Рішення № 92446876, 21.10.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/4659/20

Пр.2/336/2691/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

У серпня 2020 р. Концерн «МТМ» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

В позові зазначає, що відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 . За період з листопада 2016 р. по січень 2020 р. позивач надав відповідачу послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води на загальну суму 39601гр. 47 коп.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 р. передбачено, що плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Посилаючись на те, що відповідач є споживачем послуг за адресою АДРЕСА_1 , цей факт є безспірним та беззаперечним,а відсутність укладеного договору не позбавляє власника, як споживача послуг, сплачувати за отримані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у сумі 39601 гр. 47 коп. та судові витрати у сумі 2102,00 гр.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотань будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Заяв та клопотань до матеріалів справи до початку її розгляду від відповідача не надходило.

Клопотань від учасників справи не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Згідно з п. 1.3 Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.2009 виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Згідно зі статутом концерну «МТМ», основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо - технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально - економічних інтересів трудового колективу концерну. Концерн «МТМ» є власником виробленої теплової енергії.

Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання.

Відповідно до Правил, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Таким чином, позивач є виконавцем з надання послуг з теплопостачання, Позивач надавав послуги з централізованого теплопостачання у приміщення квартири відповідачів, які проживали в ній на той час, за який нарахована заборгованість.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України від 24.06.2004 «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки.

За умовами ст. 68 ЖК України та ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено обов`язок споживача послуги такі оплачувати.

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 вказаного Закону).

Отже, Концерн «Міські теплові мережі» за зазначеними законами є особою, яка надає послуги з центрального опалення.

Судом встановлено, що згідно з довідкою Концерну «Міські теплові мережі» та розрахунком заборгованості, за період з листопада 2016 по січень 2020 відповідач має заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води загальним розміром 39601,47 гривень.

Договір купівлі-продажу теплової енергії між сторонами не укладався, а для проведення розрахунків по оплаті послуги було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води надавались за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно п. 29 Правил споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушення зобов`язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що позивач виконував свій обов`язок по наданню послуг, такі послуги позивачем надавались, відповідач ним користувався, а тому виходячи із положень ст. 162 ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги, і суду не було надано відповідачем доказів по спростуванню наданих послуг. Відмови від надання послуг, або нарікання на якість послуг від відповідача до позивача не надходило.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Оскільки відповідач свої зобов`язання з оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води виконувала неналежним чином, внаслідок чого в неї виникла заборгованість перед позивачем, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 7682, 89, 141, 263265, 280,283 ЦПК України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р № НОМЕР_3 установа банку: «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 39601 гр. 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» п/р № НОМЕР_4 установа банку :ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 ЄДРПОУ 32121458, судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А. Галущенко

21.10.20