14.16 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв”язку з виникненням дорожньо-транспртної пригоди.

В діях водія автомобіля САЗ ,з технічної точки зору, вбачається невідповідність вимогам п.10.1,10.4 Правил дорожнього руху ,а якщо водій САЗ ввімкнув вказівник повороту безпосередньо перед виконанням повороту ,то і 9.4 Правил дорожнього руху ,з яких невідповідність вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв”язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до положень ст.1188 ЦК України шкода ,завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,відшкодовується на загальних підставах,за наявності вини всіх осіб,діяльністю яких було завдано шкоди,розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин,що мають істотне значення.

Ст.1172 ЦК України передбачає,що юридична особа відшкодовує шкоду,завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов”язків.

З урахуванням всіх обставин справи суд прийшов до висновку,що в даній дорожньо-транспортній пригоді мається вина обох водіїв та ступінь вини кожного з них становить 50 %.

З урахуванням ступеню вини обох водіїв суд вважає,що відповідно до вищезазначених положень закону з винної особи,а саме ЗАТ”Сад”,з яким водій ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах,необхідно стягувати решту шкоди,а саме суд приводить розрахунок

102367,60 грн.-25500 грн.=76867,60 грн.,тобто з цього розміру шкоди в сумі 76867,60 грн. ОСОБА_2 має право на відшкодування половини такої шкоди,з урахуванням ступеню його вини в сумі38433,80 грн.матеріальної шкоди.

В частині відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2,суд з урахуванням ступеню його вини та обставин справи суд визначив розмір в сумі 3000 грн.,з яких 2250 грн. підлягають стягненню з АСТ”Вексель”,а решта 750 грн. необхідно стягнути з винної особи ЗАТ”Сад”.В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити за необгрунтованістю.

Вирішуючи позов ЗАТ”Сад” до ЗАТ”Страхова група “ТАС” суд виходить із того,що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована перед третіми особами,страховий випадок мав місце і тому відповідно до Полісу № ВВ/3613712 (а.с.81 т.с.1) з ЗАТ”СГ”ТАС” необхідно стягувати матеріальну шкоду в сумі 4047,88 грн., який підтверджується висновком автотоварознавського дослідження №046 від 28 серпня 2008 року (а.с.39-40 т.с.1),з яким сторони погодилися в суді.

По справі маються судові витрати ,а саме судовий збір та витрати за ІТЗ, сплачені ОСОБА_2.в сумі 891,31 грн. та ЗАТ”Сад” в сумі 324,54 грн при подачі позовів (а.с.1-2,35-36 т.с.1),а також витрати за виконання експертиз (а.с.154,180,222 т.с.1).Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України суд вважає,що з ЗАТ”Сад” на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути понесені судові витрати пропорційно задоволених вимог в сумі 192,16 грн.,з АСТ”Вексель” 303,30 грн.,а з ЗАТ”СГ”ТАС”на користь ЗАТ”Сад” понесені судові витрати в сумі 2618,94 грн.(324,54 грн.(судовий збір з витратами ІТЗ) +2294,40 грн.за експертизу (а.с.11 т.с.2).

Також по справі маються не сплачені витрати за експертизу в сумі 938,40 грн. та 1407,60 грн., а всього 2346 грн.,які суд вважає необхідно стягувати порівну з ЗАТ”Сад” та ОСОБА_2 по 1173 грн.з кожного на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 10, 60 ,61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.23,1166,1167,1172,1187,1188,1194 ЦК України,ст.ст.2,3,4,8,9,16,20 ,25 Закону України “Про страхування“, ст.ст.1,2,9,22,23,24,25 Закону України “Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 25500 гривень, витрати за лікування в сумі 792,75 гривень, моральну шкоду в сумі 2250 гривень, шкоду заподіяну з тимчасовою втратою працездатності в сумі 4037,16 гривень, а всього 32579,91 гривень.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Сад» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 38433,80 гривень та моральну шкоду в сумі 750 гривень.

Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 303,30 гривень та з Закритого акціонерного товариства «Сад» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 192,16 гривень.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю .

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Сад» задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»» матеріальну шкоду в сумі 4047,88 гривень та понесені судові витрати в сумі 2618,94 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, свідоцтво пл. под. 25756800, ІПН 255748918191, Код класифікації доходів бюджету 25010100 судові витрати в сумі 1173 гривень.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сад» на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, свідоцтво пл. под. 25756800, ІПН 255748918191, Код класифікації доходів бюджету 25010100 судові витрати в сумі 1173 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається до Охтирського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Т.О. Ярошенко

З оригіналом згідно підпис